ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.03.2002 Справа N 8/36
Верховний Суд України на спільному засіданні судових колегій у
складі:
Головуючого судді,
суддів;
розглянувши справу за позовом Британської компанії "XXX" до Фонду
державного майна України, 3-я особа товариство з обмеженою
відповідальністю "YYY" про зобов'язання вчинення дій, визнання
недійсними рішень зборів учасників товариства про прийняття
установчих документів та скасування державної реєстрації
товариства за касаційною скаргою товариства з обмеженою
відповідальністю "YYY" а постанову Вищого арбітражного суду
України від ХХ червня 2001 року №Х4 та постанову Вищого
господарського суду України від ХХ серпня 2001 року №Х6,
встановив:
В березні 2001 року Британською інвестиційною компанією "XXX"
пред'явлено в арбітражному суді позов до Фонду державного майна
України про зобов'язання вчинення дій, визнання недійсними
прийнятих рішень зборів учасників, установчих документів та
скасування державної реєстрації товариства.
До участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача
було залучено товариство з обмеженою відповідальністю "YYY".
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що збори учасників товариства
на яких були прийняті оспорювані рішення, проведені з порушенням
вимог діючого законодавства.
Фонд державного майна України позов не визнав з тих мотивів, що
збори учасників товариства були проведені у відповідності з
законодавством і тому прийняті ними рішення є чинними.
Товариство з обмеженою відповідальністю "YYY" проти позову
заперечувало посилаючись на те, що установчі документи товариства
були зареєстровані у відповідності з вимогами закону.
Рішенням Вищого арбітражного суду України від ХХ квітня 2001 року,
залишеним без змін постановою Вищого арбітражного суду України від
ХХ червня 2001 року, позов задоволене. Визнано недійсними:
прийняті 14 березня 2001 року позачерговими зборами учасників
спільного підприємства у формі товариства з обмеженою
відповідальністю "ZZZ" рішення про виключення позивача зі складу
учасників спільного товариства з обмеженою відповідальністю "ZZZ",
прийняття до складу учасників цього підприємства товариства з
обмеженою відповідальністю "YYY", затвердження нової редакції
установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю
"ZZZ", відкликання (звільнення) керівних органів, посадових осіб
товариства, обрання керівників товариства; установчі документи
товариства з обмеженою відповідальністю та скасовано реєстрацію
товариства з обмеженою відповідальністю "ZZZ". Рішення суду
мотивовано тим, що відповідач безпідставно та одноособове вирішив
виключити Британську компанію з числа учасників товариства і
прийняв інші рішення, які порушують інтереси позивача.
Постановою Вищого господарського суду України від ХХ серпня 2001
року з тих же мотивів відхилено касаційне подання заступника
Генерального прокурора України.
ХХ листопада 2001 року Верховним Судом України за касаційною
скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "YYY" порушено
касаційне провадження з перегляду постанови Вищого арбітражного
суду України у даній справі. Скарга мотивується невідповідністю
постанови рішенням Верховного Суду України з питань застосування
положень Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
.
В поясненнях на касаційну скаргу Генеральна прокуратура України та
Фонд державного майна України висловились за підтримку касаційної
скарги.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю "YYY" в
судовому засіданні просив касаційну скаргу задовольнити, а
представники Британської компанії "XXX" просили касаційну скаргу
відхилити як необгрунтовану.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
позивача і третьої особи, дослідивши доводи касаційної скарги і
пояснення на неї, перевіривши матеріали справи і рішення, які
приймалися судами при її розгляді Верховний Суд України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов Британської компанії "XXX" Вищий арбітражний
суд України виходив з того, що Фонд державного майна України
порушив вимоги Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
, безпідставно та одноособове вирішив виключити
Британську компанію з числі учасників і прийняв інші рішення які
порушують її права.
Про те з такими висновками погодитись не можна.
