Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
                      ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
02.12.2003 року          
 
Верховний  Суд  України  на  засіданні  суддів  Судової  палати  у
господарських справах у складі:
 
головуючого судді,
суддів;
 
за участі представників
 
позивача:           присутній
відповідача:        присутній
 
розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  касаційну   скаргу
Державної  податкової інспекції в м.  Я-ську Н-ської обл.  (далі -
Інспекція) на постанову Вищого господарського суду України від  ХХ
вересня  2003  року  у  справі  за позовом Дочірнього підприємства
"ХХХ"  Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "YYY"  (далі  -
Підприємство)  до  Інспекції  про  визнання  недійсними податкових
повідомлень-рішень Інспекції № Х1 і № Х2  від  ХХ  листопада  2002
року та № Х4 і № Х5 від ХХ грудня 2002 року,
 
                           встановила:
 
З позовом   до   Господарського  суду  Н-ської  обл.  Підприємство
звернулося ХХ лютого 2003 року.
 
Заявлена позовна вимога мотивована тим, що податкові повідомлення-
рішення Інспекції не відповідають вимогам підпункту 5.1.7.  пункту
5.1.  статті 5  Закону  України  "Про податок на додану  вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
          (далі  - Закон  про ПДВ),  згідно з яким операції з
продажу  лікарських  засобів  та  виробів  медичного  призначення,
зареєстрованих  в  Україні у встановленому законодавством порядку,
звільняються від оподаткування ПДВ,  пункту 17.1. статті 17 Закону
України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14  ) (2181-14)
          та
підпунктам 8.1.1.,  8.1.2.  пункту 8.1.  і підпункту 8.3.9. пункту
8.3.  статті  8  Закону  України   "Про   оподаткування   прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
        .
 
Заявою від  ХХ лютого 2003 року позивач доповнив позовні вимоги та
просив також  визнати  недійсними  податкові  повідомлення-рішення
Інспекції № Х6 і № Х7 від ХХ лютого 2003 року.
 
Інспекція  позов  не  визнала, вважаючи, що  відповідно  до Закону
України "Про  ставки  акцизного  збору  на   спирт   етиловий   та
алкогольні  напої"  ( 178/96-ВР  ) (178/96-ВР)
          будь-який  етиловий  спирт  є
підакцизним товаром,  а тому згідно з пунктом 5.6. статті 5 Закону
про  ПДВ  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          операції  з  ним  не  звільняються  від
оподаткування ПДВ.
 
Рішенням від ХХ березня 2003 року позов задоволено. Судове рішення
обґрунтовано  висновком  про  те,  що  поняття "спирт етиловий" та
"спирт етиловий  медичний"  не  є  тотожними,  позаяк  останній  є
лікарським засобом і тому не є підакцизним товаром.
 
Постановою Ч-ського апеляційного господарського суду від ХХ червня
2003 року  зазначене  судове  рішення  змінено,  позов  задоволене
частково:   визнано   недійсними   податкові  повідомлення-рішення
Інспекції в частині донарахування податку на  додану  вартість  та
застосування фінансових санкцій, а в решті позову відмовлено.
 
За касаційною скаргою Підприємства Вищий господарський суд України
постановою від ХХ вересня 2003  року  постанову  суду  апеляційної
інстанції  скасував,  а  рішення суду першої інстанції залишив без
змін.  Постанова обґрунтована тим,  що суди першої та  апеляційної
інстанцій дійшли правильного висновку,  що спирт етиловий медичний
не є підакцизним товаром,  і як лікарський засіб - звільнений  від
оподаткування ПДВ.
 
Інспекція  просить  постанову  Вищого  господарського суду України
скасувати, мотивуючи касаційну  скаргу  виявленням  факту  різного
застосування  Вищим  господарським  судом України положень Законів
України  "Про  ставки  акцизного  збору  на  спирт   етиловий   та
алкогольні  напої"  ( 178/96-ВР  ) (178/96-ВР)
        ,  про ПДВ ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  "Про
лікарські засоби" ( 123/96-ВР ) (123/96-ВР)
         в аналогічних справах.
 
Заслухавши суддю-доповідача  та  пояснення  представників  сторін,
розглянувши  та обговоривши доводи касаційної скарги,  перевіривши
матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного
Суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
таких підстав.
 
Постановою Вищого господарського суду України від ХХ вересня  2003
року залишено в силі рішення суду першої інстанції про задоволення
позову і  визнання  недійсними  податкових  повідомлень  -  рішень
Інспекції:
 
- від   ХХ листопада 2002 року   № Х1 (зобов'язання  з  ПДВ в сумі
516277 грн. і штраф - 258138 грн. 50 коп.);
 
- від ХХ листопада 2002 року  №  Х2  (зобов'язання  з  податку  на
прибуток в сумі 8200 грн. і штраф - 1150 грн.);
 
- від  ХХ  грудня 2002 року № Х4 (зобов'язання з ПДВ в сумі 516277
грн. і штраф - 258138 грн. 50 коп.);
 
- від ХХ грудня 2002 року № Х5 (зобов'язання з податку на прибуток
в сумі 8200 грн. і штраф - 1150 грн.);
 
- від  ХХ  лютого 2003 року № Х6 (зобов'язання з ПДВ в сумі 516277
грн. і штраф - 258138 грн. 50 коп.);
 
- від ХХ лютого 2003 року № Х7 (зобов'язання з податку на прибуток
в сумі 8200 грн. і штраф - 1150 грн.).
 
