ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
05.11.2002 Справа N 14/559
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів
судової палати у господарських справах у складі <...>:
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
колективного підприємства "Центральний ринок" та Регіонального
відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській
області на постанову Вищого господарського суду України від
15 серпня 2002 року у справі за позовом заступника Генерального
прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства
економіки України, Дніпропетровської обласної спілки споживчих
товариств до Регіонального відділення Фонду державного майна
України по Дніпропетровській області, колективного підприємства
"Центральний ринок", Фонду державного майна України, третя особа
на стороні позивача: Центральна спілка споживчих товариств України
про визнання недійсним договору оренди та виселення та за
зустрічними позовами колективного підприємства "Центральний ринок"
до Фонду державного майна України, Дніпропетровського
регіонального відділення Фонду державного майна України про
визнання державною власністю цілісного майнового комплексу
центрального ринку та дійсним договору оренди і Дніпропетровського
регіонального відділення Фонду державного майна України до
Міністерства економіки України, треті особи: колективне
підприємство "Центральний ринок", Фонд державного майна України
про визнання державною власністю цілісного майнового комплексу
центрального ринку та дійсним договору оренди, суд
В С Т А Н О В И В:
У травні 2001 року заступником Генерального прокурора України
у господарському суді м. Києва пред'явлено позов до Регіонального
відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській
області, колективного підприємства "Центральний ринок", Фонду
державного майна України про визнання недійсним договору оренди та
виселення.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що спірний договір
укладено з метою ухилення від виконання рішення арбітражного суду
Дніпропетровської області від 18 листопада 1999 року, яким було
зобов'язано колективне підприємство "Центральний ринок" звільнити
нежилі приміщення цілісного майнового комплексу центрального ринку
міста Дніпропетровська, що знаходиться у віданні Дніпропетровської
обласної спілки споживчих товариств. Окрім цього, Регіональне
відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській
області не мало повноважень на укладання спірного договору оренди.
Колективне підприємство "Центральний ринок" позов не визнало,
посилаючись на те, що цілісний майновий комплекс, щодо оренди
якого укладено спірний договір, перебуває у державній власності, а
його передача у 1987 році у відання Дніпропетровської обласної
спілки споживчих товариств не може свідчити про зміну форми
власності, тому Регіональне відділення Фонду державного майна
України по Дніпропетровській області при укладанні договору оренди
діяло у межах своїх повноважень та пред'явило зустрічний позов про
визнання державною власністю цілісного майнового комплексу
центрального ринку міста Дніпропетровська.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по
Дніпропетровській області позов також не визнало, посилаючись на
те, що у позові не зазначено, якій саме нормі діючого
законодавства не відповідає укладений договір оренди і пред'явило
зустрічний позов про визнання державною власністю цілісного
майнового комплексу центрального ринку м. Дніпропетровська.
Рішенням господарського суду міста Києва від 3 жовтня
2001 року позов задоволене, договір оренди визнано недійсним.
Ухваливши таке рішення, суд виходив з того, що відповідно до
статті 1 Закону України "Про оренду державного та комунального
майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
майновий комплекс центрального ринку міста
Дніпропетровська на час укладання спірного договору оренди не
знаходився на балансі підприємств державної форми власності, що
свідчить про перевищення Регіональним відділенням Фонду державного
майна України по Дніпропетровській області своїх повноважень,
передбачених законом.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
20 травня 2002 року рішення господарського суду міста Києва
скасовано, заступнику Генерального прокурора України у позові
відмовлено. Зустрічний позов Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Дніпропетровській області задоволене,
визнано право власності на цілісний майновий комплекс за державою.
Зустрічний позов колективного підприємства "Центральний ринок"
повернуто без розгляду. Постанова мотивована тим, що у
відповідності до п. 9 Положення "Про порядок передачі підприємств,
об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд" передача
державного майна у власність кооперативним і громадським
організаціям повинна була здійснюватись тільки за оплату, що
немало місця в даному випадку, тому форма власності колгоспних
ринків з державної на кооперативну не змінювалась, а відповідно до
статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального
майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
Фонд державного майна України, його регіональні
відділення є орендодавцями цілісних майнових комплексів
підприємств, що перебувають у державній власності.
Постановою Вищого господарського суду України від 15 серпня
2002 року скасовано рішення господарського суду міста Києва від 3
жовтня 2001 року і частково скасовано постанову Київського
апеляційного господарського суду від 20 травня 2002 року. Позов
заступника Генерального прокурора України задоволене, а в
зустрічному позові Регіональному відділенню Фонду державного майна
України по Дніпропетровській області відмовлено. Постанова
мотивована тим, що суд першої інстанції на порушення вимог статей
60, 64, 84 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
не вирішив зустрічний позов, а суд апеляційної
інстанції неправильно застосував статті 1, 5 Закону України "Про
оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, тому
необгрунтоване задовольнив зустрічний позов.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 10 жовтня
2002 року за касаційними скаргами колективного підприємства
"Центральний ринок" та Регіонального відділення Фонду державного
майна України по Дніпропетровській області порушено провадження з
перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського
суду України від 15 серпня 2002 року, з мотивів її невідповідності
Конституції України, рішенням Верховного Суду України та нормам
матеріального права.
