Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
                  ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
03.08.2000
 
Судова колегія  по  перегляду  рішень,  ухвал,   постанов   Вищого
арбітражного суду України
 
розглянула заяву   АК   АПБ   "УУУ"  в  особі  Н-ського  головного
відділення
 
про перевірку рішення арбітражного суду Н-ської області у справі №
ХХХ за позовом прокурора Н-ської області в інтересах регіонального
відділеннея Фонду державного майна України.
 
до ВАТ "ХХХ",  м.  Н-ськ та АК АПБ "УУУ" України в особі  Н-ського
головного відділення
 
про визнання недійсними кредитного договору та договору застави.
 
Рішенням арбітражного  суду  Н-ської  області  від  ХХ.ХХ.99 позов
задоволений з посиланням  на  те,  що  договори  були  укладені  з
перевищенням ВАТ своїх повноважень.
 
Здійснивши нагляд  у  справі,  голова  арбітражного  суду  Н-ської
області постановою від ХХ.ХХ.99 вказане рішення залишила без зміни
з тих самих підстав.
 
Прийняте у  справі  рішення  було  переглянуте  арбітражним  судом
Н-ської області  за  нововиявленими  обставинами  і  рішенням  від
ХХ.ХХ.99   змінене.   Н-ському   регіональному   відділенню  Фонду
державного майна України в позові відмовлено з тих підстав,  що це
відділення не мало права заявляти позов.
 
Постановою голови  арбітражного  суду Н-ської області від ХХ.ХХ.99
вказане рішення скасоване,  а рішення від  ХХ.ХХ.99  залишене  без
змін з посиланням на те, що на день прийняття цього рішення Н-ське
регіональне відділення ФДМУ було належним позивачем,  окрім  того,
зазначено  в  постанові,  наведені  банком  та  ВАТ обставини не є
нововиявленими.
 
Заявник вважає,  що  постанова  від  ХХ.ХХ.99  суперечить  чинному
законодавству,  тому  просить  її скасувати і рішення від ХХ.ХХ.99
залишити без зміни.
 
На думку заявника,  з діях адміністрації ВАТ "ХХХ"  при  укладанні
кредитного  договору  та договору застави не вбачається перевищень
повноважень.
 
Заявник наполягає також на тому,  що Н-ське регіональне відділення
Фонду  державного  майна  України,  в інтересах якого прокуратурою
заявлено позов, не є належним позивачем.
 
У зв`язку з поданням до суду Н-ським  головним  відділенням  "УУУ"
додаткових  документів  судовою  колегією  ухвалою  від ХХ.ХХ.2000
здійснення перевірки постанови в  порядку  нагляду  призначено  за
участю сторін.
 
На виконання  цієї  ухвали  сторони  направили до суду повноважних
представників.
 
ХХ.ХХ.98 АК  АПБ  "УУУ"  в  особі  Н-ського  головного  відділення
Промінвестбанку і  Відкрите  акціонерне  товариство  "ХХХ"  уклали
кредитну угоду №1.
 
Згідно з пп. 1.1., 2.1. цього договору товариству надавався кредит
в сумі 200000 грн. строком з ХХ.ХХ.98 по ХХ.ХХ.98.
 
Для забезпечення повернення кредиту і  відсотків  за  користування
кредитом сторони ХХ.ХХ.98 уклали договір застави товарів в обороті
№2.
 
Як вбачається  з  матеріалів  справи,  на  день укладення згаданих
угод, товариство знаходилось в стадії приватизації.
 
