Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду
рішень, ухвал, постанов у складі:
заступника Голови Вищого арбітражного суду України
судді
розглянула заяву державної податкової інспекції у Ленінградському
районі м. Києва
про перевірку постанови від ХХ.07.99 року арбітражного суду м.
Києва у справі № 000
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім
"ХХХ" (далі за текстом ТОВ Торговий дім "ХХХ" )
до державної податкової інспекції у Л-ському районі м. Києва
про визнання недійсним рішення від ХХ.12.98 р. № 1 про
застосування фінансових санкцій у відповідності до ст.1 Указу
Президента №436/95 від 12.06.95 року "Про застосування штрафних
санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" ( 436/95 ) (436/95)
та
про повернення стягнутої в безспірному порядку суми у розмірі 1523
грн.
Рішенням арбітражного суду м. Києва від ХХ.03.1999 року позовні
вимоги задоволені частково. Визнано недійсним рішення ДПІ у
Л-ському районі м. Києва від ХХ.12.98 р. № 1 , в решті частині
позов залишено без розгляду. Рішення мотивовано тим, що чинне
законодавство України не передбачає заборони щодо знаходження у
продавця у ході здійснення ним виробничої діяльності власних
грошових коштів.
Заступник голови арбітражного суду м. Києва перевірив рішення у
справі в порядку нагляду за заявою відповідача і постановою від
ХХ.08.99 року залишив його без зміни з посиланням на тe, що
відповідачем не доведено шляхом зняття залишків товарів, що сума,
яка не оприбуткована через касовий апарат, є виручкою від
торгівельної діяльності.
Державна податкова інспекція у Л-ському районі м. Києва, не
погоджуючись з рішенням та постановою арбітражного суду у даній
справі, в заяві про перевірку в порядку нагляду просить судову
колегію Вищого арбітражного суду України по перегляду рішень,
ухвал, постанов скасувати їх, оскільки висновки, викладені у
постанові не відповідають обставинам справи.
Судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду
рішень, ухвал, постанов перевірила матеріали справи, доводи
заявника і зазначає таке.
Державною податковою адміністрацією у м. Києві було проведено
рейдову перевірку магазина "ААА" ТОВ ДТ "ХХХ" з приводу дотримання
останнім вимог податкового законодавства , за результатами якої
був складений акт № 000 від ХХ.11.99 року (аркуш справи 25). В
акті зазначено, що на момент перевірки продавцем проведено зняття
показів лічильника касового апарату (Z-звіт), згідно якого сума
готівки, отриманої від покупців склала 34,55 грн. При підрахунку
готівки, яка знаходилась у продавця, було встановлено що виторг за
ХХ.ХХ.98р. склав 309 грн. Сума виторгу не пробитої по касовому
апарату склала 274,45 грн. Таким чином позивачем було чим порушено
п.1 ст.1 Закону України № 227 від 6.06.96 року "Про застосування
електронно - касових апаратів і товарне касових книг при
розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг"( 227/96-ВР ) (227/96-ВР)
. Заявник посилається на те, що
позивачем також було порушено Положення , про порядок реєстрації і
застосування електронних контрольно-касових апаратів при
розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та
послуг, а саме п.6.15 , яким передбачено, що власник ЕККА на
робочому місці повинен забезпечити: щоденне виконання наприкінці
роботи денних звітів з обнуленням інформації та її занесенням до
фіскальної пам'яті ЕККА (Z-звіт), щоденне підклеювання щоденних
звітів та нульових чеків в журнал використання ЕККА і заповнення
відповідних його граф.
На підставі вказаного акту відповідачем було прийняте рішення від
ХХ.12.98 р. № 1 про застосування та стягнення фінансових санкцій
за порушення вимог Указу Президента від 12.06.95 ( 436/95 ) (436/95)
року
на суму 1372 грн.25 коп.(а.с. 6), з позовом про визнання якого
недійсним і звернулось до арбітражного суду товариство.
Судова колегія Вищого арбітражного суду України по перегляду
рішень, ухвал, постанов вважає, що арбітражним судом м.Києва
рішення від ХХ.12.98 р. № 1 правомірно визнано недійсним оскільки,
як зазначено в п.1 Указу Президента № 436/95 від 12.06.95 року
( 436/95 ) (436/95)
відповідальність наступає за неоприбуткування (неповне
оприбуткування) у касах готівки. У відповідності із ст.33 АПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається, на підставу своїх вимог і заперечень. Як
правомірно зазначено в постанові арбітражного суду м. Києва,
відповідачем не доведено шляхом зняття залишків товарів, що cyма,
яка не оприбуткована через касовий апарат є виручкою від
торгівельної діяльності. Таким чином, вбачається з поданих
документів, факт неоприбуткування готівки заявником не доведено.
Відповідальність за порушення вимог Закону України "Про
застосування електронних контрольно-касових апаратів і
товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 227/96-ВР ) (227/96-ВР)
встановлена його статтею 6, згідно якої фінансові санкції
застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності в разі
порушення ними порядку проведення розрахунків із спожив чами,
встановленого ст. ст. 1 і 2 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів перевірки, проведеної податковою
інспекцією, ТОВ ДТ "ХХХ" не було порушено вимог, передбачених ст.
ст.1, 2 Закону України "Про застосування електронних контрольно -
касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із с
оживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
( 227/96-ВР ) (227/96-ВР)
, у зв'язку з чим підстави для застосування до
позивача фінансових санкцій за рішенням від ХХ.ХХ.98р. були
відсутніми.
Одночасно не може братися до уваги посилання заявника на порушення
позивачем вимог розробленого на підставі вказаного Закону
Положення про порядок реєстрації і застосування електронних
контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торг
влі, громадського харчування та послуг, затвердженого наказом
Державної податкової адміністрації України від 18.09.97 № 343,
( z0594-97 ) (z0594-97)
оскільки воно є підзаконним актом, який не може
змінювати чи розширювати законодавчі норми.
За таких обставин, правових підстав для скасування чи зміни
рішення та постанови арбітражного суду м.Києва у даній справі
судовою колегією Вищого арбітражного суду України не вбачається.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 106-108 Арбітражного
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія Вищого
арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення від ХХ.ХХ.99 та постанову від ХХ.ХХ.99 арбітражного суду
м. Києва у справі № 000 залишити без зміни.