Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2000р.
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України
у складі: Заступника Голови
Судді
Розглянула заяву Акціонерного банку "ХХХ"
Про перевірку постанови від ХХ.ХХ.2000 р.
Арбітражного суду Донецької області У справі № 000
За позовом Фірми "УУУ" Німеччина
До ВАТ "ААА" м. Донецьк, АК "ХХХ" м. Донецьк
Про про визнання недійсним договору застави
Рішенням арбітражного суду Донецької області від ХХ.ХХ.2000 р.
позовні вимоги задоволені за мотивом того, що ВАТ "ААА" не надано
доказів сплати вартості комбайна, який за договором № 3 передано в
заставу, а тому не доведено, що він є власністю заставоотримувача.
Передача в заставу комбайна з начипним обладнанням за договором
застави № 4 також визнана неправомірною, оскільки він також не є
власністю ВАТ "ААА".
Заступник голови арбітражного суду Донецької області рішення
арбітражного суду Донецької області від ХХ.ХХ.2000 р. залишив без
змін з тих же підстав, (постанова від ХХ.ХХ.2000 р.).
АКБ "ХХХ", не погоджуючись з прийнятими рішеннями, просить їх
скасувати, в позові, відмовити, посилаючись на те, що фактом
передачі позивачем у власність ВАТ "ААА" спірного майна є
листування між позивачем і ВАТ "ААА" та перерахування фірмі "УУУ"
коштів в 1995-1997 роках згідно до контрактів № 1 від ХХ.ХХ.95 р.
та № 2 від ХХ.ХХ.96 р. на поставку Донецькому управлінню
сільського господарства сільськогосподарської техніки.
Перевіривши матеріали справи, мотиви прийнятих рішень, заяву АКБ
"ХХХ", судова колегія не знаходить підстав для скасування рішення
і постанови арбітражного суду Донецької області.
Як вбачається з матеріалів справи, ХХ.ХХ.98 р. між відповідачами
було укладено договір застави № 3, відповідно до якого ТОВ "ААА"
передало в заставу АК "ХХХ" кормозбиральний комбайн "МММ"
(заводський № 0000000, 1992) для забезпечення зобов'язання за
кредитним договором № 9 від ХХ.ХХ.98 р.
ХХ.ХХ.98 р. між вищезазначеними особами було укладено договір
застави № 4, згідно з яким банку було передано зернозбиральний
комбайн "ЕЕЕ" (заводський № 00004) та начіпне обладнання до нього.
Відповідно до ст. 11 Закону України " Про заставу " ( 2654-12 ) (2654-12)
заставодавцем може бути підприємство чи організація, що є
власником майна і має право відчужувати заставлене майно.
В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того,
що ТОВ "ААА" є власником наданої у заставу сільгосптехніки.
Передані у заставу по договорам № 3 та 4 комбайни були надані ТОВ
"ААА" по лізінговим контрактам № 1 від ХХ.ХХ.95 р. та № 2 від
ХХ.ХХ.96 р. При цьому, цей відповідач не надав суду доказів про
оплату вартості комбайну, в той час, як п.З розд. 2 контрактів
передбачено, що ТОВ "ААА" набуває право власності на передану
техніку після оплати її вартості та лізінгових, що підтверджується
актом передачі права власності, підписаного двома сторонами.
Такого акту суду надано не було.
При цьому, з наявного в справі листування між позивачем та ТОВ
"ААА" не можна зробити висновок, що товариством було оплачено та
передано йому у власність саме ті комбайни, які є предметом
застави.
Той факт, що зазначені комбайни знаходяться на балансі у
заставодавця таким доказом бути не може, оскільки рішення про
взяття майна на баланс приймається в односторонньому порядку.
Зважаючи на викладене, постанова заступника голови арбітражного
суду Донецької області у справі № 000 відповідає обставинам і
матеріалам справи, чинному законодавству, підстави для скасування
відсутні.
Керуючись ст.ст. 106-108 Арбітражного процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія по перегляду рішень, ухвал,
постанов.
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову заступника голови арбітражного суду Донецької області
від ХХ.ХХ.2000 р. у справі № 000 залишити без змін.