Судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України розглянула заяву Міського відділу культури про перевірку рішення арбітражного суду Полтавської області у справі за позовом ТОВ "Карма-КТК ЛТД" до Міського відділу культури про стягнення 4659 грн. боргу.

Рішенням арбітражного суду Полтавської області від 08.02.2001 позов задоволено з тих мотивів, що позивач надав послуги згідно з договором оренди на суму 163000 грн. станом на 20.08.99 і на суму 4500 грн. станом на 20.04.2000. Рішенням суду від 26.03.2000 в іншій справі договір оренди визнано таким, що діє. Договором не передбачено забезпечення усіх працівників кінотеатру безкоштовними обідами.

Заступник голови арбітражного суду постановою від 28.02.2001 рішення суду залишив без зміни.

Міський відділ культури з рішенням та постановою суду не згоден, просить скасувати їх, передати справу на новий розгляд, вважаючи, що зміст рішення не відповідає фактичним обставинам справи. Суд безпідставно не взяв до уваги пояснення попереднього директора позивача, які підтверджують факт існування договору від 15.09.97. У постанові суду проігноровані вимоги заявника про скасування рішення.

Перевіривши матеріали справи, доводи заявника, судова колегія встановила таке.

Між ТОВ "Карма-КТК ЛТД" і кінотеатром "Алмаз", який є структурним підрозділом відділу культури, 15.09.97 укладено договір оренди і спільної діяльності з метою надання спонсорської допомоги й обслуговування ветеранів, інвалідів Великої Вітчизняної війни і Афганістану, проведення тематичних зустрічей, вечорів молоді.

Позивач надавав послуги працівникам кінотеатру "Алмаз" по забезпеченню комплексними обідами за період з 20.08.99 по 20.04.2001, що підтверджується документами на надані послуги, підписаними директором кінотеатру.

Суд правильно не врахував заперечення відповідача щодо умов пункту 2.1 договору від 15.09.97, яким начебто передбачено, що позивач забезпечує працівників кінотеатру одноразовим безкоштовним харчуванням шість разів на тиждень, оскільки заперечення відповідача спростовуються наданим позивачем договором від 15.09.97, в тексті якого не міститься умов про надання послуг по безкоштовному забезпеченню обідами робітників кінотеатру.

Рішенням арбітражного суду від 26.03.2000 в іншій справі вказаний договір визнано таким, що діє, і це рішення має преюдиціальне значення для розгляду даної справи.

Як видно із матеріалів справи, представники кінотеатру "Алмаз" не ставили під сумнів зміст договору.

Посилання заявника на те, що в постанові суду проігноровані вимоги заявника про скасування рішення, не беруться судовою колегією до уваги, оскільки в постанові арбітражного суду мотивовано законність і обгрунтованість рішення. Підстав для задоволення вимог заявника немає.

Беручи до уваги викладене, судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов вважає, що рішення і постанова відповідають матеріалам справи, чинному законодавству, підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 106 - 108 АПК (1798-12) , судова колегія з перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України ПОСТАНОВИЛА:

рішення від 08.02.2001 та постанову від 28.02.2001 арбітражного суду Полтавської області залишити без змін. Постанови Верховного Суду України та ВГСУ, 2003 р., N 2