ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
13.05.2003 N 17-2-32/02-8711
Розглянувши касаційну скаргу приватного нотаріуса Грубика
Бориса Івановича на постанову Вищого господарського суду України
від 29 січня 2003 р. у справі за позовом ВАТ
"Племптахопідприємство "Роздільнянське" до Акціонерного
поштово-пенсійного банку "Аваль" про визнання договору недійсним,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2002 р. ВАТ "Племптахопідприємство "Роздільнянське"
звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору
застави від 24 грудня 1999 року, укладеного між позивачем та
Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль". Позовні вимоги
обґрунтовувались тим, що, на порушення ст. 13 Закону України "Про
заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
, ст. ст. 41, 55 Закону України "Про
нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
, зазначений договір застави нерухомого майна
було посвідчено не за місцезнаходженням нерухомого майна.
Відповідач визнав позовні вимоги, з посиланням на те, що
невиконання вимог чинного законодавства при укладенні договору
застави сталось з вини приватного нотаріуса Грубика Б.І.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15.10.2002
р. позов задоволено.
Господарським судом Одеської області 15.10.2002 р. по справі
також було постановлено окрему ухвалу, в якій суд звернув увагу
Одеського обласного управління юстиції на недотримання приватним
нотаріусом Грубиком Б.І. вимог чинного законодавства.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2003
р. зазначені судові рішення залишені без змін.
10 квітня 2003 р. Верховним Судом України порушено
провадження за касаційною скаргою приватного нотаріуса Грубика Б.
І., у якій ставиться питання про скасування постановлених у справі
судових рішень та припинення провадження у справі. В обґрунтування
скарги зроблено посилання на неправильне застосування судом норм
матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Висновок судів про порушення приватним нотаріусом вимог
чинного законодавства стосовно місця посвідчення договору застави
нерухомості, яка знаходилась в межах його нотаріального округу,
зроблений в результаті неправильного застосування ст. 13 Закону
України "Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
, ст. ст. 41, 55 Закону України
"Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
.
Оскільки, положення закону про те, що нотаріальне посвідчення
договору застави нерухомого майна здійснюється за
місцезнаходженням нерухомого майна, має правовим наслідком
здійснення такого посвідчення нотаріусом, на території
нотаріального округу якого знаходиться об'єкт нерухомості, то
посвідчення приватним нотаріусом Грубиком Б. І. договору застави
нерухомого майна, яке знаходилось в межах його нотаріального
округу, з виїздом за межі округу, не суперечить закону.
Відповідно до ст. 90 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд
виносить окрему ухвалу, виявивши при вирішенні господарського
спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства,
установи, організації, державного чи іншого органу.
Оскільки, приватний нотаріус при посвідченні договору застави
не порушив вимоги законів, підстав для винесення окремої ухвали у
суду не було.
Правові підстави для оскарження нотаріусом Грубиком Б.І.
постанови в іншій частині, яка не стосується його суб'єктивних
прав та обов'язків, відсутні, а тому скарга у цій частині
задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судова
палата П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу приватного нотаріуса Грубика Б.І.
задовольнити частково.
Постанову Вищого господарського суду України від 29.01.2003
р. в частині залишення без змін окремої ухвали господарського суду
Одеської області від 15.10.2002 р. та окрему ухвалу господарського
суду Одеської області від 15.10.2002 р. скасувати, а в іншій
частині постанову Вищого господарського суду України від
29.01.2003 р. залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Бізнес:законодавство та практика, 2004 р., N 2