Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
                  ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2000 р.
 
Судова  колегія  по  перегляду  рішень,  ухвал,  постанов   Вищого
арбітражного суду України
 
у складі:
 
заступника Голови
 
судді
 
розглянула заяву     Державної податкової інспекції у Р-му районі
                     м. Києва (надалі ДПІ у Р-му районі)
 
про перевірку рішення (постанови, ухвали)
 
арбітражного суду    м. Києва
 
у справі             N 000
 
за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ"
                     (надалі Товариство) ДПІ у Р-му районі
 
про                  визнання недійсним рішення
 
Рішенням  арбітражного   суду  м. Києва   від   ХХ.11.99   визнано
недійсними  рішення  ДПІ у Р-му районі від ХХ.03.99 N 1ХХХ4 та від
ХХ.03.99 N 2ХХХ6.
 
Постановою заступника    голови    арбітражного    суду    рішення
арбітражного суду від ХХ.01.2000 залишено без змін.
 
З прийнятими  рішенням  та  постановою арбітражного суду не згодна
ДПІ у Р-му районі, яка звернулась з заявою про їх перевірку.
 
Заявник вважає, що при прийнятті рішення та постанови не враховано
норми  діючого податкового законодавства,  у зв'язку з чим заявник
просить їх скасувати.
 
На думку заявника підприємство вважається створеним і набуває прав
юридичної особи з дня державної реєстрації, як це передбачено ч. 2
ст. 26  ЦК   України  ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  але   це   не  було  враховано
арбітражним судом при прийнятті процесуальних документів.
 
Також, на  думку  заявника, не  враховані   вимоги  п.п. 7.4.5  та
7.4.2. п.  7.4  ст. 7  Закону  України  "Про  податок   на  додану
вартість"   ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          де   передбачено,  що   невключення  до
податкового кредиту будь-яких витрат по  сплаті  податку,  які  не
підтверджені  податковими  накладними чи митними деклараціями,  не
надає  права  заповнення  податкових  накладних,  а   таке   право
надається, лише особам зареєстрованим в якості платників податку.
 
Арбітражний суд,  на думку заявника, не взяв до уваги, що згідно з
актом перевірки ДПІ у Р-му  районі N 8ХХХ0  від  ХХ.03.99 р.  було
встановлено,  що Товариством були укладені угоди з ППТФ "YYY" (код
000), ПП "ZZZ" (код 20003), ППКФ "RRR" (код 2ХХХ4), а контракт між
ППТФ  "YYY"  та  Товариством був укладений до державної реєстрації
ППТФ "YYY" у А-кій міській раді та як платника податку  на  додану
вартість  у  податковому  органі,  у  зв'язку  з чим було порушено
вимоги  ст. 6 Закону  України  "Про   підприємництво   в  Україні"
( 887-12 ) (887-12)
         від  27.03.91 р. N 888-12 та Закон України "Про податок
на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  а тому  Товариством  податкові
зобов'язання були занижені  на 2450,48 грн., про що було з'ясовано
в процесі перевірки.
 
Судова колегія  по  перегляду  рішень,  ухвал,   постанов   Вищого
арбітражного   суду  України,  розглянувши  матеріали  арбітражної
справи та заяву  про  перевірку  рішення  і  постанови  в  порядку
нагляду,  встановила,  що  ДПІ  у  Р-му районі здійснила тематичну
перевірку Товариства по питанню  взаєморозрахунків  з  ТОВ  "YYY",
ППКФ  "RRR"  та ПП "ZZZ".  За результатами перевірки було складено
акт від ХХ.03.99,  на підставі якого прийнято рішення ДПІ  У  Р-му
районі від ХХ.03.99 N 2ХХХ6 про застосування фінансових санкцій за
порушення податкового законодавства.
 
На підставі вказаного рішення ДПІ у Р-му районі були застосовані і
стягнення    фінансових    санкцій    за   порушення   податкового
законодавства у вигляді донараховання до бюджету податку на додану
вартість у розмірі 2450 грн. 48 коп.
 
ДПІ у Р-му районі прийшла до такого висновку посилаючись на те, що
Товариство  перерахувало  ППТФ  "YYY"  згідно  контракту  б/н  від
ХХ.01.98  платіжним  дорученням  від  ХХ.07.98 N ХХ4 за товар 2897
грн.  28 коп.,  в   т. ч.  ПДВ 482 грн. 88 коп.;  ПП "ZZZ"  згідно
контракту  від ХХ.05.98 платіжним дорученням від ХХ.07.98 N ХХ9 за
товар 5366 грн. 76 коп., в т. ч. ПДВ 894 грн. 46 коп.
 
ПКФ "RRR"  згідно  контракту  від  ХХ.05.98   здійснило   бартерну
операцію на суму 6438 грн. 34 коп., в  т. ч. ПДВ 1073 грн. 14 коп.
 
