ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                            28.05.2001

     Судова колегія з перегляду  рішень,  ухвал,  постанов  Вищого
арбітражного суду України розглянула заяву дочірнього підприємства
фірма  "Мегамаш"  про  перевірку   постанови   арбітражного   суду
Дніпропетровської   області  за  позовом  ДП  фірма  "Мегамаш"  до
Відкритого     акціонерного     товариства      "Дніпропетровський
хлібокомбінат  N  2"  (далі  - Товариство) про стягнення 200556,29
грн.  заборгованості за спожитий природний газ  та  62497,17  грн.
пені  за  прострочку  платежів  за період з квітня по грудень 1999
року.

     Рішенням арбітражного  суду  Дніпропетровської  області   від
03.10.2000  позов  задоволено,  стягнуто  з відповідача на користь
позивача 200556,29 грн.  заборгованості за спожитий природний  газ
та 62497,17 грн. пені за прострочку платежів.

     Заступник голови  арбітражного суду Дніпропетровської області
за заявою відповідача перевірила в  порядку  нагляду  рішення  від
03.10.2000  і постановою від 30.01.2001 зазначене рішення змінила,
позов задовольнила частково:  стягнула з  відповідача  на  користь
позивача  30555,74  грн.  основної заборгованості та 17962,02 грн.
пені. У решті позовних вимог відмовила.

     Дочірнє підприємство фірма "Мегамаш"  просить  постанову  від
30.01.2001  змінити,  рішення  від  03.10.2000 залишити без зміни.
Заявник вважає,  що постанова від 30.01.2000 не відповідає чинному
законодавству,   оскільки   законодавство   України  не  забороняє
застосування будь-якого  роду  "прив'язки"  гривні  до  долара,  а
постанова   Кабінету   Міністрів   України  від  18.12.98  N  1998
( 1998-98-п ) (1998-98-п)
         суперечить Конституції України ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        .  На
думку  заявника,  приймаючи постанову,  суд мав керуватися умовами
договору.

     Судова колегія,   перевіривши  матеріали  справи,  встановила
таке.

     Між сторонами укладено договір N 30-01/98-99 від 29.12.98, на
підставі якого протягом січня - грудня 1999 року позивач поставляв
відповідачу природний газ.  Відповідно до пункту 4.2 договору ціна
на  газ становила суму,  еквівалентну 60 доларам США.  Додатковими
угодами N 1,  2 від 10.02.99 та 01.08.99 сторони внесли  зміни  до
пункту  4.2  договору,  і  ціна  на  природний  газ  встановлена в
національній валюті.

     Встановлення цін на продукцію в національній  валюті  України
відповідає вимогам статті 99 Конституції України ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
        ,
яка  передбачає,  що  основною грошовою одиницею України є гривня.
Тому  при  формуванні,  встановленні  та  застосуванні  суб'єктами
підприємництва  вільних  цін  на  території  України останні мають
дотримуватися положень Конституції України щодо  грошової  одиниці
України.  Порядок формування, встановлення та застосування вільних
цін на території України виключно в національній грошовій  одиниці
передбачений постановою  Кабінету  Міністрів  України від 18.12.98
N 1998 ( 1998-98-п ) (1998-98-п)
        .

     Державний комітет  України  з питань регуляторної політики та
підприємництва листом  від 28.12.2000 N 2-223/5463 ( v5463563-00 ) (v5463563-00)
        
повідомив,  що встановлювати  ціну  для  продажу  товарів,  робіт,
послуг  у  доларовому  еквіваленті  при  здійсненні  розрахунків у
національній валюті заборонено.

     Щодо кількості поставленого протягом 1999 р.  природного газу
у сторін розбіжностей немає, про що свідчать акти взаємозвірки.

     З урахуванням  умов  додаткових  угод  до  договору,  строків
оплати продукції  та  встановлених  статтею  72  ЦК  ( 1540-06  ) (1540-06)
        
скорочених  строків  позовної  давності  для  стягнення пені позов
задоволено частково.

     Керуючись статтями 106 - 108 АПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  судова колегія
з  перегляду  рішень,  ухвал,  постанов  Вищого  арбітражного суду
України П О С Т А Н О В И Л А:

     постанову арбітражного  суду  Дніпропетровської  області  від
30.01.2001 залишити без змін.

Постанови Верховного Суду України та ВГСУ, 2003 р., N 2