В запереченнях на касаційні скарги Центральна спілка
споживчих товариств України та Дніпропетровська обласна спілка
споживчих товариств вважають постанову Вищого господарського суду
України законною та обгрунтованою.
Міністерство економіки України в своїй заяві від позову
відмовилось, оскільки вважає, що колгоспні ринки є власністю
держави.
На судовому засіданні представники Фонду державного майна
України, регіонального відділення Фонду державного майна України
по Дніпропетровській області та колективного підприємства
"Центральний ринок" висловились за задоволення касаційної скарги,
а представники Центральної спілки споживчих товариств України та
Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств - за її
відхилення.
Представник Міністерства економіки України підтримав заяву
про відмову від позову, направлена до Верховного Суду України з
мотивів, викладених у ній.
Прокурором в судовому засіданні висловлена думка, що питання
відносно власності колгоспного ринку по даній справі повинен
вирішити суд.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників
позивачів, відповідачів, третіх осіб та прокурора, обговоривши
доводи касаційних скарг і заперечень на неї, перевіривши матеріали
справи і рішення, які приймались судами в процесі її розгляду, суд
вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних
підстав.
Підставою для передачі цілісного майнового комплексу
Центрального ринку у місті Дніпропетровську до Дніпропетровської
облспоживспілки стала спільна постанова ЦК КПУ і Ради Міністрів
УРСР "Про заходи щодо поліпшення роботи колгоспних ринків"
( v0124699-87 ) (v0124699-87)
, де зазначалось, що Міністерство торгівлі УРСР
передає в установленому порядку протягом II кварталу 1987 року
колгоспні ринки у відання організацій споживчої кооперації.
Передачу колгоспних ринків провадити безоплатно.
У зв'язку з цим ліквідувати у центральному апараті
Міністерства торгівлі УРСР управління колгоспними ринками і
плодоовочевої торгівлі. Зменшити чисельність центрального апарату
Міністерства на 11 одиниць і граничні асигнування на його
утримання на 31 тис. крб. у розрахунку на рік, передавши їх
Укоопспілці для створення відповідного структурного підрозділу в
її центральному апараті.
Позитивно поставитися до пропозиції Київського міськкому
Компартії України і Київського міськвиконкому про передачу ринків
м. Києва у безпосереднє підпорядкування Укоопспілки.
Виконавчі комітети обласних, міських і районних Рад народних
депутатів, поряд з організаціями споживчої кооперації, несуть всю
повноту відповідальності за керівництво колгоспними ринками,
забезпечення необхідних умов для їх роботи та зміцнення
матеріально-технічної бази. Робота колгоспних ринків, їх насичення
необхідними продуктами повинні бути в центрі уваги місцевих
органів управління.
На виконання вказаної Постанови ( v0124699-87 ) (v0124699-87)
,
Міністерством торгівлі України був виданий наказ від 22 квітня
1987 року за N 134, яким було ліквідовано у центральному апараті
Міністерства торгівлі УРСР управління колгоспними ринками і
плодоовочевої торгівлі та зменшена чисельність центрального
апарату Міністерства на 11 одиниць і граничні асигнування на його
утримання на 31 тис. крб. у розрахунку на рік, котрі були передані
Укоопспілці для створення відповідного структурного підрозділу в
її центральному апараті.
Порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій,
установ, будинків і споруд при зміні форми власності визначався
однойменною постановою Ради Міністрів України, якою встановлювався
лише сплатний порядок передачі майна і, як виняток, про що вказано
в пункті 9 зазначеної постанови, безоплатно могли передаватися
кооперативним та іншим громадським організаціям будинки і споруди
у разі неможливості передати їх у встановленому порядку.
При передачі спірного ринку вказаний порядок не
застосовувався. Таким чином, при передачі цілісного майнового
комплексу центрального ринку у місті Дніпропетровську у відання
Дніпропетровської облспоживспілки, який до цього знаходився у
державній власності, не відбулася зміна форми власності, а змінено
органи керівництва діяльністю ринка.
Таким чином, висновок Вищого господарського суду України про
те, що спірний ринок був переданий у власність Дніпропетровській
облспоживспільці, є неправильним.
Крім того, одним із співпозивачів по даній справі є
Міністерство економіки України, в інтересах якого заявлено позов
прокурором. Міністерство економіки України діє на підставі
"Положення про Міністерство економіки України", затвердженого
Указом Президента України від 23 жовтня 2000 року ( 1159/2000 ) (1159/2000)
,
де визначена його компетенція.
Виходячи з цього, судам належало перевірити обгрунтованість
участі Міністерства економіки України в якості співпозивача у
даній справі.
За таких обставин постановлені по справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи судам належить повно та всебічно
встановити всі обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку
та постановити законне і обґрунтоване рішення. Керуючись статтями
111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 15 серпня
2002 року у справі N 14/559, постанову Київського апеляційного
господарського суду від 20 травня 2002 року та рішення
господарського суду міста Києва від 3 жовтня 2001 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в
іншому складі суду.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.