При проведенні зустрічних перевірок встановлено,  що ППТФ "YYY" не
було зареєстровано в якості  підприємця  та  платника  податку  на
додану вартість.
 
ПП "ZZZ"  та  ППКФ  "RRR"  зареєстровані,  як платники ПДВ,  але з
моменту  реєстрації  звітів  не  подавали,  відповідно   податкові
зобов'язання не декларувалися, податки до бюджету не сплачували.
 
Податкові зобов'язання, заявлені продавцем у податкових накладних,
не відповідають фактичним податковим зобов'язаностям  підприємств,
тобто  податкові  накладні N ХХ1 від ХХ.01.98,  N Х4 від ХХ.07.98,
N Х0 від ХХ.07.99 згідно з  п. 5  "Порядку  заповнення  податкової
накладної" ( z0453-99 ) (z0453-99)
         вважаються недійсними.  Податкова накладна
вважається  недійсною  у  разі  її  заповнення  особою,   яка   не
зареєстрована    платником    податку   або   у   разі   порушення
зареєстрованим платником податку вимог даного  Порядку  заповнення
податкової  накладної  чи  їх невідповідності фактичним податковим
зобов'язанням, заявленим продавцем.
 
Актом перевірки від ХХ.03.99 N 8ХХХ0 ДПІ у Р-му районі встановила,
що  Товариством  на  дату  складання  акту  відкриті  розрахункові
рахунки в іноземній валюті в АППБ "ААА" від ХХ.01.98  та  ХХ.01.98
р; в національній валюті ХХ.03.95 року.
 
Повідомлення  про  відкриття  розрахункового  рахунку N 2ХХХХХХ4 в
АППБ "ААА" відсутнє,  що не відповідає  вимогам  наказу  Державної
податкової   адміністрації   України  N 100  від   07.03.98   "Про
затвердження форми і змісту повідомлення про відкриття  (закриття)
рахунків суб'єктів підприємницької діяльності в установах і банках
( z0190-98 ) (z0190-98)
          (порушення  п. 3   ст. 24   Закону    України   "Про
підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
        ).
 
Судова колегія вважає,  що висновки арбітражного суду м. Києва при
прийнятті рішення  та  постанови  про  визнання  недійсними  актів
ненормативного   характеру   прийнятих  при  неповному  з'ясуванні
обставин,  які мають суттєве значення  для  правильного  вирішення
спору.
 
В матеріалах  справи  відсутні  докази  про те,  чи були на момент
укладення договорів платниками податку  на  додану  вартість  ППТФ
"YYY "; ППКФ "RRR" та ПП "ZZZ".
 
Згідно  з   п. 7.2.4.  ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         право на  складання  податкових  накладних
надається  виключно  особам,  зареєстрованим як платники податку у
порядку передбаченому ст. 9 вказаного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
 
Судова колегія враховує,  що реєстрація ППТФ "YYY"; ППКФ "RRR", ПП
"ZZZ" та Товариства має суттєве значення для даного спору,  а тому
арбітражний суд м. Києва повинен був з'ясувати наявність за місцем
знаходження  вказаних  підприємств  відповідної  реєстрації  їх як
платників податку,  а також звірити реєстраційні номера платників,
які вказані в податкових накладних N ХХ3, N ХХ1, N Х0.
 
Також судом   не  повному  обсязі  з'ясовано  обставини  відкриття
рахунку в  банку. В акті перевірки ДПІ У Р-му районі  вказано  про
відкриття (закриття) рахунку, але арбітражним судом не дано оцінки
довідці акціонерного  поштово-пенсійного банку "ААА"  N 10005  від
ХХ.10.99  де  вказано  про відкриття рахунків як в 1996 році так і
1998 році.
 
Із матеріалів  справи неможливо встановити про наявність відкриття
нових  рахунків  або  про їх  лише зміну,  що має суттєве значення
для застосування відповідних санкцій.
 
Оскільки при прийнятті рішення та постанови арбітражного  суду  м.
Києва  по справі не було належним чином перевірено виконання вимог
діючого законодавства при заповненні податкових накладних,  судова
колегія  робить  висновок  про  неповноту  з'ясування обставин які
мають значення для справи,  у зв'язку з чим  рішення  і  постанова
арбітражного  суду  м. Києва  підлягають  скасуванню  як такі,  що
прийняті без з'ясування всіх обставин,  які мають суттєве значення
для  правильного  вирішення  спору,  а  справа направлена на новий
розгляд.
 
Керуючись  ст. ст. 106, 108  Арбітражного  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  судова колегія по перегляду рішень,  ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України
 
                           Постановила:
 
Рішення від ХХ.11.99 та постанову від ХХ.01.2000 арбітражного суду
м. Києва   у   справі   N 000  скасувати,  справу   направити   до
арбітражного суду м. Києва на новий розгляд.
 
В процесі  нового  розгляду  усунуту  неповноту  щодо   з'ясування
обставин, які мають значення для справи.