Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
                  Вищий арбітражний суд України
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
Судова колегія   по   перегляду  рішень,  ухвал,  постанов  Вищого
арбітражного суду України у складі:
заступника Голови
судді
 
розглянувши заяву Державної податкової інспекції  у  місті  І-ську
Одеської   області  про  перевірку  в  порядку  нагляду  постанови
арбітражного суду Одеської області від ХХ.ХХ.2000 у справі № 000
 
за позовом Закритого акціонерного товариства "ХХХ"
 
до Державної податкової інспекції у місті І-ську Одеської області
 
про Визнання недійсним рішення ДПІ у місті І-ську від ХХ.ХХ.2000 №
5
 
Рішенням Арбітражного   суду  Одеської  області від ХХ.ХХ.2000 (що
прийняте суддею Т.)    позовні  вимоги  задоволені,  з  огляду  на
порушення  при  його  прийнятті приписів підпунктів 7.3.3 та 7.3.6
пункту  7.3  статті  7  Закону  України  "Про  податок  на  додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
 
Судове рішення мотивоване тим,  що курсові різниці від перерахунку
кредитних коштів в іноземній валюті у національну валюту  України,
підлягають   оподаткуванню   податком   на   прибуток  у  порядку,
передбаченому законом для оподаткування операцій із розрахунками в
іноземній валюті.
 
Постановою Арбітражного   суду  Одеської  області  від  ХХ.ХХ.2000
рішення у справі залишене без зміни з тих  же  підстав.  Наглядову
перевірку  за  2  заявою  відповідача здійснив голова Арбітражного
суду Одеської області В.
 
Державна податкова інспекція  у  місті  І-ську  не  погодившись  з
рішенням   арбітражного   суду   області  просить  судову  колегію
скасувати  судові  акти  у  справі  і   відмовити   позивачеві   у
задоволенні його позовних вимог.
 
Заява про перевірку постанови у порядку нагляду мотивована таким:
 
- підпункт   7.3.6   пункту  7.3  статті  7  Закону  України  "Про
оподаткування    прибутку    підприємств"  ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
           регулює
оподаткування операцій із розрахунками у іноземній валюті;
 
- оподаткування операцій з борговими вимогами визначається пунктом
7.9  статті  7  Закону   України   "Про   оподаткування   прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        ;
 
- основна  сума боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті не
впливає на збільшення  валових  доходів  при  одержанні  платником
податків  коштів  у  фінансовий  кредит  та  на збільшення валових
витрат при поверненні вказаних коштів кредитору.
 
Судова колегія  з  перегляду  рішень,   ухвал,   постанов   Вищого
арбітражного  суду  України  перевірила матеріали справи та доводи
сторін, оцінила наявні у справі докази і встановила наступне:
 
Рішенням ДПІ  у  місті  І-ську  від  ХХ.ХХ.2000  товариство  "ХХХ"
зобов'язане   до  сплати  бюджету  1379,1  тис.  грн.  податку  на
прибуток,  413,7тис. грн. фінансових санкцій та 484,1 тис грн пені
за його несплату (на 14 аркуші справи).
 
Назване рішення прийняте на підставі акту перевірки від ХХ.ХХ.2000
,  згідно  якого  курсові  різниці,  виниклі  при  перерахунку   у
національну  валюту кредитованих у іноземній валюті коштів,  тобто
курсові різниці ,  товариством віднесені до складу валових витрат,
чим занижена сума податку на прибуток (на 9-13 аркушах справи).
 
Факт отримання  товариством кредиту у іноземній валюті є доведеним
і не заперечується  відповідачем,  що  свідчить  про  необхідність
застосування  до  оподаткування курсових різниць приписів статті 7
Закону  України  "  Про  оподаткування   прибутку   підприємств  "
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        ,   яка регулює особливості оподаткування операцій із
розрахунками в іноземній валюті.
 
Згідно приписів підпунктів 7.3.3.  та 7.3.6 пункту  7.3  статті  7
Закону    України   " Про   оподаткування  прибутку  підприємств "
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
         будь яка заборгованість платника  податків,  основна
сума   якої   виражена   в   іноземній  валюті,  відображається  у
податковому обліку дебітора або кредитора шляхом перерахунку  суми
такої   заборгованості  в  гривні  за  офіційним  валютним  курсом
Національного банку України , що діяв на дату її виникнення;
 
з метою  оподаткування  іноземна  валюта  або   заборгованість   в
іноземній  валюті,  що  перебували  на  обліку платника податку на
кінець звітного періоду (тобто і заборгованість в іноземній валюті
за  кредитним  договором),  перераховується  в гривні за офіційним
обмінним курсом НБУ,  що діяв на останній  робочий  день  звітного
періоду.  При цьому позитивна або від'ємна різниця між результатом
такого перерахунку включається відповідно до валових  доходів  або
витрат.
 
Наведене свідчить  про  те,  що  приписи підпунктів 7.9.1 та 7.9.2
пункту 7.9 статті 7 Закону  України  "Про  оподаткування  прибутку
підприємств"  поширюються  на  оподаткування коштів у національній
валюті України, що складають основну суму кредиту, а оподаткування
курсових  різниць має здійснюватися відповідно до вимог підпунктів
7.3.3 та 7.3.6 пункту 7 статті 7 названого Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
 
З огляду на відповідність перевірених судових  актів  арбітражного
суду області приписам чинного законодавства та матеріалам справи ,
судова колегія не вбачає правових підстав  для  їх  скасування  чи
зміни.
 
Враховуючи викладене,   керуючись  статтями  106-108  Арбітражного
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  судова  колегія  по
перегляду   рішень,   ухвал,  постанов  Вищого  арбітражного  суду
України, -
 
                           ПОСТАНОВИЛА:
 
Постанову Арбітражного суду  Одеської  області  від  ХХ.ХХ.2000  у
справі № 000 залишити без зміни.