Відповідно до п.  4 ст.12 Закону України "Про  приватизацію  майна
державних підприємств" ( 2163-12 ) (2163-12)
         з моменту прийняття рішення про
приватизацію майна державного підприємства:
 
орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у
встановленому  порядку  функції  з управління пил майном державним
органам приватизації;
 
стосовно цього підприємства припиняється чинність частини третьої,
п`ятої,  шостої  статті  10,  частини  першої,  третьої статті 12,
частини другої статті 24, частини третьої статті 25 Закону Україна
" Про  підприємства  в  України "  ( 887-12 ) (887-12)
          в  частині купівлі,
продажу,  передачі,  обміну,  здачі в оренду  надання  безоплатно,
списання  майна,  випуску та придбання цінних паперів,  надання та
одержання  кредитів  у  розмірах,  що  перевищують  середньорічний
рівень  таких  операцій  за останні три роки з урахуванням індексу
інфляції.  Якщо ці дії необхідні  для  ефективного  функціонування
державного   підприємства,   майно   якого   приватизується,  вони
здійснюються   підприємством   з   дозволу    державних    органів
приватизації".
 
Із поданої  товариством довідки випливає,  що отриманий ним кредит
перевищує середньорічний  рівень  кредитів,  що  отримані  ним  за
останні  три  роки,  але  дозволу  на  укладення такого кредитного
договору від органів приватизації у нього немає.
 
За таких обставин судом правомірно були  визнані  спірні  договори
такими, що не відповідають вимогам закону.
 
Разом з тим судова колегія відзначає, що згідно з ст.62 ЦК України
угода ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,  укладена від імені  другої  особи  особою,  не
уповноваженою  на  укладення угода або з перевищенням повноважень,
створює,  змінює і припиняє цивільні права і обов`язки для  особи,
яку  представляють  лише  в  разі  дальшого  схвалення  угоди цією
особою.
 
Наступне схвалення угоди особою,  яку представляють,  робить угоду
дійсною з моменту її укладення.
 
Із наданих   сторонами  додаткових  документів  копії  довіреності
регіонального відділення Фонду державного майна України по Н-ській
області  від  ХХ.ХХ.2000 №1,  копії протоколу загальних зборів ЗАТ
"ХХХ" від ХХ.ХХ.2000 та копії статуту  товариства  вбачається,  що
спірна  угода  в подальшому була схвалена регіональним відділенням
Фонду  державного  майна  України  по  Н-ській  області,  оскільки
представник  цього  відділення на загальних зборах проголосував за
схвалення звіту правління ВАТ за підсумком фінансово-господарської
діяльності ВАТ за 1996-1999 роки.
 
Отже спірні угоди з моменту їх укладення є дійсними.
 
Враховуючи викладене  і що згідно з ст.106 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        
арбітражний суд, перевіряючи рішення, ухвалу , постанову в порядку
нагляду,  користується  правами,  наданими  арбітражному  суду при
розгляді господарського спору,  судова колегія не  вбачає  підстав
для визнання спірних договорів недійсними.
 
Стосовно посилання  заявника на те,  що позов прокурора заявлено в
інтересах неналежного позивача, то це посилання безпідставне.
 
Листом від  ХХ.ХХ.99  Фонд  державного  майна  України  підтвердив
правомірність   заявлення  прокурором  Н-ської  області  позову  в
інтересах  держави  в   особі   регіонального   відділення   Фонду
державного майна України по Н-ській області,
 
З огляду  на  вказане  рішення  від  ХХ.ХХ.99  і  від  ХХ.ХХ.99 та
постанова від ХХ.ХХ.99 і від ХХ.ХХ.99 підлягають зміні  в  частині
задоволення позову, а в позові слід відмовити.
 
Витрати по  держмиту  віднести на ВАТ "ХХХ",  оскільки з вини саме
цього товариства виник даний спір.
 
Керуючись ст.ст. І06-І08 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , судова колегія
 
ПОСТАНОВИЛА:
 
І. Рішення від ХХ.ХХ.99 і від ХХ.ХХ.99 та постанову відХХ.ХХ.99  і
від ХХ.ХХ.99 змінити, в позові відмовити,
 
2. Стягнути  з  ВАТ "ХХХ" на користь АК АПБ "УУУ" в особі Н-ського
головного відділення 127 грн.  50 коп.  та на  користь  державного
бюджету 42 грн. 50 коп. держмита.
 
3. Зобов`язати  арбітражний  суд Н-ської області видати відповідні
накази.