815/762/18 Про скасування рішення про корегування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон - 20.03.2024 Прийняття

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 (суддя Самойлюк Г.П.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 (головуючий суддя - Осіпов Ю.В., судді - Бойко А.В., Скрипченко В.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "100 ШИН+" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

Товариство з обмеженою відповідальністю "100 ШИН+" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило: визнати протиправними дії Митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ним за першим методом митної оцінки, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; визнати протиправними та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500030/2018/00013 та рішення Митниці про коригування митної вартості від 24.01.2018 №UA500030/2018/000004/2.

В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність дій Митниці щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ним за першим методом митної оцінки, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, протиправність прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані відповідні обов`язкові документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які відповідають вимогам статті 53 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є належними і допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару за ціною контракту, не мають розбіжностей, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості товарів.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 03.04.2018, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018, позов задовольнив: визнав протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої Товариством за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, за митною декларацією від 23.01.2018 №UA500030/2018/001140; визнав протиправними та скасував: картку відмови Митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 500030/2018/00013; рішення Митниці про коригування митної вартості від 24.01.2018 №UA500030/2018/000004/2.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що надані відповідачу при митному оформленні товару документи містили усі відомості про визначення митної вартості товару, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, відтак, є протиправними дії митного органу щодо відмови у застосуванні позивачем митної вартості, заявленої за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються, а також є протиправними та підлягають скасуванню рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації.

Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договорів, з огляду на ненадання позивачем всіх документів щодо вартості придбаних товарів, в тому числі і додатково витребуваних, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті та такі товари, а надані документи містять недоліки та неповну інформацію щодо відомостей, що підтверджують складові митної вартості товарів.

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час своїх дій, прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 10.12.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить залишити його без змін, а касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 19.03.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 20.03.2024.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 25.05.2017 між позивачем (покупець) та Компанією "GINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD" Китай (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір №100Т-GM (далі - Договір), за умовами якого, продавець відвантажує, а покупець приймає та оплачує вантажні та легкові шини в асортименті (виробник "GINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD") у кількості та за цінами, вказаними у комерційному інвойсі, що є невід`ємною частиною договору. Сума контракту визначається згідно Інвойсу, а умови поставки визначається згідно Інкотермс 2010.

Згідно базових умов поставки, визначених вищезазначеним договором закупки імпортного товару №100Т-GM від 25.05.2017, базовими умовами поставки за даним договором визначаються умови зазначені в комерційному інвойсі. Умови поставки мають відповідати правилам "Інкотермс 2010". Термін поставки товару зі складу продавця в порт відвантаження Квингдао (Qingdao) обмежується 30 календарними днями з дати виконання пункту 5.1 зазначеного Договору.

Так, згідно з пунктами 5.1, 5.2 Договору покупець здійснює оплату за товар продавцю банківським перерахунком на розрахунковий рахунок продавця. Порядок оплати товару визначений в рахунку-проформі на кожну поставку товару.

На виконання умов вищевказаного Договору Компанією "GINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD" було поставлено на адресу позивача товар: 1) "авто-шини" 12.00R20-20, бренд "TRACMAX" у кількості 107 од., ціна за одиницю на умовах CFR (Одеса) 155,6 дол. США, вартість 16649,2 дол. США; 2) авто-шини 12.00R20-20, бренд "GM ROVER" у кількості 53 од., ціна за одиницю на умовах CFR (Одеса) 155,59 дол. США, вартість 8246,27 дол. США; 3) авто-шини 11.00R20-20 бренд "DOUPRO" у кількості 78 од., ціна за одиницю на умовах CFR (Одеса) 144,68 дол. США; вартість 11285,04 дол. США. Загальна кількість товару складає 238 од., а загальна вартість становить 36180,51 дол. США.

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару та підтвердження митної вартості товару, декларантом (позивачем) разом з митною декларацією №UA500030/2018/001140 від 23.01.2018 до митного органу було подано: пакувальний лист (Packing list) №TBR17JWWSHI09 від 08.12.2017; рахунок-проформу (Proforma invoice) №TBR17JWWSHI09 від 17.11.2017; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №TBR17JWWSHI09 від 17.11.2017; коносамент (Bill of lading) №EGLV140701490280 від 12.12.2017; навантажувальний документ (Bordereau) №17 від 23.01.2018; сертифікат про походження товару (Certifнcate of origin) №17C3702S0080/50003 від 14.12.2017; банківські платіжні документи, що стосуються товару від 27.11.2017, від 05.01.2018; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 17.11.2017; розрахунок ціни (калькуляція) №TBR17JWWSH109 від 17.11.2017; зовнішньоекономічний договір (контракт) №100Т-GM від 25.05.2017; копію митної декларації країни відправлення №435020170000083338 від 10.12.2017.

В ході перевірки наданих декларантом документів на підтвердження митної вартості товару Митницею було встановлено деякі розбіжності, а також зазначено, що надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: в копії митної декларації країни відправлення №43502017000008338 від 10.12.2017 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікації даного документа з партією товарів, що оцінюється; в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах відсутні підписи та печатки посадових осіб банку.

