Підготовлено за матеріалами судових справ.

(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".

                  ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2000                          

Судова колегія   по   перегляду  рішень,  ухвал,  постанов  Вищого

арбітражного суду України

у складі:

заступника Голови

судді

розглянула заяву ДПІ у С-ському районі м. Києва

про перевірку   рішення   (постанови,   ухвали)   від   ХХ.ХХ.2000

арбітражного суду м. Києва у справі № 000

за позовом Приватного підприємця М.

до ДПІ у С-ському районі м. Києва

про визнання недійсним рішення

Рішенням суду  від ХХ.ХХ.2000 позов задоволене,  визнано недійсним

рішення ДПІ у С-ському районі м. Києва від ХХ.ХХ.2000 № 1.

Постановою першого заступника голови суду від  ХХ.ХХ.2000  рішення

суду залишено без змін.

Заявник -  ДПІ  у  С-ському  районі  м.  Києва  просить рішення та

постанову арбітражного суду скасувати,  посилаючись на те,  що суд

не  врахував факт зберігання позивачем партії алкогольних напоїв в

складському приміщенні,  яке не  було  зареєстроване  в  ДПІ  і  в

ліцензії не було відмітки про реєстрацію цього приміщення.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне:

Підставою для прийняття ДПІ у С-ському районі м. Києва рішення від

ХХ.ХХ.2000 №  1  про  застосування  до  приватного  підприємця  М.

фінансових санкцій у розмірі 41624,8 грн.  став акт від ХХ.ХХ.2000

за № 1,  згідно якого в  обладнаному  під  склад  павільйоні  №  1

зберігалися лікеро-горілчані вироби на загальну суму 20942 грн., а

саме: горілка "Староруська" на суму 20812,4 грн. вино "Приморське"

43,  2 грн., вино "Портвейн" - 86,4 грн. і зазначений склад не був

зареєстрований  в  ДПІ,  як  місце   зберігання   оптових   партій

алкогольних напоїв.

Позивачем були  представлені  документи - договір від ХХ.ХХ.2000 з

фірмою "УУУ" про відповідальне  зберігання  горілчаної  продукції,

видаткові  та  товаро-транспортні накладні про отримання позивачем

продукції.  Ніяких  даних  про  те,   що   позивачем   проводилась

реалізація  алкогольних  напоїв  з приміщення складу № 1 в акті не

міститься,  ДПІ  у  С-ському  районі  м.  Києва  доказів  вчинення

позивачем таких дій не надала.

За таких   обставин   суд   обгрунтовано  дійшов  висновку,  що  у

відповідача  не  було  підстав   для   притягнення   позивача   до

відповідальності  за  п.  10  Положення  "Про порядок обов'язкової

реєстрації місць зберігання оптових партій алкогольних  напоїв  та

тютюнових  виробів",  затвердженого  постановою Кабінету Міністрів

України від 30.01.97 № 89,  оскільки  цією  нормою  передбачається

відповідальність  за  зберігання і реалізацію,  а не лише сам факт

зберігання.

В оспорюваному рішенні ДПІ у С-ському районам.  Києва  застосувала

санкції,   передбачені   ст.17   Закону   України   "Про  державне

регулювання виробництва і  торгівлі  спиртом  етиловим,  коньячним

плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" (481/95-ВР)

без врахування того,  що цією нормою передбачена  відповідальність

за порушення законодавства при виробництві і торгівлі алкогольними

напоями, а не при їх зберігання.

При таких обставинах доводи відповідача щодо  неправильної  оцінки

судом правової ситуації та вищеназваної норми необгрунтовані.

Враховуючи наведене  рішення  та  постанова  арбітражного  суду м.

Києва відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Керуючись ет.ст.  106,108  Арбітражного   процесуального   кодексу

України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  судова колегія по перегляду рішень,  ухвал,

постанов Вищого арбітражного суду України, -

                           ПОСТАНОВИЛА:

Рішення суду від ХХ.ХХ.2000  та  постанову  арбітражного  суду  м.

Києва у справі № 000 залишити без змін.