ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
29.05.2001
( Постанову скасовано на підставі Постанови Верховного Суду (n0149700-02) від 11.02.2002 )
Судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України перевірила постанову арбітражного суду Дніпропетровської області від 09.11.2000 у справі за позовом Державного підприємства по мобілізації фінансових ресурсів "Укрзалізничресурси" (далі - ДПМФР "Укрзалізничресурси") до Інноваційного виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Профіт" (далі - ІВКП ТОВ "Профіт") про стягнення коштів або зобов'язання відповідача поставити товар на цю суму.
Рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 18.07.2000 зобов'язано відповідача передати позивачу товари на суму основного боргу відповідно до договору N 10-96/ВЗ-16/95 від 31.01.96 та додаткових угод до нього.
Голова арбітражного суду Дніпропетровської області постановою від 09.11.2000 рішення суду скасував, у позові відмовив з тих мотивів, що у позивача право на позов не настало, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягали. Перевіривши матеріали справи, судова колегія встановила таке.
Між державною адміністрацією залізничного транспорту України та ІВКП ТОВ "Профіт" укладено договір N 10-96/ВЗ-16/96 від 31.01.96, згідно з яким відповідач зобов'язався погасити дебіторську заборгованість підприємств-боржників перед залізницями України.
Додатковими угодами від 20.03.96, 03.04.96, 14.05.96, 28.05.96, 19.06.96, 17.07.96, 01.08.96, 05.08.96, 16.09.96, 27.10.96 до договору встановлено форму розрахунків у вигляді поставки відповідачем товарів, електроенергії.
09.01.97 сторони уклали додаткову угоду N 10 до договору згідно з якою пункт 3.2 договору викладався у такій редакції:
"У разі, якщо з дебіторів стягуються товари або матеріали, які знаходяться в їх розпорядженні і мають високий ступінь ліквідності, сторона 2 (відповідач) здійснює повернення грошових коштів після реалізації згаданих товарів та матеріалів, але не пізніше 90 календарних днів з моменту підписання акта прийому-передачі товарів від дебітора".
Позивачем зазначені в пункті 3.2 договору акти прийому-передачі арбітражному суду не надані, і сторони не надали доказів про факт їх укладення.
Відповідно до статті 161 ЦК (1540-06) зобов'язання мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до договору.
Право вимоги виконання зобов'язання щодо повернення товарів, електроенергії, згідно з умовами договору, настане у позивача тільки через 90 днів після підписання акта прийому-передачі відповідачем та дебітором.
Відповідно до наказів Мінтранспорту України N 282, 167-ц відповідно від 01.06.96 та 04.06.99 створено державне підприємство по мобілізації фінансових ресурсів "Укрзалізничресурси" з передачею останньому всіх майнових прав і обов'язків держадміністрації залізничного транспорту України за договором N 10-96/ВЗ-16/96 від 31.06.96.
Висновки в постанові суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є правомірними.
Керуючись статтями 102, 106 АПК (1798-12) , судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України ПОСТАНОВИЛА:
постанову від 09.11.2000 арбітражного суду Дніпропетровської області залишити без змін.