Підготовлено за матеріалами судових справ. 
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ". 
 
 
                  ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 
30.03.2001                                           04-1/17-2/221
 
Судова колегія  по  перегляду  рішень,  ухвал,   постанов   Вищого
арбітражного  суду  України  у  складі:
заступника  Голови
судді
 
розглянула заяву Н-ської залізниці
 
про перевірку  рішення  (постанови,  ухвали)   арбітражного   суду
Одеської області
 
у справі № 17-7-12/4248
 
за позовом ДП "ХХХ" компанії "ТТТ"
 
до Криворізького   державного   гірничо-металургійного   комбінату
"УУУ", Н-ської залізниці
 
про стягнення  10204  грн.  54  коп.  збитків  понесених внаслідок
недостачі металопродукції відвантаженої по залізничній накладній №
000.
 
Рішенням арбітражного  суду  Одеської області від ХХ.07.2000 позов
задоволене з  тих  мотивів,  що  при  перевірці  вантажу  виявлена
нестача  чавуну,  що  підтверджено  комерційним актом.  На станцію
призначення вантаж прибув в технічно справному вагоні.
 
Залізниця не  доказала  відсутності  своєї  вини  в   незбереженні
вантажу при транспортуванні.
 
Перший заступник  голови  арбітражного  суду  Одеської  області М.
постановою від ХХ.10.2000 рішення суду залишив без зміни.
 
Н-ська залізниця з рішенням та постановою суду не згодна,  просить
скасувати  їх,  в  позові відмовити,  як такі,  що не відповідають
матеріалам справи та чинному законодавству.
 
Заявник вважає, що судом не враховано відсутність правових підстав
у  позивача  -  ДП  "ХХХ"  компанії "ТТТ" звертатись з позовом від
свого імені,  а  не  в  інтересах  довірителів,  які  надали  йому
довіреність.
 
Перевіривши матеріали справи судова колегія встановила:
 
Комбінат "УУУ" по залізничній накладній № 000 відвантажив чавун.
 
В залізничній  накладній  відправник  вказав  одержувача вантажу -
Морський торговельний порт "ЮЮЮ" для фірми "ТТТ".
 
При перевірці  ваги  вантажу   виявлена   недостача   чавуну,   що
підтверджено комерційним актом № 002 від ХХ.12.99.
 
Позивач згідно  довіреності  Морського  порту  "ЮЮЮ"  звернувся  з
позовом про стягнення збитків - вартість недостачі вантажу.
 
Статтею 133 Статуту залізниць України (далі - Статут) ( 457-98-п ) (457-98-п)
        
встановлено,  що  передача іншим організаціям або громадянам права
на пред'явлення претензій та позовів не допускається,  за винятком
випадків     передачі     такого     права     вантажовідправником
вантажоодержувачу  або  вантажоодержувачем  вантажовідправнику,  а
також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації
або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
 
Правові  засади  представництва  визначені ст.ст.62-64 ЦК  України
( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Норми, які  регулюють здійснення представництва,  передбачають дії
представника тільки від імені особи, яку представляє представник.
 
Позивач у  порядку  доарбітражного   врегулювання   спору   заявив
претензію відповідачам від свого імені.
 
Одеська залізниця   відмовила   у   розгляді  претензії  з  мотиву
відсутності у позивача права заявляти претензію.
 
ДП "ХХХ" компанії "ТТТ" не є  безпосереднім  вантажоодержувачем  і
позов  подано  не  в  інтересах вантажоодержувача,  а від імені ДП
"ХХХ" , про що свідчать вимоги, викладені в претензії та позові.
 
Згідно ст.133 Статуту ( 457-98-п  ) (457-98-п)
        ,  уповноважена  особа  набуває
прав  пред'явлення  претензій  і  позовів на підставі довіреності,
оформленої  згідно  чинного  законодавства  Спеціального   порядку
(правил)   оформлення  довіреності  на  пред'явлення  претензій  і
позовів,  що виникають із перевезень вантажів залізницями,  Статут
залізниць України і Правила перевезення вантажів не містять,  тому
оформлення  повинно  здійснюватись  відповідно  вимогам  глави   4
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Позивач не  довів,  що  претензія  та  позов  заявлені  від  імені
вантажоодержувача.
 
Переуступний підпис Морського торговельного  порту  засвідчений  у
залізничній накладній на користь ДП "ХХХ" не можна визнати доказом
набуття права звертатись з  претензією  та  позовом,  оскільки  ДП
"ХХХ"  є уповноваженою особою,  діючою від імені вантажоодержувача
на підставі довіреності,  а не його вища організація,  яка  діє-на
підставі переуступного підпису.
 
Позивач не довів порушення безпосередньо своїх прав та інтересів.
 
Враховуючи викладене  судова колегія вважає,  що позов не підлягає
задоволенню,  в зв'язку з чим рішення та постанову слід скасувати,
в позові відмовити.
 
Керуючись ст.ст.106-108  АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         судова колегія по
перегляду  рішень,  ухвал,  постанов  Вищого   арбітражного   суду
України, -
 
                           ПОСТАНОВИЛА:
 
Рішення від  ХХ.07.2000  та  постанову від ХХ.10.2000 арбітражного
суду Одеської області у справі № 000 скасувати.
 
В позові відмовити. Видати зворотній наказ при наданні доказів про
виконання рішення.
 
Витрати по  держмиту  по  заявах  про  перевірку рішення,  а також
інформпослуг покласти на ДП "ХХХ".
 
Доручити арбітражному  суду  Одеської  області  видати  відповідні
накази.