Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2000
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України
розглянула заяву Акціонерно - комерційного банку "ХХХ" (надалі-
Банк)
про перевірку рішення (постанови, ухвали) арбітражного суду
Н-ської області області
у справі № 000
за позовом Акціонерного товариства закритого типу "УУУ" (надалі
Підприємство)
до Банку
про визнання угоди недійсною
Рішенням арбітражного суду Н-ської області від ХХ.ХХ.99р.
відмовлено у позові Підприємства до Банку про визнання недійсним
договору застави № 1 від ХХ.ХХ.98 року та залишено, без, розгляду
позов в частині витребування майна, розташованого по вул. К-ва 1,
а в решті позову провадження у справі припинено.
Постановою голови арбітражного суду Дніпропетровської області від
ХХ.ХХ.2000 рішення суду від ХХ.ХХ.99р. скасовано, визнано не
укладеним договір застави від ХХ.ХХ.98 між Підприємством і Банком.
Провадження у справі про визнання договору застави недійсним
припинено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий
напис від ХХ.ХХ.98р. приватного нотаріуса К., зареєстрований у
реєстрі № 000 про звернення стягнення на майно, яке належить
Товариству - Цілісний майорами комплекс, розташований за адресою:
м. Н-ськ, вул. К-ва 1. В частині витребування майна, розташованого
по вул.К-ва 1 залишити позов без розгляду, а в решті позову
провадження у справі припинено.
З прийнятою постановою не згоден Банк, вважаючи, що вона не
відповідає діючому законодавству та матеріалам справи.
На думку заявника, суд першої інстанції дійшов правильного
висновку про те, що опис майна у спірному договорі здійснено
відповідно до вимог ст.12 Закону України "Про заставу"( 2654-12 ) (2654-12)
.
Але в постанові голови арбітражного суду не вказано у зв'язку з
чим він прийшов до висновку про невідповідність договору застави
діючому законодавству.
Як вбачається з договору поруки, на думку заявника, він є
складовою частиною кредитного договору і зобов'язання по ньому
настає в строк, передбачений кредитним договором, а тому в рішенні
суду підставно вказано, що термін виконання зобов'язання
обумовлений договором застави через основне зобов'язання по
наданню кредиту.
У зв'язку з вказаними обставинами заявник вважає, що рішення суду
відповідає діючому законодавству та матеріалам справи, а постанова
суду підлягає скасуванню як невідповідна діючому законодавству та
матеріалам справи.
Судова колегія по перегляду рішень ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України розглянувши матеріали арбітражної
справи, заяву про перевірку рішення та додані до заяви документи,
а також відзив на заяву і додані документи встановила, що згідно з
кредитним договором № 1 від ХХ.ХХ.98 Банк надав Товариству з
обмеженою відповідальністю "ААА" кредитну лінію у розмірі 500000
грн. строком до ХХ.ХХ.98 зі сплатою 60% річних за користування
кредитом.
ХХ.ХХ.98 між Банком та ТОВ "ААА" та Підприємством було укладено
договір поруки № 0 згідно з яким у разі непогашення заборгованості
за кредитним договором № 1 від ХХ.ХХ.98 поручитель Підприємство
взяло на себе зобов'язання виплатити Банку суму заборгованості
позичальника у повному обсязі зобов'язань по кредитному договору.
В рахунок забезпечення зобов'язання за договором поруки № 0 між
Підприємством та Банком ХХ.ХХ.98 було укладено договір застави,
яким передбачено, що заставодавець заклав майновий комплекс за
адресою: м.Н-ськ , вул.К-ва 1. Договір застави посвідчений
нотаріусом Н-ського міського нотаріального,округу ХХ.ХХ.98 про що
зроблено відповідний запис у реєстрі,за №0. У зв'язку з
неповерненням позичальником суми наданого кредиту, Банк звернувся
до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису. ХХ.ХХ.99
приватний нотаріус Н-ського міського нотаріального округу ХХ.ХХ.98
вчинив виконавчий напис, який зареєстровано у реєстрі за № 00 про
звернення стягнення на цілісний майновий комплекс, який належить
Підприємству І розташований за адресою: м. Н-ськ, вул.К-ва 1.
Арбітражний суд, приймаючи постанову про визнання неукладеним
договору застави від ХХ.ХХ.98 між Підприємством і Банком взяв до
уваги, що ст.12 Закону України " Про заставу " ( 2654-12 ) (2654-12)
встановлює, що у договорі застави повинно бути зазначено
найменування (прізвище, ім'я та по батькові), місцезнаходження
(місце проживання) сторін, суть забезпеченої заставою вимоги, її
розмір і строки виконання зобов'язання., опис предмету застави, а
також будь-які інші умови, відносно яких заявою однієї Із сторін
повинна бути досягнута угода.