Для підтвердження заявленої митної вартості, митним органом, у відповідності до положень статті 53 Митного кодексу України, було зобов`язано декларанта (за наявності) надати протягом 10 календарних днів такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та (або) інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, а також повідомлено про можливість надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

24.01.2018 на вказану вище вимогу митного органу позивачем було надано додаткові документи: переклад митної декларації країни відправлення, лист-пояснення Товариства та зазначено про надання у повному обсязі документів, необхідних для здійснення митного оформлення товару.

За результатами розгляду питання щодо митного оформлення, зазначеного у митній декларації від 23.01.2018 №UA500030/2018/001140 товару, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2018 №UA500030/2018/000004/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України №UA 500030/2018/00013.

Скоригована митна вартість товару базується на митній вартості раніше імпортованих товарів, випущених у вільних обіг згідно митних декларацій: №UA125220/2018/700076 від 03.01.2018; №UA401050/2017/005898 від 01.08.2017; №UA100050/2018/279580 від 22.01.2018.

Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України (4495-17) .

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право органу доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

За правилами частини шостої статті 54 Митного Кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (пункти 2, 5 частини другої статті 55 Митного Кодексу України).

Зазначені положення зобов`язують митний орган у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Як установлено судами попередніх інстанцій, обґрунтовуючи виникнення сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару, як підстави для витребування додаткових документів, відповідач зазначив, що: 1) в митній декларації (МД) №43502017000008338 від 10.12.2017р. не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документа з партією товарів, що оцінюється; 2) в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах відсутні підписи та печатки посадових осіб банку.

Опрацювавши додатково надані позивачем документи, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Так, у графі 33 цього оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2018/000004/2 від 24.01.2018 зазначено аналогічні обставини, що були передумовою направлення декларанту повідомлення у порядку статті 53 Митного кодексу України.

Згідно зі спірним рішенням Митниці, у наданій до митного оформлення копії митній декларації країни відправлення №435020170000083338 від 10.12.2017 нібито не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється.

Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) - це міжнародні правила по тлумаченню найбільш широко використовуваних торгових термінів в області зовнішньої торгівлі, у яких зазначено яка із сторін договору купівлі - продажу повинна здійснити необхідні для перевезення та страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, та які витрати несе кожна з сторін.

Обрані сторонами умови зовнішньоекономічного договору, а саме умови поставки товару визначають те, які витрати включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари або іншими словами, визначають конкретні складові митної вартості товарів.

Експортна декларація - це митний документ, що підтверджує експорт товарів з країн, законність вивезення продукції з країни-експортера і ввезення в країну-імпортер.

Відповідно до умов Інкотермс 2010, експортну декларацію може оформляти продавець чи покупець продукції.

Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до наявної у справі копії експортної вантажної митної декларації Китайської Народної Республіки №435020170000083338 від 10.12.2017, спірна поставка товару здійснюється на умовах CFR, кількість місць 238, сума - 36180,51 дол. США, номер контейнера EITU1632947. Експортна декларація також містить дані про постачальника ("GINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD"), найменування товару (радіальні цільнометалокордні шини для вантажних автомобілів), вага брутто 17150 кг, вага нето 17150 кг, що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в митній декларації №UA500030/2018/001140 від 23.01.2018 та поданих позивачем до митного оформлення документах.

Згідно з пунктом 4.1 Договору базовими умовами поставки згідно цього договору є умови, зазначені в комерційному інвойсі.

Таким чином, основним джерелом інформації про вартість товару, відповідно до умов контракту, є комерційний інвойс.

Так, зокрема, у комерційному інвойсі (Commercial invoice) №TBR17JWWSHI09 від 17.11.2017, оформленому на підставі Контракту містяться відомості про постачальника: "GINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD" та інформація про товар: автошини 12.00R20-20, бренд "TRACMAX" у кількості 107 од., ціна за одиницю на умовах CFR (Одеса) 155,60 дол. США, вартість 16649,20 дол. США; автошини 12.00R20-20, бренд "GM ROVER" у кількості 53 од., ціна за одиницю на умовах CFR (Одеса) 155,59 дол. США, вартість 8246,27 дол. США; автошини 11.00R20-20 бренд у кількості 78 од., ціна за одиницю на умовах CFR (Одеса) 144,68 дол. США; вартість 11285,04 дол. США. Загальна кількість товару складає 238 од., загальна вартість товару становить 36180,51 дол. США.

Судовими інстанціями установлено, що виявлені митним органом розбіжності по суті є формальними, несуттєвими та жодним чином не впливають на рівень заявленої митної вартості, відтак, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів скаржника, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, є необґрунтованими та не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

Суди обґрунтовано виходив з того, що не заслуговують на увагу посилання митного органу на те, що у наданих до митного оформлення банківських платіжних документах відсутні підписи та печатки посадових осіб банку, оскільки такі були підписані електронним цифровим підписом банку (про що міститься відповідна відмітка із зазначенням коду банку в правому нижньому кутку).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні числові дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Ураховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, Верховний Суд дійшов до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відзначено про надання позивачем Митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

У зв`язку з цим суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.