Підготовлено за матеріалами судових справ.

(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".

                      ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                           ПОСТАНОВА

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2003 року

Судова палата у господарських справах Верховного  Суду  України  у

складі:

Головуючого судді,

суддів;

за участю представників:

Н-ського державного морського  торгівельного  порту  -  присутній,

Підприємства  з  іноземними  інвестиціями  у  формі  товариства  з

обмеженою відповідальністю "ХХХ" - присутній,

розглянувши касаційну   скаргу   Н-ського   державного   морського

торгівельного   порту  на  постанову  Вищого  господарського  суду

України від ХХ лютого 2003 р.  у справі за позовом Підприємства  з

іноземними   інвестиціями   у   формі   товариства   з   обмеженою

відповідальністю   "ХХХ"   до   Н-ського   державного    морського

торгівельного порту про стягнення 124,34 доларів США,

                           встановила:

У квітні  2002  р.  Підприємство з іноземними інвестиціями у формі

ТОВ "ХХХ" звернулось до суду з позовом про  стягнення  з  Н-ського

державного  морського  торгівельного  порту неправомірно одержаної

суми податку на додану вартість у розмірі 124,34 доларів США.

Позовні вимоги   обґрунтовувались   тим,   що   відповідачем   при

виставленні   рахунку   за  надані  послуги  з  перевалки  вантажу

нерезидента,  на порушення вимог п.п.  6.2.2., п.п. 6.2.4. п. 6.2.

ст. 6   Закону   України   "Про   податок   на   додану  вартість"

( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        , безпідставно застосовано 20 % ставку ПДВ.

Відповідач проти позову заперечував,  стверджуючи, що врахування у

складі  суми  оплати  послуг  податку  на  додану  вартість за 20%

ставкою є обґрунтованим.

Рішенням господарського суду Ч-ської  області  від  ХХ.07.2002  р.

позов задоволено.

Постановою Ч-ського    апеляційного    господарського   суду   від

ХХ.10.2002 р. зазначене рішення скасоване, у позові відмовлено.

Постанова мотивована тим, що позивачем не доведено, що надані йому

відповідачем  послуги  призначалися для використання та споживання

за межами митної території України.  Також,  судом  зазначено,  що

послуги   порту   з   перевалки  вантажів  не  можна  віднести  до

транспортних послуг з перевезення вантажів.

Постановою Вищого господарського суду України  від  ХХ.02.2003  р.

постанова Ч-ського апеляційного господарського суду від ХХ.10.2002

р.  скасована,  рішення господарського суду  Ч-ської  області  від

ХХ.07.2002  р.  залишене  без  змін з тих мотивів,  що,  оскільки,

відповідачем послуги були надані нерезиденту,  то вони  підлягають

оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.

ХХ квітня 2003 р.  Верховним Судом України порушено провадження за

касаційною скаргою  Н-ського  державного  морського  торгівельного

порту,  у  якій  ставиться питання про скасування постанови Вищого

господарського суду України від ХХ.02.2003 р.  та залишення у силі

постанови Ч-ського апеляційного господарського суду від ХХ.10.2002

р.  В  обґрунтування  скарги  зроблено  посилання  на  неправильне

застосування  норм  матеріального права,  різне застосування Вищим

господарським судом України одного і того  ж  положення  закону  у

аналогічних справах.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої  та  апеляційної інстанції не було з'ясовано питання,

за захистом якого суб'єктивного права звернувся до  суду  позивач,

однак це питання мало вирішальне правове значення.

При встановленні   судами   лише   факту  сплати  підприємством  з

іноземними  інвестиціями  у  формі  ТОВ   "ХХХ",   як   повіреним,

відповідачу  коштів нерезидента України (довірителя),  підстав для

задоволення позову у судів не було,  оскільки в такому випадку  за

захистом порушеного права до суду міг звертатися нерезидент.

Постанова Вищого   господарського   суду   України   прийнята  без

з'ясування та врахування даних обставин.

Враховуючи викладене,  постановлені  у   справі   судові   рішення

підлягають  скасуванню,  а  справа направленню на новий розгляд до

суду першої інстанції в іншому складі.

При новому  розгляді  справи  суду  слід  врахувати  наведене   та

ухвалити рішення відповідно до вимог закону.

Враховуючи   наведене,    керуючись   статтями   111-17  -  111-20

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  судова

палата

                          постановила:

Касаційну скаргу Н-ського державного морського торгівельного порту

задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України ( sp01/553-1 ) (sp01/553-1)
         від

ХХ.02.2003 р., постанову Ч-ського апеляційного господарського суду

від ХХ.10.2002 р. та рішення господарського суду Ч-ської області

від ХХ.07.2002 р. скасувати.

Справу направити  на  новий  розгляд до господарського суду першої

інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.