ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                            29.05.2001
 
 
( Постанову скасовано на підставі Постанови Верховного Суду ( sp07/020-2 ) (sp07/020-2) від 11.03.2002 )
 
     Судова колегія з перегляду  рішень,  ухвал,  постанов  Вищого
арбітражного  суду України розглянула заяву Харківського обласного
управління відкритого акціонерного товариства  "Державний  ощадний
банк  України" про перевірку постанови від 26.02.2001 арбітражного
суду Харківської області  у  справі  за  позовом  підприємства  по
обслуговуванню   сільського   господарства  "УкрСибінкор-Агро"  до
відкритого  акціонерного  товариства   "Державний   ощадний   банк
України" про визнання недійсною кредитної угоди.
 
     Рішенням арбітражного суду Харківської області від 24.11.2000
позовні вимоги задоволені.  Кредитний договір N 50  від  02.07.98,
укладений   між   підприємством   по   обслуговуванню   сільського
господарства   "УкрСибінкор-Агро"    та    Харківським    обласним
управлінням  відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний
банк України", визнаний недійсним.
 
     Перший заступник голови арбітражного суду Харківської області
здійснив  нагляд  у  справі  та  постановою від 26.02.2001 залишив
рішення без змін.
 
     Не погоджуючись з постановою  арбітражного  суду  Харківської
області,  відкрите  акціонерне  товариство "Державний ощадний банк
України" подало заяву про перегляд постанови  від  09.04.2001  (до
Вищого арбітражного суду України надійшла 15.05.2001).
 
     Дослідивши матеріали   справи,  судова  колегія  з  перегляду
рішень,  ухвал,  постанов   Вищого   арбітражного   суду   України
встановила таке.
 
     02.07.98 Ощадний  банк України в особі Харківського обласного
управління   та   підприємство   по   обслуговуванню    сільського
господарства  "УкрСибінкор-Агро"  уклали кредитний договір N 50 на
1000000 (один мільйон) гривень строком на 12 місяців  до  01.01.99
під 60 % річних.
 
     Банк виконав  взяті  на  себе зобов'язання належним чином і в
повному обсязі.
 
     06.12.99 приватний  нотаріус  вчинив  виконавчий  напис   про
стягнення  з "Українсько-сибірської  інвестиційної  корпорації" на
користь банку боргу (з урахуванням відсотків  на  суму  1003654,72
грн.).
 
     24.10.2000 "УкрСибінкор-Агро"   звертається   з  позовом  про
визнання недійсною кредитної угоди.
 
     Суд Харківської  області  ухвалив  вмотивоване  рішення,  яке
відповідає  вимогам  чинного  законодавства і фактичним обставинам
справи.  З огляду на це немає підстав для задоволення клопотання і
скасування постанови арбітражного суду Харківської області.
 
     Згідно з  розділом  II пункту 1 Положення Національного банку
України "Про  кредитування",  затвердженого  постановою  Правління
Національного банку України N 246 ( v0246500-95 ) (v0246500-95)
         від 28.09.95 (із
змінами та доповненнями),  право надавати кредити  мають  лише  ті
банки,  що  мають  ліцензію Національного банку України.  Ощадному
банку України  не  надавалось  право  надання  кредитів  юридичним
особам, а лише фізичні особи можуть отримувати в Ощадбанку України
відповідні позики.
 
     Визнання кредитної  угоди  недійсною  не  означає  звільнення
"УкрСибінкор-Агро" від обов'язку повернути банку отримані кошти.
 
     Відповідач не  ставив  про  це  питання в судовому засіданні,
тому арбітражний суд Харківської області не  застосував  згідно  з
частиною другою статті 48 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
         реституцію.
 
     Ощадбанк України не позбавлений можливості врегулювати спірне
питання в порядку і терміни, передбачені чинним законодавством.
 
     На підставі  викладеного  і  керуючись  статтями  48,  63  ЦК
( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  32 - 34,  106,  108 АПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  судова колегія
суддів Вищого  арбітражного  суду  України  по  перегляду  рішень,
ухвал, постанов      Вищого      арбітражного     суду     України
П О С Т А Н О В И Л А:
 
     постанову першого  заступника голови Вищого арбітражного суду
України від 26.02.2001 залишити без змін.
 
Постанови Верховного Суду України та ВГСУ, 2003 р., N 2