Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.2001р.
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України у складі:
заступника Голови
судді
розглянула заяву колективної фірми "ХХХ" про перевірку рішення
(постанови, ухвали) від ХХ.ХХ.2000 арбітражного суду Харківської
області у справі № 000
за позовом колективної фірми "ХХХ"
до Державної податкової Інспекції у Д-ському районі м.Харкова
про визнання рішення недійсним
Рішенням арбітражного суду Харківської області від ХХ.ХХ.2000
позов задоволене частково.
Визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції у
Д-ському районі м.Харкова № 2 від ХХ.ХХ.99 в частині нарахування
податку на прибуток в сумі 11,04 тис. грн. і відповідних
фінансових санкцій та пені.
В решті позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, арбітражний суд виходив з того, що
договір комісії № 3 від ХХ.ХХ.95, укладений між АТЗТ "УУУ" (Росія)
та колективною фірмою "ХХХ" є зовнішньоекономічною угодою і на
нього розповсюджуються усі вимоги щодо угод такого типу.
Відповідно до ст.8 "Конвенції про позовну давність у міжнародній
купівлі-продажу товарів 1974 року" ( 995_002 ) (995_002)
строк позовної
давності встановлений 4 роки, тобто в даному випадку строк
позовної давності подовжується до ХХ.01.2000, враховуючи, що товар
надійшов і був оформлений ХХ.06.95, реалізація повинна була
здійснитися до ХХ.12.95 і оплата проведена до ХХ.01.96.
АТЗТ "УУУ" відвантажило товар на 17 849 доларів США, позивач
відвантажив товар на суму 25346 грн.
Кредиторська заборгованість в сумі 36,8 грн не є безповоротною
фінансовою допомогою і у відповідача не було підстав нараховувати
податок на прибуток в сумі 11,04 тис. грн.
ХХ.08.97 колективною фірмою "ХХХ" та AT "ААА" уклали договори № 1
та № 2 відповідно до умов якого AT "ААА" зробив передоплату у
російських рублях, у позивача не було підстав проводити розрахунки
у доларах США, а тому відповідач обгрунтовано донарахував податок
на прибуток у зв'язку з заниженням оподаткованого прибутку.
Постановою заступника голови арбітражного суду від ХХ.11.2000
рішення змінено і в позові відмовлено повністю.
Відмовляючи в позові арбітражний суд виходив з того, що позивачем
було укладено договір комісії, строк позовної давності по
кредиторській заборгованості сплинув, а тому кредиторська
заборгованість повинна включатись до валових доходів позивачу
обгрунтовано донараховане податок на прибуток.
Заявник, не погоджуючись з постановою арбітражного суду, просить
її скасувати і позов задовольнити повністю, посилаючись на те, що
висновки суду не відповідають обставинам справи і зроблені з
порушенням норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія по перегляду рішень,
ухвал, постанов
ВСТАНОВИЛА:
ХХ.10.99 Державною податковою Інспекцією у Д-ському районі
м.Харкова за наслідками перевірки колективної фірми "ХХХ" з питань
дотримання податкового законодавства складено акт, в якому
вказано, що позивачем занижено оподаткований прибуток за 1998 рік
на 54 700 грн.
ХХ.10.99 Державною податковою інспекцією у Д-ському районі
м.Харкова на підставі акту прийнято рішення № 2 яким колективній
фірмі "ХХХ" донараховано податок на прибуток в сумі 16410 грн.,
нарахована пеня в сумі 14185 грн.
ХХ.06.95 між колективною фірмою "ХХХ" та АТЗТ "УУУ" (Москва) було
укладено договір відповідно умов якого "УУУ" (Комітент) надає
"ХХХ" (Комісіонер) на умовах договору комісії хутро норки, які
Комісіонер реалізує на протязі 180 днів з моменту отримання
товару. Комісійною винагородою "ХХХ" є різниця між вартістю товару
за договором та ціною реалізації.
Наведене свідчить про те, що арбітражний суд прийшов до
правильного висновку про укладання між колективною фірмою "ХХХ" та
АТЗТ "УУУ" договору комісії, що спростовує доводи заявника про
укладання договору купівлі-продажу.
По даним бухгалтерського обліку заборгованість КФ "ХХХ" перед АТЗТ
"УУУ" складала 25346 грн. станом на ХХ.ХХ.99 без проведення
перерахунку заборгованості, вираженої в іноземній валюті, в гривні
на кінець звітного періоду, виходи з валютного курсу Національного
банку України, діючого на останній робочій день звітного періоду.
Строк позовної давності на стягнення з КФ "ХХХ" кредиторської
заборгованості сплинув ХХ.06.98 (ХХ.06.95 отримано хутро норки),
перевірка проводилась ХХ.10.99 - сплинув він виходячи з розрахунку
позивача 4 роки, а тому відповідач обгрунтовано прийшов до
висновку, що заявником занижено валовий доход.
Відповідно до п.1.22 ст.1 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
сума заборгованості платника
податку перед іншою юридичною особою, яка залишилася не стягнутою
після закінчення строку позовної давності являється безповоротною
фінансовою допомогою і згідно п.п.4.1.6 , п.4.1 ст. 4 включається
до складу валових доходів у вигляді доходів з інших джерел та
позареалізаційних операцій.
Посилання заявника на те, що він кредиторську заборгованість
включив до складу валових доходів у вересні 2000 року, а тому
порушень ним допущено не було, не заслуговує на увагу, бо
коригування валового доходу було проведено майже через рік після
проведення перевірки.
ХХ.08.97 між КФ "ХХХ" та AT "ААА" (Росія) були укладені договори
підряду, по яким AT "ААА" провів передоплату в російських рублях.
Відповідно до даних бухгалтерського обліку у заявника була
кредиторська заборгованість у вигляді курсової різниці рубля до
гривні по курсу Національного банку України, яка не була віднесена
до валового доходу, а тому податкова інспекція обгрунтовано
прийшла до висновку про заниження валового доходу і донарахувала
податок на прибуток.
З урахуванням викладеного, арбітражний суд обгрунтовано відмовив
заявнику в позові.
Прийнята арбітражним судом постанова відповідає вимогам закону і
обставинам справи і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.106-108 Арбітражного процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія по перегляду рішень, ухвал,
постанов,
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову від ХХ.11.2000 арбітражного суду Харківської області у
справі № 000 залишити без змін.