ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
16.12.2003 N 30/41
Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Транснаціональна
фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі -
Компанія) на ухвалу Вищого господарського суду України від
1 серпня 2003 року у справі за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю "Київська спілка незалежних юристів
"СпецЄвроКонсалтінг" (далі - Спілка) до Компанії та Відкритого
акціонерного товариства "Торговий дім "Укртатнафта-Київ" (далі -
Товариство) про стягнення 246828 грн. боргу з урахуванням індексу
інфляції та трьох процентів річних, В С Т А Н О В И Л А:
Оскарженою ухвалою Вищий господарський суд України повернув
без розгляду касаційну скаргу Компанії на рішення Господарського
суду м. Києва від 28 березня 2003 року та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 14 травня 2003 року на
підставі пункту п'ятого частини першої статті 111-3 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України).
Ухвала обгрунтована тим, що касаційна скарга подана після
закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання
про його відновлення, оскільки постанова суду апеляційної
інстанції ухвалена 14 травня 2003 року, а скарга подана 17 червня
2003 року.
Компанія просить ухвалу Вищого господарського суду України
скасувати, мотивуючи касаційну скаргу її невідповідністю
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та неправильним застосуванням
норм процесуального права, зокрема частини четвертої статті 51 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно з якою процесуальний строк не
вважається пропущеним, якщо відповідний процесуальний документ
було здано на пошту до 24-ї години останнього дня строку. Вона
виходить з того, що касаційна скарга була подана в межах
встановленого місячного строку для її подання, позаяк подана 13
червня 2003 року, що підтверджується поштовою квитанцією N 2855 та
реєстром вихідної кореспонденції Компанії N 40 від 13 червня
2003 року, а не 17 червня 2003 року, як вважає Вищий господарський
суд України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника
відповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги,
перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських
справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.
Повертаючи касаційну скаргу, Вищий господарський суд України
послався на те, що вона подана після закінчення строку,
встановленого для її подання.
Проте зазначений висновок суперечить фактичним обставинам
справи.
Згідно зі статтею 110 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання
постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Постанова Київського апеляційного господарського суду ухвалена
14 травня 2003 року і відповідно до частини третьої статті 105 ГПК
України набрала законної сили з цієї дати.
Частинами другою і третьою статті 51 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що строк, обчислюваний місяцями, закінчується у
відповідне число останнього місяця строку, а у випадках, коли
останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення
строку вважається перший наступний за ним робочий день.
У 2003 році 14 червня (субота) та 15 червня (неділя, Трійця)
були неробочими днями. Відповідно до частини третьої статті 67
Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) (322-08)
у випадку, коли
святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний
день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Отже 16 червня був неробочим днем, і тому останній день строку для
оскарження постанови суду апеляційної інстанції припав на
17 червня.
Як встановив Вищий господарський суд України, з касаційною
скаргою Компанія звернулася 17 червня 2003 року, про що свідчить
відбиток штемпеля на конверті відправника, тобто в останній день
строку.
Відтак, касаційна скарга Компанії повернута без розгляду
безпідставно, а тому оскаржувана ухвала Вищого господарського суду
України незаконна і підлягає скасуванню, а касаційна скарга
передачі до Вищого господарського суду України для розгляду по
суті.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
"Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія
"Укртатнафта" задовольнити, ухвалу Вищого господарського суду
України 1 серпня 2003 року скасувати, а касаційну скаргу Закритого
акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова
нафтова компанія "Укртатнафта" на рішення господарського суду
м. Києва від 28 березня 2003 року та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 14 травня 2003 року разом зі
справою передати до Вищого господарського суду України для
розгляду по суті.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Бюлетень законодавства і юр.практики, рік 2004, N 6