Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.10.2003 року (скасовано постанову ВГСУ)
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
складі:
Головуючого судді,
Суддів;
за участю представника Державної податкової інспекції у Ч-ському
районі м. Н-ська - присутній,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Ч-ському районі м. Н-ська на постанову Вищого господарського суду
України від ХХ липня 2003 р. у справі за заявою Державної
податкової інспекції у Ч-ському районі м. Н-ська про визнання
Приватного підприємства "ХХХ" банкрутом,
встановила:
Державна податкова інспекція у Ч-ському районі м. Н-ська
звернулась до господарського суду з заявою про визнання Приватного
підприємства "ХХХ" банкрутом. Позовні вимоги обґрунтовувались тим,
що місцезнаходження боржника - Приватного підприємства "ХХХ"
невідоме, а всі заходи по стягненню заборгованості підприємства
перед бюджетом вичерпано.
Ухвалою господарського суду м. Н-ська від ХХ.04.2003 р. заяву
повернено без розгляду на підставі п. 3 ст. 63 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
з тих мотивів, що позивачем не надано доказів, які
підтверджують викладені в заяві обставини. Суд зазначив, що заява
про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може
бути подана до господарського суду за наявності усієї сукупності
ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності
боржника, а не тільки деяких з них.
Постановою Вищого господарського суду України від ХХ.07.2003 р,
зазначена ухвала залишена без змін.
ХХ жовтня 2003 р. Верховним Судом України порушено провадження за
касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ч-ському
районі м. Н-ська, у якій ставиться питання про скасування
постанови Вищого і господарського суду України від ХХ.07.2003 р.
та направлення справи на розгляд і до суду першої інстанції. В
обґрунтування скарги зроблено посилання на різне застосування
Вищим господарським судом України одного і того ж положення закону
в аналогічних справах.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 52 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
, яка передбачає особливості банкрутства відсутнього
боржника, встановлено, що у разі, якщо громадянин-підприємець -
боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за
її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року
до органів державної податкової служби згідно із законодавством
податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а
також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність
підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи
про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором
незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання
зобов'язань.
Залишаючи без змін ухвалу господарського суду м. Н-ська від
ХХ.04.2003 р., Вищий господарський суд України не звернув уваги на
те, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього
боржника є підставою для порушення провадження у справі як у
випадку наявності будь-якої з підстав, передбаченої статтею 52
Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
, так і у випадку їх
сукупності.
За наявності посилань кредитора, зокрема, на те, що керівні органи
боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням;
відсутні кошти на банківському рахунку боржника, дані про
реєстрацію за боржником рухомого та нерухомого майна; наявність
заборгованості перед бюджетом суд зобов'язаний був порушити
провадження у справі, оскільки у заяві кредитора були вказані
обставини, на яких ґрунтувалась вимога та наведені докази, що
підтверджували викладені в заяві обставини.
За таких обставин, оскаржувана постанова Вищого господарського
суду України та ухвала суду першої інстанції підлягають
скасуванню, а справа направленню на розгляд до суду першої
інстанції.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата
постановила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ч-ському районі
м. Н-ська задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України ( sp13/067-1 ) (sp13/067-1)
від ХХ.07.2003 р. та ухвалу господарського суду м. Н-ська
від ХХ.04.2003 р. скасувати.
Справу направити на розгляд до господарського суду першої
інстанції. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.