ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
27.05.2002 N 5/219-3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ВАТ "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" на постанову
судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України від 27 червня 2001 року N 04-1/18-19/137
у справі за заявою ВАТ "Енергопостачальна компанія
"Закарпаттяобленерго" до Ужгородського підприємства теплових мереж
"Ужгородтеплокомуненерго" про визнання кредитором із майновими
вимогами в сумі 2836842 грн. 79 коп., встановив:
12 травня 2000 року ВАТ "Енергопостачальна компанія
"Закарпаттяобленерго" звернулось у арбітражний суд Закарпатської
області із заявою про визнання його кредитором Ужгородського
підприємства теплових мереж "Ужгородтеплокомуненерго" з майновими
вимогами в сумі 2836842 грн. 79 коп. Заява обґрунтовувалась тим,
що згідно з угодою N 346 від 25 грудня 1992 року Ужгородське
підприємство теплових мереж "Ужгородтеплокомуненерго" повинно було
щомісяця сплачувати заявнику кошти за спожиту електроенергію.
Проте, підприємство оплату не проводило. Станом на час подачі
заяви борг за спожиту електроенергію склав 2474744 грн. 35 коп.
Крім того, за несвоєчасну оплату за період з 12 листопада 1999
року по 12 травня 2000 року боржнику нараховано пеню в розмірі
362098 грн. 44 коп.
Ухвалою арбітражного суду Закарпатської області від 15
листопада 2000 року у прийнятті заяви відмовлено.
Постановою голови арбітражного суду Закарпатської області про
перевірку ухвали в порядку нагляду від 7 лютого 2001 року
вищезазначену ухвалу залишено без зміни.
Постановою судової колегії по перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 року
N 04-1/18-19/137 ухвалу від 15 листопада 2000 року та постанову
від 7 лютого 2001 року арбітражного суду Закарпатської області
залишено без зміни.
Ці ухвала та постанови мотивовані тим, що ВАТ
"Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" пропустило
передбачений ст. 14 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"( 2343-12 ) строк на подачу відповідної заяви до суду.
Ухвалою Верховного Суду України від 25 квітня 2002 року
порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови
судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного суду України від 27 червня 2001 року N 04-1/8-19/137
за касаційною скаргою ВАТ "Енергопостачальна компанія
"Закарпаттяобленерго", де поставлено питання про скасування
зазначеної постанови та передачу справи на новий розгляд до суду
першої інстанції. Посилання зроблені на порушення і неправильне
застосування норм матеріального та процесуального права, а також
на невідповідність оскарженої постанови Конституції України( 254к/96-ВР ).
Заслухавши доповідача, пояснення представника ВАТ
"Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго", який підтримав
доводи касаційної скарги і просив її задовольнити, та
Ужгородського підприємства теплових мереж
"Ужгородтеплокомуненерго", котрий заперечував проти цього,
перевіривши матеріали справи, Верховний Суд України дійшов
висновку, що оскаржену постанову Вищого арбітражного суду України
слід скасувати, а справу - передати на новий розгляд до суду
першої інстанції з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"( 2343-12 ) кредитори у місячний строк з дня опублікування в
офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про
банкрутство подають в арбітражний суд письмові заяви про грошові
вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Як вбачається з матеріалів справи, 8 квітня 2000 року в
газеті "Голос України" (N 63/2310) було опубліковано оголошення
про порушення справи про банкрутство Ужгородського підприємства
теплових мереж "Ужгородтеплокомуненерго" (а.с. 23).
Ухвалою арбітражного суду Закарпатської області від 14 квітня
2000 року було припинено провадження у справі про банкрутство у
зв'язку з ненаданням кредитором доказів про публікацію оголошення
про банкрутство Ужгородського підприємства теплових мереж
"Ужгородтеплокомуненерго".
Ухвалою цього ж суду від 27 квітня 2000 року суддя сам
скасував вищевказану ухвалу за нововиявленими обставинами та
поновив провадження у справі.
Оскільки провадження у справі було припинено, то посилання
суду в ухвалі від 15 листопада 2000 року на закінчення строку
подання заяви про грошові вимоги до боржника є необґрунтованим.
Після поновлення провадження у справі необхідно було вчинити
всі передбачені законодавством дії, у тому числі й опублікувати
нове оголошення в офіційному друкованому органі про порушення
провадження у справі про банкрутство та відповідно з цього дня
потрібно відраховувати строк, передбачений ч. 1 ст. 14 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ).
Крім того, ухвали арбітражного суду Закарпатської області від
14 та 27 квітня 2000 року винесені з порушенням норм
процесуального права.
Відповідно з п. 13 ст. 11 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ), якщо заявник не виконує вимоги ухвали
господарського суду щодо публікації оголошення про порушення
провадження у справі про банкрутство у визначений строк, суд має
право залишити заяву про порушення справи про банкрутство без
розгляду. У даному випадку 14 квітня 2000 року суд у зв'язку з
ненаданням кредитором доказів про публікацію оголошення про
банкрутство Ужгородського підприємства теплових мереж
"Ужгородтеплокомуненерго" виніс ухвалу про припинення провадження
у справі, що не відповідає викладеним вище вимогам закону.
Пунктом 11 статті 11 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"( 2343-12 ) встановлено, що суд виносить ухвалу про припинення
провадження у справі про банкрутство за наявності підстав,
передбачених ст. 40 цього Закону. На порушення цих вимог суд
припинив провадження у справі на підставі п. 1.1 ст. 80 АПК
України ( 1798-12 ).
У відповідності з вимогами п. 11 ст. 11, п. 2 ст. 40 Закону
України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом" ( 2343-12 ) ухвала про припинення провадження у
справі про банкрутство може бути перевірена в порядку нагляду.
Проте, 27 квітня 2000 року суддя виніс ухвалу про перевірку за
нововиявленими обставинами, що суперечить вищенаведеним положенням
закону.
Таким чином, постанова судової колегії по перегляду рішень,
ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України від 27 червня
2001 року N 04-1/8-19/137, постанова від 7 лютого 2001 року та
ухвала від 15 листопада 2000 року арбітражного суду Закарпатської
області підлягають скасуванню у зв'язку з порушенням і
неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального
права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати зазначене та
вирішити спір відповідно до закону.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17 - 111-20 ГПК
України ( 1798-12 ), Верховний Суд України П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу ВАТ "Енергопостачальна компанія
"Закарпаттяобленерго" задовольнити.
Постанову судової колегії по перегляду рішень, ухвал,
постанов Вищого арбітражного суду України від 27 червня 2001 року
N 04-1/8-19/137 ( n0058800-01 ), постанову від 7 лютого 2001 року
та ухвалу від 15 листопада 2000 року арбітражного суду
Закарпатської області скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Закарпатської області.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.