Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України складі: заступника Голови судді
розглянула заяву ТОВ "ХХХ", м.Київ про перевірку рішення
(постанови, ухвали) від ХХ.ХХ.2001 арбітражного суду м.Києва № 000
за позовом ЗАТ "УУУ"
до ТОВ "ХХХ"
про стягнення 114410 грн. збитків.
Рішенням арбітражного суду м.Києва від ХХ.ХХ.2000 позов
задоволено.
Рішення мотивоване тим, що відповідно до п.п. 1 ст.ст. 17. 23
Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів
(КДПВ), укладеної в Женеві 19.05.56 ( 995_234 ) (995_234)
, перевізник несе
відповідальність за втрату вантажу, що сталася в проміжок часу між
прийманням вантажу до перевезення та його здачею, розмір належної
до відшкодування суми визначається на підставі вартості ватажу в
місці та в час приймання його для перевезення. За правилами ст.20
Конвенції ( 995_234 ) (995_234)
є підстави вважати вантаж втраченим.
Матеріалами справи не підтверджується наявності будь-якої
обставини, то передбачена як підстава для звільнення перевізника
від відповідальності за втрату вантажу статтею 17 Конвенції
( 995_234 ) (995_234)
. За національним транспортним законодавством на
відповідача також покладається відповідальність за відшкодування
збитків у зв'язку із втратою вантажу.
Згідно із ст.35 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
лише вирок суду з
кримінальної справи, то набрав законної сили, є обов'язковим для
арбітражного суду при вирішенні cnopу з питань, чи мали місце
певні дії та ким вони вчинені, однак розслідування по карній
справі № 0002 зупинено. При настанні нових обставин сторони не
позбавлені права на подання заяви про перевірку рішення за
нововиявленими обставинами.
Голова арбітражного суду м. Києва П. за заявою відповідача
перевірив в порядку нагляду рішення від ХХ.ХХ.2000 р.і постановою
від ХХ.ХХ.2001 року зазначене рішення залишив без зміни. Постанова
мотивована тим, що матеріалами справа підтверджене неналежне
виконання відповідачем взятих зобов'язань по перевезенню
медикаментів за контрактом-заявкою від ХХ.ХХ.97, у зв'язку з чим
відповідно до ст.ст. 362,363 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
відповідач
повинен нести відповідальність за втрату вантажу.
ТОВ "ХХХ" просить рішення від ХХ.ХХ.2000 та постанову від
ХХ.ХХ.2001 року арбітражного суду м.Києва скасувати, у позові
відмовити. Заявник посилається на те, що арбітражним судом м.Києва
не були враховані всі обставини справи, зокрема, те, що по факту
викрадення транспортного засобу відповідача і майна позивача
порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого
ст.86-1 КК України ( 2001-05 ) (2001-05)
.
Заявник вважає, що втрата вантажу сталася з вини
вантажовідправника, оскільки він передав вантаж не перевізнику, а
фізичній особі, на котру перевізник не покладав обов'язку по
прийняттю вантажу, що експедитування (супроводження) вантажу
здійснювалось представником відправника - ЗАТ "УУУ".
Судова колегія, перевіривши матеріали справи, відзначає таке.
Між сторонами у справі укладено договір № 2 від ХХ.ХХ.97,
предметом якого є те, що позивач, замовник за договором,
зобов'язується надавати вантажі для перевезення, а відповідач -
забезпечувати перевезення цих вантажів своїм рухомим складом, що
відповідає встановленим вимогам. Відповідно до контракту-заявки
від ХХ.ХХ.97 позивач передав відповідачу для перевезення вантаж -
медикаменти в кількості 10 тонн на суму 114410,88 гри, за
маршрутом Київ-Москва. Відповідач прийняв зазначену заявку, надав
для перевезення автомобіль ЗИЛ, державний номер якого 00-00 УУУ.
Зазначений вантаж позивачем передано відповідачу для перевезення
за товарно-транспортною накладною № 1 від ХХ.ХХ.97, а відповідачем
прийнятим до перевезення, про що свідчить напис та підпис водія
ТОВ "ХХХ" - Б. Документами, що є у матеріалах справи,
підтверджується, що при прийнятті цього вантажу до перевезення
водій Б. представляв перевізника (відповідача). Для проведення
розрахунку за перевезення вантажу відповідачем надано позивачеві
рахунок № 6 від ХХ.ХХ.97 р. Матеріалами справи підтверджено, що
прийнятий для перевезення вантаж - 10 тонн медикаментів відповідач
не доставив і не видав вантажоодержувачу. Отже, оскільки
підтверджений факт неналежного виконання перевізником
- відповідачем своїх зобов'язань, то відповідно до ст.ст. 362,363
ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
арбітражний суд м.Києва правомірно визнав,
що відповідач повинен нести відповідальність за втрату вантажу, а
також, що питання про перевезення вантажу з супроводженням
представником вантажовідправника не передбачена обов'язковими для
сторін нормативними актами, а також не передбачена сторонами і при
укладенні договору перевозки.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення
від ХХ.ХХ.2000 та постанова від ХХ.ХХ.2001 року арбітражного суд
м.Києва у справі № 0009 відповідають обставинам і матеріалам
справи, чинному законодавству, а тому підстави для скасування
зазначених рішення та постанови відсутні.
Керуючись ст.ст. 106-108 Арбітражного процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія по перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення від ХХ.ХХ.2000 та постанову від ХХ.ХХ.2001 арбітражного
суду м.Києва у справі № 0009 залишити без змін.