ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                            08.05.2001
 
 
           (Постанову скасовано на підставі Постанови
                          Верховного Суду
                  ( sp06/032-2 ) (sp06/032-2)
         від 25.03.2002)
 
     Судова колегія з перегляду  рішень,  ухвал,  постанов  Вищого
арбітражного  суду  України  розглянула  заяву  ВАТ "Нікопольський
завод  феросплавів"  про  перевірку   постанови   від   22.02.2001
арбітражного  суду  Дніпропетровської  області у справі за позовом
ВАТ  "Нікопольський  завод  феросплавів"  до   ВАТ   "Дніпровський
металургійний комбінат ім. Дзержинського" про стягнення збитків.
 
     Рішенням арбітражного   суду  Дніпропетровської  області  від
18.12.2000 у позові ВАТ "Нікопольський завод феросплавів"  до  ВАТ
"Дніпровський   металургійний   комбінат  ім.  Дзержинського"  про
стягнення збитків відмовлено.
 
     Рішення від 18.12.2000 мотивоване тим, що уступка покупцем за
контрактом  N 062-1/77 (компанією "European Trading Group") вимоги
позивачу суперечить пункту 11.6  контракту,  відповідач  не  давав
своєї  письмової  згоди  на  уступку,  відповідно до статті 199 ЦК
( 1540-06  ) (1540-06)
          відповідач  не  був   повідомлений   про   здійснене
відступлення,   позивач   не   подав   доказів,  що  підтверджують
повідомлення відповідача про відступлення вимог.
 
     Перший заступник голови арбітражного  суду  Дніпропетровської
області,  здійснюючи  перевірку  рішення  від 18.12.2000 в порядку
нагляду  за  заявою   ВАТ   "Нікопольський   завод   феросплавів",
постановою від 22.02.2001 залишив його без змін.
 
     Заявник вважає,  що  рішення  та  постанова арбітражного суду
Дніпропетровської області є  помилковими,  прийняті  з  порушенням
законодавства  України  без  урахування  всіх  обставин справи,  у
зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а позов задоволенню.
 
     Постанова від 22.02.2001 мотивована тим,  що  уступка  вимоги
позивачу суперечить   пункту  11.6  контракту  та  статті  197  ЦК
( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  у зв'язку з чим підстав для  скасування  рішення  не
вбачається.
 
     Перевіривши матеріали справи, судова колегія встановила таке.
     08.09.97 між ВАТ  "Дніпровський  металургійний  комбінат  ім.
Дзержинського"  (Продавець)  та компанією "European Trading Group"
(Покупець) було укладено контракт N 062-1/77 (надалі - контракт).
 
     Відповідно до пункту 1 контракту  передбачено,  що  Продавець
(відповідач)   продає,   а   Покупець   купує  металопродукцію  за
номенклатурою, кількістю, ціною та строками поставок, що визначені
у специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту.
 
     Відповідно до  умов  підпунктів  4.1,  5.2 контракту Покупець
здійснив  передплату   на   валютний   рахунок   відповідача,   що
підтверджується  актами  звірки  на  01.01.99  та  на  01.01.2000,
підписаними Продавцем і Покупцем.
 
     Відповідач порушив свої зобов'язання, передбачені підпунктами
1,  3,  5.1  контракту,  щодо  строків,  кількості та номенклатури
поставки,  здійснивши поставку металопродукції  лише  частково,  у
зв'язку    з    чим    Продавець   неповністю   поставив   Покупцю
металопродукцію, що підтверджується вантажно-митними деклараціями,
залученими до справи, актами звірки від 01.01.99 та від 01.01.2000
та не спростовується відповідачем.
 
     Листом від 15.05.2000 N 13/6 Покупець у зв'язку з  порушенням
Продавцем своїх зобов'язань за контрактом відповідно до статті 231
ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
         відмовився від виконання цього контракту і висунув
вимогу про відшкодування збитків у розмірі здійсненої передоплати.
 
     18.05.2000 між  компанією  "European  Trading  Group"  та ВАТ
"Нікопольський завод феросплавів" був укладений договір N 18-05/Е,
згідно з яким Покупець уступив позивачу право вимоги відшкодування
збитків (повернення передоплати) відповідачем.
 
     Листом від 21.05.2000 Покупець - компанія  "European  Trading
Group"   повідомила   відповідача  про  здійснену  уступку  вимоги
позивачу,  що підтверджується відповіддю відповідача на  цей  лист
(вихідний  N  062/1548 від 11.07.2000) і свідчить про помилковість
висновку арбітражного суду Дніпропетровської області в рішенні від
18.12.2000  про  неповідомлення  відповідача про здійснену уступку
вимоги.
 
     Відповідно до  вимог  статті  161 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
         зобов'язання
мають  виконуватися  належним  чином  і   в   установлений   строк
відповідно до вказівок закону,  акта планування,  договору,  а при
відсутності таких вказівок -  відповідно  до  вимог,  що  звичайно
ставляться.
 
     Приймаючи рішення від 18.12.2000 та постанову від 22.02.2001,
арбітражний суд Дніпропетровської області не дав належної правової
оцінки  обставині про те,  що згідно з пунктом 11.10 контракту він
укладений на строк до 31.12.97.
 
     Додатковою угодою  N  4  від  01.12.97  строк  дії  названого
контракту продовжено до 31.12.98, а додатковою угодою від 28.12.98
строк дії контракту продовжено до 31.12.99 в частині  невиконаного
боргу відповідача.
 
     Наступних змін  до контракту,  які продовжували б його дію на
строк після 31.12.99,  Продавець та Покупець не вносили, у зв'язку
з  чим  передбачені  пунктом  11.6 контракту обмеження на передачу
прав і обов'язків третій особі без письмової згоди  на  це  другої
сторони  втратили  свою  силу  з  закінченням строку дії контракту
31.12.99.
 
     Відповідно до статті  197  ЦК  ( 1540-06  ) (1540-06)
          уступка  вимоги
кредитором  іншій  особі  допускається,  якщо  вона  не суперечить
закону  чи  договору  або  коли  вимога  не  пов'язана  з   особою
кредитора.
 
     Оскільки договір N 18-05/Е від 18.05.2000,  на підставі якого
Покупець  уступив  позивачу  вимогу  за контрактом до відповідача,
укладено після закінчення строку дії контракту,  то  така  уступка
вимоги  не суперечить умовам пункту 11.6 контракту та статтям 161,
197 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
     Тому висновки арбітражного суду Дніпропетровської  області  в
рішенні   від   18.12.2000   та   постанові   від  22.02.2001  про
суперечність уступки вимоги умовам пункту 11.6 контракту та статті
197 ЦК ( 1540-06 ) (1540-06)
          є  помилковими  і  не  можуть  бути  правовими
підставами для відмови у позові.
 
     Зважаючи на викладене,  судова колегія  дійшла  висновку,  що
рішення  від 18.12.2000 та постанова від 22.02.2001 є помилковими,
у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а позов задоволенню.
 
     Керуючись статтями 106 - 108 АПК ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  судова колегія
з перегляду  рішень,  ухвал,  постанов  Вищого  арбітражного  суду
України П О С Т А Н О В И Л А:
 
     рішення від   18.12.2000   та   постанову   від    22.02.2001
арбітражного суду Дніпропетровської області скасувати.
 
     Позов задовольнити.