160/15057/23 Про визнання протиправною бездіяльність військової частини щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення військовослужбовцю за відповідний період; зобов'язання військової частини нарахувати та виплатити на користь військовослужбовця індексацію-різницю грошового забезпечення за відповідний період - 21.03.2024 Прийняття

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок в місяць у загальній сумі 120896 гривень 38 копійок за період з 01 березня 2018 року по 03 червня 2020 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (44-2004-п) .

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що ним не оскаржується розмір виплаченої відповідачем суми поточної індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 червня 2020 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року по справі №160/16263/22, однак відповідачем не враховано вимоги абзаців 4,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (1078-2003-п) та не виплачено за цей же період індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №160/15057/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що заявлені позовні вимоги у цій справі спрямовані фактично на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі №160/23084/21 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року у справі №160/16263/22.

Разом з тим, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.

Судом першої інстанції зазначено, що для захисту порушених прав позивач має звернутись до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на наведене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що відмова у відкритті провадження у справі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Проте судом першої та апеляційної інстанцій не враховано, що зазначена норма закону не підлягає застосуванню, якщо хоча б одна із зазначених умов є відмінною.

Судом першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги, що є різниця між заявленими позивачем позовними вимогами в цій справі та позовними вимогами, які розглядались судом та були предметом оцінки у справі №160/16263/22 та які було визнано передчасними.

У справі №160/16263/22 предметом оцінки та розгляду було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 червня 2020 року.

У справі №160/15057/23 предметом спору є правильність встановлення відповідачем розміру індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині у грошовому еквіваленті за період з 01 березня 2018 року по 03 червня 2020 року із визначенням загальної суми індексації.

Оскільки на момент розгляду справи №160/16263/22 відповідачем взагалі не було виплачено позивачу індексацію за період з 01 березня 2018 року по 03 червня 2020 року включно, то право позивача на правильність встановлення розміру індексації-різниці грошового забезпечення не було порушеним до виконання рішення суду у справі №160/16263/22, а дане питання віднесено судом до дискреційних повноважень відповідача та визнано передчасними, відтак підстав звернення до суду із заявою у порядку статті 383 КАС України у межах справи №160/16263/22 немає.

Тому після виплати відповідачем індексації на виконання рішення суду у справі №160/16263/22 позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами в порядку, передбаченому КАС України (2747-15) , саме у межах окремого провадження.

Скаржник зазначає, що у цьому випадку частина 1 статті 382 КАС України не підлягає застосуванню, а провадження по справі підлягає розгляду по суті позовних вимог.

Відзиву (заперечень) на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, однак в силу частини 4 статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року.

Справа надійшла до Верховного Суду 11 грудня 2023 року.

Ухвалою від 20 березня 2024 зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 21 березня 2024 року.

Нормативне регулювання та позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Суд зазначає таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

Проте у період проходження військової служби позивачу не у повному розмірі виплачувалась індексація грошового забезпечення.

У зв`язку з цим позивач 09 серпня 2021 року звернувся із заявою до відповідача з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення.

Внаслідок відмови відповідача у виплаті позивачу індексації грошового забезпечення останній звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 18 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 14464,86 гривень із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (44-2004-п) , з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 03 червня 2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 гривень за період з 01 березня 2018 року по 03 червня 2020 року включно в сумі 120951,37 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (44-2004-п) , з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року у справі №160/23084/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково:

-визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 18 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно;

-зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (44-2004-п) , з урахуванням раніше виплачених сум;

-визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 03 червня 2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) ;

-зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4463,15 гривень за період з 01 березня 2018 року по 03 червня 2020 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (44-2004-п) , з урахуванням раніше виплачених сум;

- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі №160/23084/21 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2022 року в адміністративній справі №160/23084/21 скасовано; прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 18 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 18 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 18 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) .

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено з огляду на передчасність позовних вимог, оскільки в цій частині права позивача ще не порушені.

