ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
17.04.2001
(Постанову скасовано на підставі Постанови
Верховного Суду від 04.03.2002)
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України розглянула заяву ДПІ у м. Ялті про
перевірку постанови арбітражного суду Автономної Республіки Крим
за позовом приватного підприємця до ДПІ у м. Ялта про визнання
недійсним рішення.
Рішенням арбітражного суду від 31.01.2000 - 14.02.2000
позовні вимоги приватного підприємця задоволено. Визнано недійсним
рішення ДПІ в м. Ялті від 01.04.99 N 8529/26-0.
Рішення мотивовано тим, що позивачем були придбані спеціальні
торгові патенти, а тому у відповідності з пунктом 5 статті 7-1
Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
суб'єкти підприємницької діяльності -
фізичні особи, які придбали спеціальний торговий патент,
звільняються від обов'язку ведення обліку доходів і витрат щодо
підприємницької діяльності, для здійснення якої придбано
спеціальний торговий патент; тому застосування фінансових санкцій
та донарахування податку по акту перевірки від 23.03.99 та рішення
ДПІ від 01.04.99 не відповідає вимогам чинного законодавства.
Перший заступник голови арбітражного суду, здійснюючи
перевірку в порядку нагляду в зв'язку з заявою відповідача,
постановою від 19.09.2000 - 25.09.2000 рішення у справі залишив
без змін на тих же підставах.
Перевіркою матеріалів справи встановлено таке.
За результатами перевірки діяльності приватного підприємця на
предмет додержання ним вимог податкового законодавства в частині
нарахування та оплати прибуткового податку за період з 01.07.98 по
31.12.98 було встановлено факт порушення останнім вимог
податкового законодавства, про що складено акт від 23.03.99
N 7039/26-2/2, на підставі якого прийнято спірне рішення
N 8529/26-0 від 01.04.99.
Матеріали справи свідчать про те, що приватний підприємець
здійснював підприємницьку діяльність на підставі спеціального
торгового патенту, виданого ДПІ в м. Ялта.
Відповідно до положень частини першої статті 2 Закону України
"Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від
23.03.96 N 98/96-ВР ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
(далі - Закон), спеціальний
торговий патент - це державне свідоцтво, яке посвідчує право
суб'єкта підприємницької діяльності на особливий порядок
оподаткування відповідно до цього Закону. Положеннями вказаного
Закону передбачається, що власник спеціального торгового патенту
не сплачує ряд податків та зборів, перелік яких міститься в пункті
1 статті 7-1 цього Закону, серед яких зазначено і податок на
доходи фізичних осіб.
Пунктом 1 статті 1 Закону ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
визначено, що об'єктом
правового регулювання є торговельна діяльність за готівкові кошти,
а також з використанням інших форм розрахунків.
Разом з тим судова колегія зазначає, що вказаний Закон не
містить жодних обмежень щодо можливості застосування суб'єктом
підприємницької діяльності - власником спеціального торгового
патенту, безготівкової форми розрахунків. Зазначені обставини
свідчить про те, що Закон України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
не ставить наявність у
суб'єкта підприємницької діяльності права на особливий порядок
оподаткування у залежність від того, в якій формі він здійснював
розрахунки зі своїми контрагентами.
Відповідно до пункту 5 статті 7-1 Закону ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які придбали
спеціальний торговий патент, звільняються від обов'язку ведення
обліку доходів і витрат щодо підприємницької діяльності, для
здійснення якої придбано спеціальний торговий патент, а доходи,
отримані від підприємницької діяльності, для здійснення якої
суб'єкт підприємницької діяльності придбав спеціальний торговий
патент, не включаються до складу інших оподатковуваних доходів, у
тому числі до сукупного оподатковуваного доходу за підсумками
звітного року. Вказані обставини переконливо свідчать про
помилковість та передчасність висновків, викладених в акті
N 7039/26-2/2 від 23.03.99 та рішенні N 8529/26-0 від 01.04.99 ДПІ
в м. Ялта.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає рішення та
постанову арбітражного суду Автономної Республіки Крим у справі
такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним
обставинам справи, а вимоги заявника не підлягають задоволенню,
оскільки грунтуються на довільному тлумаченні чинного
законодавства.
Керуючись статтями 106-108 АПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія по
перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
рішення від 31.01.2000 - 14.02.2000 та постанову від
19.09.2000 - 25.09.2000 у справі арбітражного суду Автономної
Республіки Крим N 2-9/938-2000 залишити без змін.
"Постанови Верховного Суду України та Вищого господарського
суду України у господарських справах", випуск 1, 2003 р.