Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.12.2003 року
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
суддів;
за участю представників:
ВАТ "RRR" - присутні,
ДК "ХХХ" НАК "YYY" - присутні;
розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "ХХХ" Національної
акціонерної компанії "YYY" на постанову Вищого господарського суду
України від XX вересня 2003 р. у справі за позовом Дочірньої
компанії "XXX" Національної акціонерної компанії "YYY" до ВАТ
"RRR" про стягнення 3 851 786,39 грн.,
встановила:
У липні 2001р. ДК "XXX" НАК "YYY" звернулась до господарського
суду з позовом про стягнення з ВАТ "RRR" 3 851 786,39 грн.
заборгованості за поставлений у січні-березні 1995 року природний
газ.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на відсутність
підстав для виникнення у нього зобов'язань по оплаті зазначеного
газу. Також, товариство вказувало на пропуск позовної давності та
на те, що позивач по справі є неналежним позивачем.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду м. Н-ська від ХХ.03.2003 р.,
залишеним без змін постановою Н-ського апеляційного господарського
суду від ХХ.06.2003 р., позов задоволене частково: стягнено
3 429 939,22 грн. боргу, у решті вимог - позов залишено без
розгляду з тих мотивів, що позивач не надав витребувані судом
документи, необхідні для вирішення спору.
Постановою Вищого господарського суду України від ХХ.09.2003 р.
зазначені судові рішення скасовані, у позові відмовлено з
посиланням на те, що між сторонами були відсутні договірні
відносини, а доводи позивача не свідчать про виникнення цивільних
прав та обов'язків, встановлених ст. 4 Цивільного кодексу
( 1540-06 ) (1540-06)
.
ХХ листопада 2003 р. Верховним Судом України порушено провадження
за касаційною скаргою ДК "XXX" НАК "YYY", у якій ставиться питання
про скасування постанови Вищого господарського суду України від
XX.09.2003 р. та залишення у силі постанови Н-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.06.2003 р. В обґрунтування скарги
зроблено посилання на неправильне застосування норм матеріального
та процесуального права, невідповідність оскаржуваної постанови
положенням Конституції України та різне застосування Вищим
господарським судом України одного і того ж положення закону.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти
докази.
Суд касаційної інстанції, не погодившись з обставинами,
встановленими судами першої та апеляційної інстанцій, зробив
протилежний висновок про те, що між сторонами були відсутні
договірні відносини. Такий висновок касаційний суд зробив,
вийшовши за межі власних повноважень та не маючи для цього
відповідних правових підстав.
Скасовуючи постановлені у справі судові рішення, Вищий
господарський суд України не врахував положень статті 111-10
Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
, які передбачають підставами для скасування
або зміни рішення або постанови суду - порушення або неправильне
застосування норм матеріального чи процесуального права.
Касаційний суд не навів належних правових підстав для скасування
постанови суду апеляційної та рішення суду першої інстанцій. Його
довід про неможливість застосування судами того законодавства, яке
вони застосували при вирішенні спору, зокрема, статті 4 Цивільного
кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
, є помилковим. Згадана норма є універсальною і
передбачає виникнення цивільних прав та обов'язків з різних
підстав, у тому числі й з тих, на які посилався позивач.
При наведених обставинах, касаційна скарга підлягає задоволенню,
постанова Вищого господарського суду України скасуванню, а
постанова апеляційного суду залишенню без змін.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата
постановила:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "ХХХ" Національної акціонерної
компанії "YYY" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України ( sp02/591-2 ) (sp02/591-2)
від ХХ.09.2003 р. скасувати, а постанову Н-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.06.2003 р. залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.