Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
                  ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
 
                          Іменем України
 
30.06.2000р.
 
Судова колегія   по   перегляду  рішень,  ухвал,  постанов  Вищого
арбітражного суду України у складі
Заступника голови
судді
 
розглянула заяву С-ської міжрайонної  ДПІ  про  перевірку  рішення
(постанови, ухвали) арбітражного суду Київської області у справі №
000
 
за позовом АТ "ХХХ"
 
до С-ської міжрайонної державної  податкової  інспекції  Київської
області
 
про визнання  недійсним  рішення  ДПІ  від ХХ.ХХ.  1999р.  № 7 про
застосування фінансових санкцій
 
Рішенням арбітражного суду Київської області від ХХ.ХХ.99р.  позов
задоволено  частково,  рішення  відповідача  визнано  недійсним  в
частині  стягнення  пені  в  розмірі   21207,91   грн.,   оскільки
повернення  авансового  платежу  відбулося  у строки,  передбачені
додатком до контракту,  в діях  позивача  відсутнє  правопорушення
передбачене   ст.4  Закону  України  "Про  порядок  розрахунків  в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
        , а отже пеня повинна обчислюватись
за   період  з  ХХ.10.98  по  ХХ.12.98.  В  іншій  частині  позову
відмовлено, так як дії відповідача визнані правомірними.
 
Перший заступник  голови  арбітражного  суду   Київської   області
постановою  про  перегляд в порядку нагляду від ХХ.ХХ.2000 рішення
суду по цій справі змінив,  рішення відповідача  про  застосування
пені  в  розмірі 193756,18 .грн.  визнав недійсним,  так як згідно
контрактам імпортований в Україну в межах 90-дєнного терміну товар
було  передано  перевізнику  згідно  умови  СІР "Інкотермс-90"' до
закінчення 90 денного строку.
 
С-ська міжрайонна  державна  податкова  інспекція   цю   постанову
арбітражного  суду  Київської  області просить скасувати,  рішення
суду по цій справі залишити без змін,  так як  у  граничний  строк
товар  в Україну не надійшов чим порушено ст.2 Закону України "Про
порядок  здійсненій  розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
        
відповідно  до  пп.16,  17  інструкції НБУ від 16.06.94 № 139 "Про
порядок здійснення розрахунків іноземній валюті" ( v0139500-94  ) (v0139500-94)
        .
Указу  Президента  України "Про невідкладні заходи що до посилення
валютного контролю" ( 195/93 ) (195/93)
          щотижня  до  уповноважених  банків
надсилаються ВМД на імпорт та експорт,  на підставі яких товари та
інші предмети перетнули кордон.  Уповноважені  банки  на  підставі
аналізу  одержаних  реєстрів  встановлюють  контроль за своєчасним
надходженням імпортованого товару з моменту здійснення  авансового
платежу  і  повідомляють  органи  податкової  служби про порушення
90-денного терміну надходження імпортованого товару.
 
Судова колегія по перегляду рішень,  ухвал,  постанов,  всебічно і
повно   вивчила   обставини   справи  та  представлені  докази  та
встановила наступне.
 
Ненадходження товару   в   строк   до   ХХ.ХХ.98    та    ХХ.ХХ.98
підтверджується ВМД,  які свідчать про надходження товару на митну
територію України, зокрема; ВМД № 1 штамп митниці: ХХ.10.98, ВМД №
1 штамп митниці: ХХ.10.98,. ВМД № 2 штамп митниці: ХХ.10.98, ВМД №
5 штамп митниці:  ХХ.10.98, ВМД № 8 штамп митниці: ХХ.10.98, ВМД №
6 штамп митниці: ХХ.11.98.
 
Зазначене підтверджує  факт  порушення  ст.2  Закону  України "Про
порядок  здійснення  розрахунків  в  іноземній  валюті"  №  185/94
( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
         від 23.09.94р.
 
Відповідно до пп.16,  17 Інструкції НБУ "Про порядок розрахунків в
іноземній валюті" від 16.06.94р. ( v0139500-94 ) (v0139500-94)
         банки на підставі
реєстрів   ВМД   здійснюють   контроль   за  своєчасним  ввезенням
імпортованого  товару   після   здійснення   авансового   платежу,
вимагають  від  клієнтів  ВМД  яка  підтверджує  імпорт товару.  У
випадку  несвоєчасного  імпорту  товару  банки  повідомляють   про
порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, в томy
числі  Закону  України  "Про  порядок  здійснення  розрахунків   в
іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) (185/94-ВР)
         в органи ДПІ.
 
Що стосується  "Інкотермс"  1990  ,  які  є міжнародними торговими
звичаями  -  нормами  міжнародного  приватного  права,   то   вони
регулюють   перехід   ризиків   від  нерезидента  до  резидента  і
застосовуються  під  час  розгляду  спорів   між   резидентом   та
нерезидентом в зв'язку з втратою, пошкодженням товару, тощо.
 
До податкових   (публічних)  правовідносин  за  участю  ДПІ  норми
міжнародного приватного (цивільного) права не застосовуються.
 
Інші доводи позивача,  посилання на чинне законодавство відношення
до суті справи не мають.
 
Виходячи  з   викладеного,  керуючись  ст.ст.  106-108 АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , -
 
                           ПОСТАНОВИЛИ:
 
1. Постанову арбітражного суду по справі № 000 скасувати.
 
2. Рішення суду по  цій  справі  від  ХХ-ХХ.ХХ.99р.  залишити  без
зміни.
 
3. Витрати по сплаті державного мита віднести на позивача,  в тому
числі за перегляд рішення  в  порядку  нагляду  судового  колегією
Вищого арбітражного суду України.
 
Доручити арбітражному  суду  Київської  області  видати відповідні
накази.