Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого І
арбітражного суду України у складі:
заступника голови
судді
розглянула заяву Закритого акціонерного товариства "ХХХ"
(ЗАТ,"ХХХ")
про перевірку рішення (постанови, ухвали) від ХХ.ХХ.2000
арбітражного суду Д-ської області у справі № 0000
за позовом ЗАТ "ХХХ"
до ДПІ у Б-ському районі м.Дніпропетровська
про визнання недійсним акту та рішення ДПІ у Б-ському районі
М.Дніпропетровська
Рішенням арбітражного суду м. Д-ська від ХХ-ХХ.ХХ.2000 провадження
у справі в частині визнання недійсним акту перевірки ДПІ у
Б-ському районі м. Дніпропетровська № 3 від ХХ.ХХ.99 на підставі
п.1 ст.80 Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
припинено, оскільки відповідно до ст. 12 зазначеного нормативного
акту, вирішення даного спору непідвідомче арбітражним судам. Цим
же рішенням суду визнано недійсним рішення ДПІ у Б-ському районі
м.Дніпропетровська від ХХ.ХХ.99 про застосування та стягнення
фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування
ЗАТ "ХХХ" з огляду на те, що відповідач неправомірно нарахував
податок на додану вартість за договором купівлі-продажу приміщення
від ХХ.ХХ.98 між ЗАТ "ХХХ" та гр.М. оскільки договір
купівлі-продажу даного майна від ХХ.ХХ.98 між ЗАТ "ХХХ" та
Дніпропетровською обласною Радою визнано недійсним у встановленому
порядку, а тому ЗАТ "ХХХ" не міг бути а ні власником, а ні
продавцем такого майна, а отже реальне виконання договору від
ХХ.ХХ.98 не мало місця.
Голова арбітражного суду Дніпропетровської області В. здійснив
перевірку рішення в порядку нагляду і постановою від ХХ.ХХ.2000
рішення у справі скасовано в частині визнання недійсним
оспорюваного рішення ДПІ.
Постанова суду мотивована тим, що, хоча за своєю правовою природою
договір доручення № 1 від ХХ.ХХ.98 між ЗАТ "ХХХ" та гр.М. є
договором комісії, ЗАТ "ХХХ", виступаючи комісіонером, придбав у
Дніпропетровської обласної ради майно у власність, в процесі його
продажу гр. М. розпоряджався як власним, а тому мав сплатити
податок на додану вартість.
Заявник не погоджується з постановою у справі, вважає її такою, що
суперечить фактичним обставинам справи та чинному законодавству,
просить постанову скасувати, рішення у справі залишити без зміни.
При цьому заявник наголошує, що приміщення було передано ним гр.
М. на виконання договору комісії, операції з виконання якого не
можуть визнаватись продажем та не підпадають під дію Закону
України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України перевірила матеріали справи, доводи
заявника та встановила наступне.
ХХ.ХХ.99 ДПІ у Б-ському районі м.Дніпропетровська здійснила
перевірку ЗАТ "ХХХ" з питання правильності обчислення та повноти
сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено
акт № 3. На підставі вказаного акту перевірки ДПІ прийняла
рішення, згідно з яким позивачу нараховано податок на додану
вартість у розмірі 32280 грн., фінансові санкції та пеня, оскільки
позивач здійснив продаж приміщення магазину № 3 у
м.Дніпропетровську і відповідно до п.2.3 ст.2 Закону України "Про
податок на додану вартість" від 03.04.97 (зі змінами та
доповненнями) ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
повинен сплатити податок на додану
вартість.
Дане майно було отримане позивачем від Дніпропетровської обласної
ради за договором купівлі-продажу від ХХ.ХХ.98, що був укладений
ЗАТ "ХХХ" в рамках виконання ним доручення гр.М., передбаченого
договором № 1 від ХХ.ХХ.98 між ЗАТ "ХХХ" та гр.М.
Однак, при перевірці в порядку нагляду, арбітражним судом області
не було враховано, що рішенням Вищого арбітражного суду України
від ХХ.ХХ.98 у справі № 0/00 договір купівлі-продажу майна від
ХХ.ХХ.98, укладений між Дніпропетровською обласною радою та ЗАТ
"ХХХ" визнано недійсним.
За таких умов, ЗАТ "ХХХ" не набуло право власності на
вищезазначене майно, а відповідно - і права здійснювати з ним
будь-які господарські операції.
Оскільки ДПІ у Б-ському районі М.Дніпропетровська заявило вимогу
про сплату ПДВ за результатами операції, яка фактично не відбулась
у зв'язку з визнанням договору купівлі-продажу від ХХ.ХХ.98
недійсним, то такий податок до сплати не підлягає.
Виходячи з наведеного, постанова у справі підлягає скасуванню,
рішення слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 106-108 Арбітражного процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова колегія по перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову від ХХ.ХХ.2000 арбітражного суду Д-ської області у
справі № 00-00 скасувати. Рішення від ХХ-ХХ.ХХ.2000 у справі
залишити без зміни.