Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
 
                  ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                             РІШЕННЯ
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
2001 р.
 
Вищий арбітражний суд України в складі судді  судової  колегії  по
розгляду спорів за участю представників:
 
позивача присутні
 
відповідача ДП "ХХХ" присутні
 
відповідача ЗАТ "УУУ" не з явилися
 
прокурора Генеральної прокуратури України
 
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
 
за позовом
 
прокурора Н-ського  району  М.Києва  в  інтересах  держави в особі
Фонду державного майна України (далі - ФДМУ)
 
до
 
Дочірнього підприємства "ХХХ"
 
про скасування державної реєстрації Підприємства
 
до
 
Спільного українсько-німецького закритого акціонерного  товариства
з іноземними інвестиціями "УУУ" /далі - Фабрика"/
 
про скасування   державної   реєстрації   Підприємства  з  підстав
перевищення   загальними   зборами   акціонерів   Фабрики    своїх
повноважень    щодо   створення   Підприємства   на   базі   майна
лікувально-оздоровчого комплексу "ХХХ"
 
Заявлену позовну  вимогу  прокурор  обґрунтовує тим,  що майно ЛОК
"ХХХ" не є власністю Фабрики,  оскільки не було включене до складу
її  майна  в процесі приватизації,  а лише було передане трудовому
колективу в користування.  У  зв'язку  з  цим  загальні  збори  її
акціонерів  не  мали  права приймати рішення про створення на базі
цього майна Підприємства,  бо таке право відповідно  до  статті  5
Закону  України  "Про  підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
         належить
власнику чи уповноваженому ним органу.
 
Власником майна ЛОК "ХХХ" є ФДМУ.
 
Позивач позов прокурора підтримав з тих самих підстав.
 
Відповідач -  Підприємство  пред'явлений  йому  позов  не  визнав,
мотивуючи  свої заперечення тим,  що згідно зі статутом його майно
складається з основних фондів та оборотних коштів,  що є власністю
Фабрики,  і передані йому для здійснення господарської діяльності.
Тому майно ЛОК "ХХХ" не змінило свого  власника,  а  правомірність
його  використання  Підприємством  може  бути оспорена власником у
встановленому порядку. Але цей факт не має будь-якого значення для
скасування   його   державної  реєстрації,  бо  вона  скасовується
відповідно до Закону  України  " Про  підприємництво "  ( 698-12 ) (698-12)
        
реєструючим органом, а не судом.
 
Відповідач -  Фабрика повноважних представників в судове засідання
не направив,  у відзиві на позов заявлену в ньому вимогу прокурора
не  визнав,  мотивуючи  тим,  що він не є органом,  до повноважень
якого  відноситься  скасування  державної   реєстрації   суб'єктів
підприємництва.
 
Керуючись статтею 70 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         суд вважає за можливе
розглянути справу без участі представників Фабрики.
 
Розглянувши подані  учасниками  процесу  документи  і   матеріали,
заслухавши  пояснення  їх  повноважних  представників,  всебічно і
повно з'ясувавши  всі  фактичні  обставини,  на  яких  грунтується
позовна  вимога  і  заперечення проти позову,  об'єктивно оцінивши
докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення
спору   по  суті.  Вищий  арбітражний  суд  України  встановив  що
Підприємство  створене  рішенням   загальних   зборів   акціонерів
Фабрики,  які відбулися ХХ.ХХ. 1994 року. Його державна реєстрація
здійснена Н-ською райдержадміністрацією М.Києва ХХ.ХХ. 1994року.
 
За весь час діяльності воно зберегло первинний юридичний статус  і
організаційно-правову форму.
 
За таких  обставин  справи  позов  підлягає  задоволенню  з  таких
підстав.
 
Відповідно до статті 8  Закону " Про  підприємництво "  ( 698-12 ) (698-12)
        
скасування    державної    реєстрації   суб'єкта   підприємницької
діяльності реєструючим органом на  підставі  рішення  арбітражного
суду здійснюється, зокрема, в разі визнання недійсними або такими,
що суперечать законодавству, установчих документів.
 
В даному  випадку  судове  рішення  про  визнання  недійсними  або
такими,   що   суперечать   законодавству   установчих  документів
Підприємства, відсутнє.
 
Виходячи з викладеного,  на підставі статей 124,  129  Конституції
України  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        ,   керуючись   статтями 1,  12,  19 Закону
України "Про арбітражний суд" ( 1142-12 ) (1142-12)
        ,  статтями 1, 2, 12, 14,
49,  82-85,  115  АПК  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий арбітражний суд
України -
 
вирішив:
 
В позові відмовити.