ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.09.2002 Справа N 14/603
м.Київ
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів
судової палати у господарських справах у складі:
Головуючого
Суддів
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства "ДШО" на постанову Вищого
господарського суду України від 11 червня 2002 року у справі за
позовом відкритого акціонерного товариства "ДШО" до товариства з
обмеженою відповідальністю "УАП" та Командитного товариства "ПКІ"
про визнання простих векселів недійсними,
встановив:
У жовтні 2001р. відкритим акціонерним товариством "ДШО" в
господарському суді м. Києва пред'явлено позов до ТОВ "УАП" та
Командитного товариства "ПКІ" про визнання простих векселів
недійсними.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що спірні векселі були видані
з метою переоформлення загальної заборгованості, що включала і
суму штрафних санкцій, крім того, при видачі векселів були
порушені положення законодавства, чинного на момент видачі
векселів, а аме, спірні векселі були видані не в рахунок оплати за
поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги.
Рішенням господарського суду м. Києва від 15.11.2001р., залишеним
без змін постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2002р.,
позов задоволене з тих підстав, що відповідно до п.2.1 Правил
виготовлення та використання вексельних бланків, п.5 ст.24 Закону
України "Про підприємства України" ( 887-12 ) (887-12)
векселі можуть
видаватися лише для оплати за поставлену продукцію, виконані
роботи та надані послуги.
Оскаржуваною постановою Вищого господарського суду України від
11.06.2002р. скасовано всі рішення по справі № 84/603 та в позові
відмовлено.
Постанова мотивована тим, що згідно ст.21 Закону України "Про
цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
та п.2 Положення про
переказний та простий вексель, оспорюванні векселі заповнені з
дотриманням всіх вимог закону і містять всі необхідні реквізити,
тому немає підстав для визнання їх недійсними.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 15 серпня
2002р. за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства
"ДШО" порушено провадження з перегляду у касаційному порядку
постанови Вищого господарського суду України від 11.06.2002 року,
з підстав неправильного застосування норм матеріального права та
різного застосування Вищим господарським судом України положень
одного й того ж закону в аналогічних справах.
В судовому засіданні представник відкритого акціонерного
товариства "ДШО" висловився за підтримку касаційної скарги, а
представник Командитного товариства - за її відхилення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "УАП" не використало
наданого права на участь свого представника в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача та
відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши
матеріали справи і судові рішення, які приймались судами в процесі
її розгляду, Верховний Суд України вважає, що касаційна скарга
задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про цінні папери і фондову
біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
, вексель - цінний папір, який засвідчує
безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити, після
настання строку, визначену суму грошей власнику векселя
(векселедержателю).
Випускаються такі види векселів: простий і переказний.
Простий вексель містить такі реквізити:
а) найменування - "вексель";
б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму;
в) зазначення строку платежу;
г) зазначення місця, в якому повинен здійснюватись платіж;
д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути
здійснений;
е) дату і місце складання векселя;
є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).
Переказаний вексель повинен містити крім реквізитів, передбачених
у пунктах "а", "в-є" частини третьої цієї статті, також: просту і
нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму; найменування
того, хто повинен платити (платника).
Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, вказаних у
частинах третій і четвертій цієї статті, відповідно для простого і
переказного векселів, не має сили простого або переказного
векселя.
Таким чином, встановивши, що спірні векселі заповненні з
дотриманням всіх вимог, передбачених статтею 21 Закону України
"Про цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
, Вищий
господарський суд України дійшов до правильного та обгрунтованого
висновку про те, що підстави для визнання їх недійсними відсутні.
За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 111-17 - 111-20 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України,
постановив:
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "ДШО" залишити
без задоволення.
Постанову Вищого господарського суду України від 11 червня 2002
року ( sp14/064-1 ) (sp14/064-1)
залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.