Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України у складі:
заступника Голови
судді
розглянула заяву НАСК "ХХХ" про перевірку рішення (постанови,
ухвали) від ХХ.ХХ.2001 арбітражного суду м.Києва у справі № 000
за позовом ПП "УУУ"
до НАСК "ХХХ"
про стягнення 967002,30 грн. суми страхового відшкодування
Рішенням від ХХ.ХХ.2000 арбітражного суду м.Києва позов задоволене
- стягнуто з рахунку відповідача на користь позивача 967002,30
грн. страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового
випадку на підставі договору добровільного страхування вантажу № 3
від ХХ.ХХ.2000, укладеного між сторонами.
Постановою від ХХ.ХХ.2001 заступника голови арбітражного суду
м.Києва рішення доповнено - стягнуто з рахунку відповідача на
користь позивача 1751 грн. витрат по сплаті держмита.
Заявник просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове
рішення про відмову в позові, посилаючись на те, що договір № 3
від ХХ.ХХ.2000 не є договором купівлі-продажу, а також на
відсутність понесення позивачем прямих збитків як підстави виплати
страхового відшкодування з огляду на звільнення сторін за
договором № 3 від відповідальності в разі настання форс-мажорних
обставин. Окрім того, відповідач посилається також на неврахування
судом висновків спеціалістів КНДІСЕ від ХХ.ХХ.2000 № 3 та від
ХХ.ХХ.2000 № 2 та невідповідність вартості застрахованого вантажу
дійсній вартості вантажу, що був знищений в результаті пожежі.
Судова колегія, перевіривши наявні матеріали, дійшла висновку, що
оскаржувана постанова відповідає чинному законодавству та
обставинам справи з наступних підстав.
ХХ.ХХ.2000 між Жовтневим відділенням НАСК "ХХХ" та ПП "УУУ" було
укладено договір добровільного страхування вантажу № 3, згідно
якого останнім застраховано товар (французький кришталевий посуд)
вартістю 967 002,30 грн. на випадок загибелі чи пошкодження
внаслідок неправомірних дій третіх осіб, зіткнення транспортних
засобів, перевертання, удару об ; нерухомі предмети, пожежі,
вибуху тощо. За умовами договору страхування на і відповідача
(страховика) при визнанні події страховим випадком покладено
обов'язок здійснити розрахунок збитків і суми страхового
відшкодування та сплатити її протягом 15 днів, а відповідальність
страховика може наступати з моменту завантаження вантажу на
транспортний засіб в пункті відправлення до доставки його в місце
призначення.
В результаті настання страхового випадку та в ході обстеження
місця страхової події представником страховика було складено
страховий акт від ХХ.ХХ.2000, яким зафіксовано факт повного
знищення застрахованого вантажу внаслідок ДТП та супутньої їй
пожежі. Як вбачається з матеріалів справи об'єкт страхування
належав позивачу на підставі договору № 3 від ХХ.ХХ.2000,
укладеного між ПП "УУУ" та ТОВ "ААА", які в договорі іменувалися
як покупець та продавець, тобто вказана угода за своєю
цивільно-правовою природою є договором купівлі-продажу, чим
спростовуються твердження заявника про зворотнє. Право власності
на товар позивач набув з моменту передачі товару. Окрім того, за
контрактом купівлі-продажу від ХХ.ХХ.2000 № 4, укладеним між
позивачем та ТОВ "ВВВ", позивач є власником об'єкта
купівлі-продажу, який він згідно п.3 ст.4 контракту зобов'язаний
застрахувати. Обов'язок страхування кришталевого посуду було
покладено на позивача також додатковою угодою № 1 від ХХ.ХХ.2000
до договору № 3 від ХХ.ХХ.2000. Статтею 8 Закону України "Про
страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
обмежено розмір страхового відшкодування
лише прямими збитками, проте, згадана норма жодним чином не
обмежує коло суб'єктів договору страхування виключно власниками
застрахованого майна.
Арбітражним судом цілком правомірно відхилено доводи відповідача
щодо переходу ризику випадкової загибелі товару до ТОВ "ЛЛЛ"
згідно умов контракту від ХХ.ХХ.2000 № 4 та нібито пов'язаного з
цим переходу до останнього права вимагати виплати страхового
відшкодування, оскільки учасником правовідносин страхування є саме
позивач, а не третя особа, і це засвідчено як самим договором
страхування від ХХ.ХХ.2000, так і страховим полісом, виданим
позивачу.
Всупереч вимогам ст.33 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
відповідачем не
доведено незбе-реження місця страхової події позивачем та
недостовірність опису вантажу, оскільки страховий акт складався
представниками страховика в день настання страхового випадку після
дослідження місця страхової події.
Арбітражним судом мотивовано відповідно до вимог ст.43 АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
відхилено надані відповідачем висновки експертизи в
частині вартості застрахованого товару та принесення в осередок
пожежі зовнішнього джерела вогнезаймання. При цьому враховано
положення Правил добровільного страхування вантажів НАСК "ХХХ" № 3
від ХХ.ХХ.94, якими передбачено обов'язок страхувальника надати
страховику можливість оглянути вантаж, що відправляється, а також
наявними вантажними митними деклараціями та повідомленням фірми
"ФФФ" - офіційного представника виробника застрахованого товару.
Факт привнесення в осередок пожежі зовнішнього джерела
вогнезаймання спростовується наданими позивачем висновками
пожежно-технічної експертизи та актом про пожежу від ХХ.ХХ.2000,
складеним фахівцями органів державної пожежної служби.
Якщо ж навіть припустити наявність вини третіх осіб у виникненні
пожежі вантажу, то вказані обставини не позбавляють відповідача
можливості відшкодувати збитки в регресному порядку, предметом
позовних вимог є відшкодування відповідачем позивачу прямих
збитків згідно ст.8 Закону України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
, які полягають у втраті страхувальником майна вартістю 967002,30
грн. В зв'язку з цим не приймаються до уваги як такі, що не мають
значення для справи посилання заявника на форс-мажорні обставини
(пожежа), які згідно умов договору № 3 від ХХ.ХХ.2000 звільняють
сторони від відповідальності за невиконання договірних
зобов'язань, оскільки, такі обставини не є підставою для виплати
страхового відшкодування, обумовленого договором страхування, та
не спростовують факт понесення відповідачем прямих збитків. Адже,
згідно ст.203 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
під збитками розуміється
також втрата майна кредитором (позивачем), що в дійсності й мало
місце внаслідок настання страхового випадку.
Відповідачем всупереч вимогам ст. 33 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
доведено існування підстав для відмови у виплаті страхового
відшкодування позивачу, визначених ст.25 Закону України "Про
страхування" ( 85/96-ВР ) (85/96-ВР)
, в зв'язку з чим відсутні підстави для
відмови в позові та скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст.ст. 106-108 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія -
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову від ХХ.ХХ.2001 арбітражного суду м.Києва у справі № 000
залишити без змін.
Ухвалу ВАСУ від ХХ.ХХ.2001 № 001 у даній справі вважати такою, що
втратила чинність.