Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Іменем України
24.07.2000р. № 04-1/11-22/85
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України у складі:
першого заступника Голови
судді
розглянула заяву Державної податкової інспекції у С-ському районі
м. Києва про перевірку рішення (постанови, ухвали) від ХХ.05.2000
арбітражного суду м. Києва У справі № 000 за позовом ТОВ "ХХХ"
до Державної податкової інспекції у С-ському районі м. Києва
про визнання недійсним акта ненормативного характеру
Рішенням арбітражного суду м. Києва від ХХ.04.2000 позов
задоволено. Рішення ДПІ у С-ському районі м. Києва від ХХ.12.1999
№ 2 про застосування та стягнення фінансовкх санкцій за порушення
законодавства про оподаткування ТОВ "ХХХ" визнано недійсним.
Інкасове доручення (розпорядження) № 6 від ХХ.02.2000 визнано
такім, що не відповідає виконанню.
Постановою заступника голови арбітражного суду м. Києва Ч. від
ХХ.05.2000 рішення арбітражного суду залишено без змін.
Заявник - Державна податкова інспекція просить рішення та
постанову скасувати, посилаючись на те, що вони не відповідають
обставинам справи та вимогам чинного законодавства, оскільки ,
позивачем були укладені агентські угоди з продажу послуг по
перевезенню пасажирів, багажу та вантажу з авіакомпаніями -
нерезидентами.
Згідно даних угод вся виручка , отримана позивачем, а також
винагорода, що належить позивачу, до моменту розрахунків між
сторонами є власністю авіакомпанії - нерезидента. розмір
винагороди встановлюється у відсотках від вартості та призначення
перевезень.
Авіакомпанія - нерезидент перераховує суму комісійної винагороди
після одержання звіту про проведені розрахунки за виконані
послуги.
При формуванні ціни квитків сума комісійної винагороди включається
до вартості квитка та до складу валових витрат позивача не
відноситься.
Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
(далі Закон) позивачем включено до обсягів
продажу комісійну (агентську) винагороду отриману згідно
агентських угод, але при обчисленні податкових зобов'язань по ПДВ
було неправомірно використано пільгу згідно п. 6.6.2.
Ст. 6 Закону України "Про ПДВ" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
щодо оподаткування
зав нульовою ставкою продажу послуг, призначених для використання
та споживання за межами митної території України, оскільки
відповідно до п. 6.2.4. ст. 6 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
операції з
надання транспортних послуг у вигляді брокерських, агентських або
комісійних операцій з транспортними квитками оподатковуються за
ставкою, передбаченою п. 6.1. ст. 6 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, тобто 20
відсотків.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Державна податкова інспекція у С-ському районі м. Києва здійснила
перевірку позивача ТОВ "ХХХ" з питання застосування пільг згідно
ст.6 п.6.2.2. Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
за період в ХХ.01.99 по ХХ.10.99, за результатами
якої складений акт від ХХ.11.99 за № 6 На підставі вказаного акту
заступником начальника ДПІ було прийнято рішення про застосування
фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування
від ХХ.12.99 згідно з яким позивачеві донараховано податок на
додану вартість на суму 1 222 88,39 грн., нарахована пеня та
застосовані фінансові санкції по ПДВ на загальну суму 271514,28
грн.
ХХ.02.2000 на рахунок позивача було виставлено інкасове доручення
(розпорядження) № 67 від ХХ.02.2000 про безспірне стягнення на
підставі вищезазначеного рішення суми в розмірі 84811,55 грн.
Підставою для нарахування ПДВ та застосування фінансових санкцій
стала наявність тієї обставини, що позивач включив до обсягів
продажу комісійну (агентську) винагороду, отриману згідно
укладених агентських угод з продажу вантажних та пасажирських
перевезень авіакомпаній - нерезидентів але при обчисленні
податкових зобов'язань по ПДВ неправомірно використовував пільгу
щодо оподаткування за нульовою ставкою.
Згідно ч.2 п. 6.2.4. ст.6 Закону у разі надання транспортних
послуг (з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного
кордону України ч.1 п. 6.2.4. ст. 6 Закону) у вигляді агентських
або комісійних операцій з транспортним авіаквитками, операції з
надання таких послуг оподатковуються за ставкою, передбаченою п.
6.1. ст. 6 Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, тобто 20 відсотків.
Згідно зі ст.4 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
та
постанови Кабінету Міністрів України від 03.07.98 № 1020 "Про
порядок ліцензування підприємницької діяльності" ( 1020-98-п ) (1020-98-п)
для
здійснення діяльності у сфері міжнародного перевезення (за межами
митної території України) пасажирів та вантажів повітряним
транспортом необхідно отримання відповідного дозволу (ліцензії).
Позивач не займається діяльністю по наданню транспортних послуг з
перевезення пасажирів та вантажів повітряним транспортом згідно
акта перевірки, де перелічені основні види діяльності позивача.
Враховуючи наведене, застосування відповідачем ч.2 п.6.2.4. ст.6
Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
слід визнати помилковим через те, що дана
норма Закону застосовується лише до суб'єктів підприємницької
діяльності, які у відповідності до чинного законодавства набули
статус Перевізника та основним видами діяльності яких є надання
вищезазначених послуг.
Реалізація позивачем авіаквитків на міжнародні перевезення по суті
є продажем таких послуг, призначених для використання та
споживання за межами митної території України (п. 6.2.2. ст. 6
Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
).
При таких обставинах судова колегія вважає, що рішення та
постанова арбітражного суду відповідають фактичним обставинам
справи та чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 106,108 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення від ХХ.04.2000 та постанову арбітражного суду м. Києва від
ХХ.06.2000 у справі № 000 залишити без змін, а заяву - без
задоволення.