ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
Іменем України
08.10.2002 Справа N 2/1230
Верховний Суд України на спільному засіданні колегій суддів
судової палати у господарських, справах у складі: <...>
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Южтяжмаш" на постанову
Вищого господарського суду України від 4 червня 2002 р.
( sp10/059-2 ) (sp10/059-2)
у справі за позовом дочірнього підприємства
товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія
"Доброта" "Автоцентр" до Регіонального відділення Фонду державного
майна України у Львівській області про визнання акта недійсним,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2001 р. дочірнім підприємством товариства з
обмеженою відповідальністю "Холдінгова компанія "Доброта"
"Автоцентр" у господарському суді Львівської області пред'явлено
позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України у
Львівській області про визнання акта недійсним.
Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що згідно з п.7.1
Положення "Про конкурсну комісію" протягом трьох робочих днів,
після виконання конкурсною комісією своїх функцій, орган
приватизації затверджує протокол конкурсної комісії та затверджує
переможцем конкурсу учасника, визначеного комісією.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що комісією,
при визначенні переможця конкурсу з продажу пакету акцій, порушено
вимоги п.п.4.3, 7.2 Положення "Про порядок проведення конкурсів з
продажу пакету акцій відкритих акціонерних товариств, створених у
процесі приватизації та корпоратизації".
Рішенням господарського суду Львівської області від
01 листопада 2001 р., залишеним без змін постановою Львівського
апеляційного господарського суду від 22 січня 2002 р., позов
задоволено.
Рішення та постанова мотивовані тим, що наказ Регіонального
відділення Фонду державного майна України у Львівській області не
відповідає вимогам п.7.5 Положення "Про порядок проведення
конкурсів з продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств,
створених в процесі приватизації та корпоратизації", в якому
викладено вичерпні підстави, відповідно до яких підсумки конкурсу
не затверджуються органом приватизації.
Постановою Вищого господарського суду від 4 червня 2002 р.
постанову Львівського апеляційного господарського суду залишено
без змін, на тих самих підставах.
Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 29 серпня
2002 р. за касаційною скаргою товариства з обмеженою
відповідальністю "Южтяжмаш" порушено провадження з перегляду у
касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України
від 4 червня 2002 р., з мотивів її невідповідності нормам
матеріального права.
В запереченні на касаційну скаргу позивач вважає постанову
Вищого господарського суду України законною та обгрунтованою.
В судовому засіданні представник товариства з обмеженою
відповідальністю "Южтяжмаш" висловився за підтримку касаційної
скарги, а представник товариства з обмеженою відповідальністю
"Холдінгова компанія "Доброта" "Автоцентр" за її відхилення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
позивача і відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги і
заперечення на неї, перевіривши матеріали справи та рішення, які
приймались судами в процесі її розгляду, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що позивач
обгрунтовано визнаний переможцем конкурсу, оскільки ним
запропоновані найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта. Проте
з такими висновками погодитись не можна.
Відповідно до п.7.5 "Положення про порядок проведення
конкурсів з продажу пакетів акцій відкритих акціонерних товариств,
створених у процесі приватизації та корпоратизації". органу
приватизації, яким було регіональне відділення, надається право не
затверджувати протокол засідання конкурсної комісії в разі
істотного порушення правил підготовки і проведення конкурсу.
Як вказано в тому ж Положенні, воно розроблене відповідно до
Законів України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
,
"Про державну програму приватизації" ( 1723-14 ) (1723-14)
, "Про
приватизацію невеликих державних підприємств" ( 2171-12 ) (2171-12)
.
Таким чином, при вирішенні спору стосовно правомірності дій
органу приватизації, слід виходити також з вимог ст. 2 Закону
України "Про приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
, котра
визначає пріоритети та принципи приватизації та ст. 3 Закону
України "Про державну програму приватизації на 2000-2002 роки"
( 1723-14 ) (1723-14)
, що визначає основні завдання приватизації і в
контексті з даними нормами, проаналізувавши умови запропоновані
всіма учасниками конкурсу, а також характер і об'єм їх виробничої
діяльності, зробити висновок про наявність чи відсутність
істотного порушення правил підготовки і проведення конкурсу.
Крім того, відповідно до "Положення про конкурсну комісію" та
"Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів
акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі
приватизації та корпоратизації", протокол засідання конкурсу
набирає чинності з моменту його затвердження органом приватизації.
Таким чином, будь-яких прав та обов'язків протокол засідання
конкурсної комісії про визнання переможцем конкурсу, до моменту
його затвердження або в разі відмови у затвердженні, для учасників
конкурсу не породжує.
Враховуючи вказане, судам слід було б при розгляді даного
спору залучити до участі в справі інших учасників конкурсу,
оскільки вирішуючи питання про визнання недійсним наказу про
відмову в затвердженні протоколу засідання конкурсної комісії без
їх участі, суд таким чином позбавив їх можливості надати свої
заперечення щодо правильності проведення конкурсу.
За таких обставин, ухвалені по справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи слід повно та всебічно встановити
всі обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку та
постановити законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст. 111-7 - 111-20 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 4 червня
2002 р. у справі N 2/1230 ( sp10/059-2 ) (sp10/059-2)
, постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 22 січня 2002 р. та рішення
господарського суду Львівської області від 1 листопада 2001 р.
скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в
іншому складі суду.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Вісник господарського судочинства, рік 2004, N 2, стор.103