Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
                      ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
18.03.2003 року
 
Судова  палата  у  господарських справах Верховного Суду України у
складі:
 
Головуючого судді,
Суддів;
 
розглянувши у   відкритому  судовому  засіданні  касаційну  скаргу
акціонерного  комерційного   агропромислового   банку   "SSS"   на
постанову  Вищого  господарського  суду України від ХХ грудня 2002
року   у   справі    за    позовом    акціонерного    комерційного
агропромислового банку "SSS" до відкритого акціонерного товариства
"XXX", товариства з обмеженою відповідальністю "YYY" про стягнення
суми,
 
                           встановила:
 
У грудні  2001  року  акціонерний комерційний агропромисловий банк
"SSS" в  господарському  суді  міста  Н-ська  пред'явив  позов  до
відкритого акціонерного товариства "XXX" та товариства з обмеженою
відповідальністю "YYY" про стягнення суми.
 
Заявлені позовні  вимоги  обґрунтовувалися  тим,  що   позивач   є
векселедержателем  простого векселя виданого відкритим акціонерним
товариством "XXX" на суму 1.470.000  грн.,  який  був  авальований
товариством  з обмеженою відповідальністю "YYY",  але відповідачі,
після настання строку платежу,  відмовляються добровільно сплатити
суму заборгованості по зазначеному векселю.
 
Відкрите акціонерне  товариство  "XXX"  позовних вимог не визнало,
посилаючись на їх необґрунтованість.
 
Рішенням господарського суду міста Н-ська від ХХ січня 2002 року в
позові  відмовлено  з  тих  підстав,  що  позивач  пропустив строк
позовної давності для пред'явлення позовних  вимог  за  векселями,
встановлений   частиною  2  статті  70  Положення  про  простий  і
переказний вексель ( v1341400-37 ) (v1341400-37)
        , затвердженого постановою ЦВК і
РНК СРСР від 7 серпня 1937 року.
 
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ серпня
2002 року рішення господарського суду від ХХ січня  2002  року  по
цій  справі  скасовано та позов задоволене частково з тих мотивів,
що судом першої  інстанції  при  вирішенні  даної  справи  невірно
застосовано норми матеріального права.
 
Оскаржуваною постановою   Вищого   господарського   суду   України
скасовано постанову Н-ського апеляційного господарського суду  від
ХХ  серпня  2002 року,  а рішення господарського суду міста Н-ська
від ХХ січня 2002 року залишено без змін.  Постанова  обгрунтована
тим, що судове рішення апеляційної інстанції ухвалено з порушенням
норм матеріального та процесуального права.
 
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від ХХ лютого  2003
року    за    касаційною    скаргою    акціонерного   комерційного
агропромислового банку "SSS" порушено провадження  з  перегляду  у
касаційному  порядку  постанови Вищого господарського суду України
від ХХ грудня  2002  року  з  мотивів  її  невідповідності  нормам
матеріального  права  та  застосування  Вищим  господарським судом
України  нормативно-правового  акта,  що  суперечить   Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        . В запереченні на касаційну скаргу відкрите
акціонерне  товариство   "XXX"   вважає,   що   касаційна   скарга
задоволенню не підлягає.
 
В судовому   засіданні   представник   акціонерного   комерційного
агропромислового банку "SSS" висловився за задоволення  касаційної
скарги, а представник відкритого акціонерного товариства "XXX"- за
її відхилення.
 
Товариство з  обмеженою  відповідальністю  "YYY"  не   використало
наданого  законом  права  на  участь свого представника в судовому
засіданні.
 
Заслухавши доповідь судді-доповідача,  представників  позивача  та
відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги і заперечення на
неї, перевіривши матеріали справи і рішення, які приймались судами
в  процесі її розгляду,  суд вважає,  що касаційна скарга підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Відмовляючи в позові судом першої інстанції та Вищим господарським
судом  України  зроблено  висновки,  що  до  правовідносин,  котрі
виникли між сторонами не може застосовуватись Женевська  конвенція
1930  року,  якою  запроваджено  Уніфікований  закон про переказні
векселі та прості векселі ( 995_009  ) (995_009)
        ,  а  згідно  з  частиною  2
статті  70   Положення   про   переказний   і    простий   вексель
( v1341400-37 ) (v1341400-37)
        , позивач пропустив строк позовної давності.
 
Проте, такі висновки суперечать ратифікаційній  грамоті  переданій
Союзом   Радянських   Соціалістичних   Республік   на   зберігання
Генеральному Секретарю Ліги Націй (Організації  Об'єднаних  Націй)
про приєднання,  з 25 листопада 1936 року, до Женевської конвенції
1930 року ( 826-14  ) (826-14)
          із  врахуванням  застережень,  вказаних  у
Додатку  2  до  Конвенції,  Закону  України "Про правонаступництво
України" ( 1543-12  ) (1543-12)
        ,  Постанові  Верховної  Ради  України  "Про
застосування   векселів   в   господарському   обороті    України"
( 2470-12 ) (2470-12)
          та  статті  78  Уніфікованого  закону  про  переказні
векселі та прості векселі ( 995_009 ) (995_009)
        .
 
За таких   обставин,   постановлені   по   справі  судові  рішення
підлягають скасуванню,  а справа - направленню на новий розгляд до
суду першої інстанції.
 
При новому  розгляді  справи  судам  належить  повно  та  всебічно
встановити всі обставини справи,  дати їм належну юридичну  оцінку
та постановити законне і обгрунтоване рішення.
 
Керуючись статтями  111-17  - 111-20 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , судова палата,
 
                          постановила:
 
Касаційну скаргу задовольнити.
 
Постанову Вищого господарського суду України від  ХХ  грудня  2002
року ( sp14/049-1 ) (sp14/049-1)
         у справі № Х9, постанову Н-ського апеляційного 
господарського суду від ХХ серпня 2002 року та рішення 
господарського суду  міста Н-ська від ХХ січня 2002 року скасувати.
 
Справу направити  на  новий  розгляд  до  суду  першої інстанції в
іншому складі суду.
 
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.