160/11748/21 Про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, згідно з якими платнику податків збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств - 22.03.2024 Прийняття

У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання УКРПРОМСЕРВІС" (далі - ТОВ "НВО УКРПРОМСЕРВІС"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області; відповідач; контролюючий орган), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11 червня 2021 року № 0087120701, від 11 червня 2021 року № 0087100701, від 11 червня 2021 року № 0086400718.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 15 листопада 2021 року позовну заяву задовольнив.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 19 квітня 2022 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на безтоварному характері господарських операцій платника з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРТІКС-ТРЕЙД", Товариством з обмеженою відповідальністю "БРІКТРЕЙД", Товариством з обмеженою відповідальністю "КАССІС АВ", Товариством з обмеженою відповідальністю "КАССІС СТОР", Товариством з обмеженою відповідальністю "КАССІС ОЛІКС", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕМІЛІЯ ГРУП", Товариством з обмеженою відповідальністю "СТЕЙТЕН ІНВЕСТ", Товариством з обмеженою відповідальністю "РІСТЕК ГРУП", Товариством з обмеженою відповідальністю "УНІКОЙЛ", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПА ДЕЙЗ", Товариством з обмеженою відповідальністю "КЕНМОР", Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРБУД ІНВЕСТМЕНТ", Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ ПРОДЖЕКТ", Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАРНИЙ БІЗНЕС", Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТІКС ТРЕЙД". Крім того, звертає увагу на подання позивачем з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, а саме - не відображено суми нарахованого та виплаченого доходу фізичним особам-підприємцям за ознакою доходу 157 "Дохід, виплачений самозайнятій особі".

Верховний Суд ухвалою від 31 жовтня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судових інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "НВО УКРПРОМСЕРВІС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законом, за період з 01 січня 2016 року по 30 вересня 2019 року, за результатами якої складено акт від 30 березня 2021 року № 1113/04-36-07-01/33115728.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України (2755-17) ) з огляду на неправомірне формування даних податкового обліку за наслідками придбання товарно-матеріальних цінностей у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРТІКС-ТРЕЙД", Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІКТРЕЙД", Товариства з обмеженою відповідальністю "КАССІС АВ", Товариства з обмеженою відповідальністю "КАССІС СТОР", Товариства з обмеженою відповідальністю "КАССІС ОЛІКС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІЛІЯ ГРУП", Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕЙТЕН ІНВЕСТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСТЕК ГРУП", Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІКОЙЛ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПА ДЕЙЗ", Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕНМОР", Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРБУД ІНВЕСТМЕНТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ ПРОДЖЕКТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРНИЙ БІЗНЕС", Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТІКС ТРЕЙД" з підстави фіктивного характеру проведених поставок, що мотивовано відсутністю в контрагентів у достатній кількості трудових ресурсів, основних та виробничих засобів, необхідних для здійснення оспорюваних господарських операцій, а також непідтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгам постачання.

Крім того, контролюючий орган дійшов висновку про порушення платником вимог підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України у зв`язку з поданням із недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податку, а саме - не відображено суми нарахованого та виплаченого доходу фізичним особам-підприємцям за ознакою доходу 157 "Дохід, виплачений самозайнятій особі".

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 11 червня 2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0087120701, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1654495,00 грн за основним платежем та 413623,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0087100701, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1808379,00 грн за основним платежем та 452094,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0086100718, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV (996-14) ) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України (2755-17) .

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими ТОВ "НВО УКРПРОМСЕРВІС" до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат, а саме: рахунків на оплату; рахунків-фактур; видаткових накладних; податкових накладних; товарно-транспортних накладних; платіжних доручень; актів здачі-прийняття робіт; довіреностей.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків, не наведено об`єктивних доводів щодо здійснення ТОВ "НВО УКРПРОМСЕРВІС" розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Доводи відповідача про відсутність у постачальників платника достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів для виконання оспорюваних поставок, а також непідтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгам постачання цілком об`єктивно відхилено судами, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо відповідних осіб та дослідження первинних документів.

За таких обставин доводи судових інстанцій про безпідставність висновку відповідача про неправомірність відображення ТОВ "НВО УКРПРОМСЕРВІС" даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11 червня 2021 року № 0086400718, то за правилами підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Згідно з пунктом 119.2 статті 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Таким чином, штраф, передбачений пунктом 119.2 статті 119 ПК України, підлягає застосуванню лише у випадку, коли недостовірні відомості або помилки, допущені в податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Наведене правозастосування відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 11 червня 2020 року у справі № 820/5647/16 та від 07 червня 2023 року у справі № 814/1547/16.

Утім, у спірній ситуації, як з`ясовано судами та не заперечується контролюючим органом, відсутній факт зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань позивачу з податку на доходи фізичних осіб чи зміни платника цього податку.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.