Інспекція оскаржила зазначену постанову до Верховного Суду України
лише в частині визнання недійсними податкових повідомлень - рішень
щодо  ПДВ,  мотивуючи  касаційну скаргу доводами про те,  що Вищий
господарський суд України і Господарський суд Н-ської обл.  дійшли
помилкового  висновку  про  те,  що  "спирт  етиловий  медичний" є
лікарським засобом,  а відтак операції з його реалізації аптечними
установами  звільнені від сплати ПДВ.  На її думку,  відповідно до
Закону України "Про ставки акцизного  збору  і  ввізного  мита  на
спирт етиловий та алкогольні напої" ( 178/96-ВР ) (178/96-ВР)
        ,  спирт етиловий
незалежно від цілей його використання  є  підакцизним  товаром,  а
тому   відповідно   до   пункту 5.6.  статті 5   Закону   про  ПДВ
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         операції з його реалізації підлягають  оподаткуванню
ПДВ.
 
Наведені інспекцією  доводи  суперечать положенням Законів України
"Про лікарські засоби" ( 123/96-ВР ) (123/96-ВР)
        ,  про ПДВ ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , "Про
ставки  акцизного  збору  і  ввізного  мита  на  спирт етиловий та
алкогольні напої" ( 178/96-ВР ) (178/96-ВР)
         та Закону  України  "Про  державне
регулювання  виробництва і торгівлі спиртом етиловим,  коньячним і
плодовим,   алкогольними    напоями    і    тютюновими   виробами"
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
        .
 
Відповідно до   частини   першої  статті  3  Закону  України  "Про
лікарські  засоби"  ( 123/96-ВР  ) (123/96-ВР)
          державна  політика  у   сфері
створення,  виробництва,  контролю якості та реалізації лікарських
засобів  здійснюється,  зокрема,  шляхом  встановлення  податкових
пільг.
 
Згідно  з  підпунктом 5.1.7.  пункту 5.1.  статті 5 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         операції з продажу  лікарських  засобів  та  виробів
медичного  призначення,  зареєстрованих  в Україні у встановленому
законодавством порядку,  в тому  числі  надання  послуг  з  такого
продажу аптечними установами,  звільняються від оподаткування ПДВ.
Відповідно до пункту 5.6.  статті 5 цього  Закону  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
        
зазначене звільнення не поширюється на підакцизні товари.
 
Спирт етиловий   може   використовуватися   як   для  виготовлення
підакцизних товарів (алкогольних напоїв),  так і для  виготовлення
непідакцизних   товарів   (ліків).   Тому   спирт   етиловий,   що
зареєстрований у  встановленому  порядку  як  лікарський  засіб  і
внесений  до  Державного реєстру лікарських засобів України,  не є
підакцизним товаром у  розумінні  статті  3  Закону  України  "Про
ставки  акцизного  збору  і  ввізного  мита  на  спирт етиловий та
алкогольні напої" ( 178/96-ВР  ) (178/96-ВР)
        .  Відповідно  до  частини  першої
зазначеної  статті названого Закону ( 178/96-ВР ) (178/96-ВР)
         ставки акцизного
збору  встановлюються  з   спирту   етилового,   що   реалізується
виробниками установам охорони здоров'я виключно для вказаних в ній
цілей, а саме: для: забезпечення лікувально-діагностичного процесу
і  виконання  лабораторних  досліджень,  а  не з реалізації спирту
етилового медичного як лікарського засобу  в  роздрібній  торгівлі
через аптечні установи.
 
Господарські суди  першої та апеляційної інстанцій встановили,  що
на підставі ліцензії позивач здійснював підприємницьку  діяльність
з  торгівлі  лікарськими  засобами,  зокрема  роздрібну торгівлю в
аптечній   установі   спирту   етилового   медичного,   який   був
зареєстрований   як  самостійний  лікарський  засіб  (реєстраційне
посвідчення Міністерства охорони здоров'я України № NN. Х12 від ХХ
грудня  1999  року;  № N Х13 від ХХ липня 2002 року) і внесений до
Державного реєстру лікарських засобів України.  Відтак вони дійшли
правильного  висновку  про те,  що спирт етиловий медичний на дату
виникнення  спору  не  був  підакцизним  товаром  і  не   підлягав
оподаткуванню ПДВ.  Тому оскаржена постанова Вищого господарського
суду України про залишення без змін  постанови  апеляційного  суду
обґрунтована і законна.
 
Виходячи з  викладеного  та  керуючись  статтями  111-17  - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України
 
                           постановила:
 
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Я-ськ Н-ської
обл. відхилити, а постанову Вищого господарського суду України від
ХХ вересня 2003 року ( sp01/557-1 ) (sp01/557-1)
         залишити без змін.
 
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.