17 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 03 червня 2020 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) ;

- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 гривень в місяць за період з 01 березня 2018 року по 03 червня 2020 року включно в сумі 119 137,10 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (1078-2003-п) .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2023 року, у справі №160/16263/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення сум індексації - задоволено частково:

-визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 03 червня 2020 року включно;

-зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 червня 2020 року включно.

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Зокрема, в частині стягнення з відповідача фіксованої суми індексації визнано передчасними.

Звертаючись з позовною заявою у цій справі №160/15057/23, ОСОБА_1 вказує на бездіяльності військової частини НОМЕР_1, яка полягає у невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн в місяць на загальну суму 120 896, 38 грн за період з 01 березня 2018 року по 03 червня 2020 року, відповідно до вимог, визначених в абзацах 4,6 п. 5 Порядку №1078.

Таким чином, спірним є питання: чи заявлені позовні вимоги в цій справі спрямовані фактично на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі №160/23084/21 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року у справі №160/16263/22, чи такі вимоги можуть бути заявлені окремим позовом.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним шляхом.

Відмовляючи у відкритті провадження, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у цій справі позовні вимоги спрямовані фактично на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі №160/23084/21 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року у справі №160/16263/22, а тому позивач повинен звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, а не шляхом подачі окремого позову.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, ураховуючи таке.

Так, у справі №160/23084/21 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що повноваження щодо обрахунку індексації покладається на відповідача, а тому підстави для зобов`язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача в чітко встановленому розмірі відсутні; питання в якому розмірі підлягає нарахуванню та виплаті індексація є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.

У справі №160/16263/22 суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, також дійшов висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 03 червня 2020 року. Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату позивачу щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення, то суд зазначив, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, який виплачував позивачу грошове забезпечення. Саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача, на думку суду, є належним та достатнім у цьому випадку.

Тож у справах №160/23084/21 та №160/16263/22 вирішено питання про право позивача на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у спірному періоді, при цьому судами визначення розміру індексації грошового забезпечення не здійснювалося.

Повертаючись до обставин цієї справи, необхідно зазначити, що предметом позову є питання розрахунку індексації-різниці грошового забезпечення позивача в період з 01 березня 2018 року по 03 червня 2020 року в сумі 4463 грн 15 коп в місяць у загальній сумі 120 896 грн 38 коп.

Вказане не було предметом правової оцінки судом у справах №160/23084/21 та №160/16263/22. У цих справах судами не здійснювалася перевірка правильності нарахованих відповідачем позивачу сум індексації грошового забезпечення і не вирішувалося питання розміру фіксованої індексації.

Водночас згідно пункту 13 Порядку № 1078 спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.

А відтак позовні вимоги щодо правильності їх обчислення можуть бути заявлені окремим позовом.

При цьому, моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати позивачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.

Такий правовий підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 15 грудня 2022 року у справі №460/3473/21, від 30 березня 2023 року у справі №200/2737/21-а, від 28 червня 2023 року у справі №200/4258/22, від 20 липня 2023 року у справі №380/14636/22, від 14 вересня 2023 року у справі №160/16055/22, від 26 жовтня 2023 року у справі №560/2917/23.

За таких обставин, висновки судів про те, що вимоги у цій справі спрямовані фактично на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі №160/23084/21 та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року у справі №160/16263/22, є помилковими.

Ураховуючи вказане, помилковими є і висновки суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах наявні обставини для звернення позивача із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Визначаючи підстави позову як елемент його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Проте суди попередніх інстанцій не здійснили порівняльний аналіз підстав і обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у справі, що розглядається, та у справах №160/16263/22 та №160/23084/21, не з`ясували ознаки тотожності між позовними вимогами у цих справах, незважаючи на те, що їх з`ясування є передумовою для відмови у відкритті провадження з підстав, встановлених пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, вимоги позивача в межах цієї позовної заяви можуть бути заявлені окремим адміністративним позовом та повинні оцінюватися судами на предмет правомірності таких вимог.

За наведеного правового регулювання Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, залишеної без змін судом апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

За таких обставин, з огляду на заявлені до суду касаційної інстанції вимоги, касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню, із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, а також за відсутністю понесених витрат, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.