Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИШИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2000
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України
розглянула заяву ДПІ у Н-ному районі м. Києва про перевірку
рішення (постанови, ухвали) арбітражного суду м. Києва у справі №
00/00
за позовом ТОВ "ХХХ"
до Державної податкової інспекції у Н-ному районі м.Києва
про визнання недійсними рішень ДПІ у Залізничному районі м. Києва
від ХХ.ХХ.2000 №№ 6, 7, 8 ,9.
Рішенням арбітражного суду від ХХ.ХХ.2000 позов задоволене,
оскільки арбітражний суд визнав, що позивач одержав від продавців
належні податкові накладні і набув прав оформлення по сплачених
сумах податкового кредиту.
Постановою першого заступника голови арбітражного суду від
ХХ.ХХ.2000 рішення залишено без змін з тих же підстав.
Заявник просить рішення і постанову, прийняті у справі, скасувати.
Заявник вважає, що позивач не правомірно вніс до податкового
кредиту у лютому, квітні, червні, серпні місяці 1998 року суми
сплачені продавцям за отриманий товар, т.я. наведені відповідачем
продавці, ПДВ по цих операціях не сплачували, а надані податкові
накладні виписані продавцями безпідставно, враховуючи відсутність
їх звіту податковим органам.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія встановила:
Позивач звернувся до арбітражного суду з заявою про визнання
недійсними рішень ДПІ у Н-ному районі м. Києва №№ 6, 7, 8, 9 від
ХХ.ХХ.2000.
Об`єднавши 4 заяви про визнання недійсним рішення в одну заяву,
позивач сплатив державне мито у сумі 85 грн. Тобто за розгляд у
арбітражному суді однієї заяви, порушуючи вимоги ст.44, п.З ст.57,
58 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
позивачем не сплачено держмито по 4 заявах, оскільки оспорені
рішення відповідача видані на підставі різних актів перевірки, про
що свідчать відповідні акти перевірки додані до справи.
Позивач на підставі податкових накладних № 2 від ХХ.ХХ.98, № 3 від
ХХ.ХХ.98, № 4 від ХХ.ХХ.98, № 5 від ХХ.ХХ.98, № 6 від ХХ.ХХ.98. №
7 від ХХ.ХХ.98, № 9 від ХХ.ХХ.98, № 10 від ХХ.ХХ.98, № 11від
ХХ.ХХ..98, № 12 від ХХ.ХХ.98, № 13 від ХХ.ХХ.98, № 14 від
ХХ.ХХ.98, № 15 від ХХ.ХХ.98, № 16 від ХХ.ХХ.98 виданих різними
продавцями при взаєморозрахунках з ПП "УУУ-1" , ПП "УУУ-2", МП
"УУУ-3", ПП "УУУ-4", та ПП "УУУ-5" відніс до податкового кредиту
ПДВ суму 21969,91 грн.
Відповідач при перевірці встановив, що наведені контрагенти
позивача не подавали звітність до податкових органів та не
сплачували податків.
Позивач не довів, що податок на додану вартість сплачений ним
продавцям надійшов до бюджету. Оскільки фактично податкові
накладні визначені у акті перевірки, оформлені продавцями лише про
людське око, без наміру сплатити ПДВ, усі дії продавців і
покупців, пов`язані з застосуванням і пільг та відшкодувань з
бюджету сум платникам податку не засновані на Законі України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Відповідно п.1.7 ст.1 цього Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, податковий
кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове
зобов'язання звітного періоду.
Оскільки сума відповідна ПДВ не була сплачена до бюджету, а
залишилася у продавця в якості доходу, відповідно позивач втратив
права на зменшення податкового зобов'язання.
Як платник податку позивач, на підставі податкової накладної, яка
є одночасно звітним податковим і розрахунковим документом, не
довів, що при одержанні податкової накладної звернувся до
податкового органу по місцезнаходженню у порядку, визначеному у
п.7.2.6 ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість "
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, тому не набув прав на віднесення спірних сум до
податкового кредиту.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення і
постанова, прийняті у справі, підлягають скасуванню, а позов слід
залишити без задоволення.
Арбітражні витрати у сумі 595 грн., враховуючи об'єднання у
позовній заяві 4 позовних заяв та витрати пов'язані з подання заяв
про перевірку рішення, віднести на позивача.
Керуючись ст.ст. 106-108 Арбітражного процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія по перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України,
ПОСТАНОВИЛА:
1.Рішення від ХХ.ХХ.2000 і постанову від ХХ.ХХ.2000 арбітражного
суду м. Києва у справі № 00/00 скасувати.
2.У задоволенні позову відмовити.
3.Стягнути з р/р ТОВ "ХХХ" 595 грн. арбітражних витрат, у т.ч. на
користь ДПІ у Н-ному районі м. Киева 85 грн. та на користь
Державного бюджету України 510 грн. - арбітражних витрат. Видати
наказ на стягнення ДПІ у Н-ному р-ні м. Киева.
Видати наказ на стягнення з ТОВ "ХХХ" 595 грн. доручити
арбітражному суду м. Києва, після надання ДПІ у Н-ному районі м.
Києва бухгалтерської довідки про фактично сплачену суму 85 грн. -
арбітражних витрат, зазначених у рішенні арбітражного суду.