Судова колегія враховує, що згідно п.5 Роз'яснення президії Вищого
арбітражного суду України від 24.12.99 № 02-5/602 "Про деякі
питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням
Закону України "Про заставу" ( v_602800-99 ) (v_602800-99)
, опис заставленого
майна повинен містити індивідуальні ознаки останнього, які
дозволяють встановити, яке саме майно є предметом застави і
відрізнити його від однорідних предметів.
У спірному договорі застави відсутні відомості про строк виконання
зобов'язань та опис заставленого майна, який містить індивідуальні
ознаки майна, а тому приймаючи постанову, суд прийшов до висновку,
що сторони не досягли згоди стосовно істотних умов договору
застави і у відповідності до ст. 153 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, суд
визнав договір застави неукладеним і не прийняв до уваги
заперечення відповідача.
За таких обставин, судова колегія вважає, що сторони не досягли
згоди про істотні умови договору застави, в зв'язку з чим в
постанові суду підставне вказано про визнання неукладеним договору
застави від ХХ.ХХ.98 між Підприємством і Банком, у зв'язку з чим
провадження у справі про визнання договору застави недійсним було
припинено.
Судова колегія вважає, що в постанові арбітражного суду Н-ської
області безпідставно визнано такими, що не піддягає виконанню
виконавчий напис від ХХ.ХХ.98 приватного нотаріуса К.
зареєстрований у реєстрі ,№00 про звернення стягнення на майно,
яке належить Підприємству - Цілісний, майновий комплекс, що
розташований за адресою: м. Н-ськ, вул.К-ва 1.
У відповідності до ч.7 ст.50 Закону України " Про нотаріат "
( 3425-12 ) (3425-12)
, спір про право оснований на вчиненні нотаріальної дії
вирішується судом або арбітражним судом у позовному порядку.
При вирішенні питання підвідомчості такого спору, необхідно
враховувати, що виконавчий напис нотаріального органу не є актом
державного чи іншого органу у розумінні ст.5 Арбітражного
процесуального кодексу України , а тому справи, пов'язані з
оскарженням виконавчого напису підвідомчі загальним судам, як це
встановлено ч.І ст.50 Закону України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
та
гл.39 ЦПК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
У зв'язку з тим, що сторона звернулася до суду про визнання
недійсним нотаріального напису і позивач оскаржує лише
нотаріальний напис, а тому у відповідності з діючим законодавством
цей спір підвідомчий загальним судам і вирішення спору в
арбітражному суді у відповідності з п.1 ст.80 Арбітражного
процесуального кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
необхідно припинити,
рекомендувавши стороні звернутися у встановленому законом порядку
до загального суду.
Судова колегія враховує ,що договір на підставі якого виконувалась
виконавчий напис втратив свою чинність, а тому припинила свою дію
виконавча напис.
Висновок в постанові про те, що виконавчий напис від ХХ.ХХ.98 про
звернення стягнення на заставлене майно не підлягає виконанню,
оскільки договір застави є неукладеним, а тому в цій частині позов
був задоволений, судова колегія вважає, що цей висновок в
постанові не обгрунтований нормою права, у зв'язку з чим постанова
в цій частині викладенню в інший редакції. В решті позову
провадження у справі арбітражним припинено підставне.
Судова колегія вважає, що резолютивна частина постанова підлягає
викладенню в інший редакції, а тому керуючись ст.ст. 96, 106-108
Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова
колегія по перегляду рішень ухвал, постанов Вищого арбітражного
суду України
ПОСТАНОВИЛА:
Викласти резолютивну частину постанови арбітражного суду Н- ської
області від ХХ.ХХ.2000 в такій редакції:
1. Скасувати рішення арбітражного суду Н-ської області від ХХ.
ХХ.99 по справі № 000.
2. Визнати неукладеним договір застави від ХХ.03.99 між
Акціонерним товариством закритого типу, "ХХХ" та Акціонерного
комерційного банку "УУУ". Провадження у справі про визнання
договору застави недійсним припинити.
3. У зв'язку з визнанням судом спірної угоди неукладеною вимоги
виконавчого напису від ХХ.ХХ.98 приватного нотаріуса К., який
зареєстрований у реєстрі за №000 про звернення стягнення на майно,
яке належить Акціонерному товариству закритого типу "ХХХ" -
цілісний майновий комплекс, який розташований за адресою: м. Н-ськ
вул. К-ва 1 визнати не чинними.
В решті позову провадження у справі припинити.