Судом правильно встановлено, що спільне підприємство у формі
товариства з обмеженою відповідальністю "ZZZ" створене Фондом
державного майна України (25%), підприємством "QQQ" (26%) та
Британською компанією "XXX" (49%).
Таким чином, Вищий арбітражний суд України, вирішуючи питання
законності рішень загальних зборів учасників, повинен був
керуватися вимогами розділу 2 глави 2 Закону України "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
та статутом спільного
підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю
"ZZZ".
Відповідно до статті 58 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
та пункту 6.1. статті 6 статуту товариства
з обмеженою відповідальністю "ZZZ" вищим органом товариства є
збори учасників.
Згідно частини 4 статті 61 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
учасники товариства, що володіють у
сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати
скликання позачергових зборів учасників у будь-який час і з
будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства.
ХХ.ХХ.1998 року спільним наказом Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" та Державного підприємства "Укргазпром", -
підприємство "QQQ", що є одним із співзасновників товариства з
обмеженою відповідальністю "ZZZ", було приєднане до дочірньої
компанії "RRR" НАК "Нафтогаз України".
В зв'язку з цим, виникла необхідність у внесенні змін до
установчого договору та статуту товариства з обмеженою
відповідальністю "ZZZ" виходячи з змін правового статусу та
підпорядкування одного з співзасновників, частка якого становить
26% у статутному фонді.
На зборах учасників спільного підприємства у формі товариства з
обмеженою відповідальністю "ZZZ" від 15.03.2000 року рішення з
цього приводу прийняте не було.
Тому посилання Вищого арбітражного суду України в своєму рішенні
від ХХ квітня 2001 року, що на вказаних зборах у прийнятті
правонаступника до товариства було відмовлено, не відповідає
вимогам закону, оскільки суд не здобув об'єктивних доказів, які б
підтверджували прийняття рішення про таку відмову.
Фондом державного майна України, як учасником, що володіє понад 20
отками голосів, було повідомлено про скликання 3 березня 2001 року
чергових зборів учасників, проведення яких, враховуючи
повідомлення ганської компанії, в подальшому було перенесено на 14
березня 2001 року.
Про час та місце проведення зборів учасники були повідомлені, про
що свідчать звернення Британської компанії до Фонду державного
майна України.
Відповідно до пункту 6.6 статті 6 статуту спільного підприємства у
формі товариства з обмеженою відповідальністю "ZZZ" її учасників
вважаються належним чином скликаними, якщо на зборах присутні
учасники, які представляють більше 60% суми часток участі у
статутному фонді, розподілених між учасниками. Якщо кворум не
досягнуто протягом двох годин від часу, на який були призначені
позачергові збори, скликані учасниками, то такі збори, скликані
правлінням, переносяться на іншу годину не пізніше 30 днів після
початкової дати, призначеної для зборів, при чому другі збори
вважаються дійсними незалежно від кількості присутніх
представників, що чинному законодавству не суперечить.
Як вказано в статті 64 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
учасника товариства з обмеженою
відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним
чином виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню
цілей товариства, може бути виключено з товариства на підставі
одностайно прийнятого рішення зборів учасників товариства. При
цьому учасник (його представник) у голосуванні участі не бере, а
голоси інших учасників приймаються за сто відсотків і при цьому
вимагається одноголосність учасників котрі голосують на зборах.
Таким чином, встановивши, що з приєднанням підприємства "QQQ" до
дочірньої компанії "RRR" установчий договір та статут спільного
підприємства у формі товариства з обмеженою відальністю "ZZZ"
підлягали перереєстрації, а також підлягало вирішенню питання щодо
участі компанії "RRR" товаристві на загальних зборах, які до
14.03.2001 року, починаючи з 15.03., 2000 року та 3.03.2001 року,
неодноразово відкладались, Вищий тражний суд України будь-якої
юридичної оцінки вказаним обставинам не навів законного
обгрунтування факту порушення Фондом державного майна України
Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
при
проведенні 14 березня 2001 року, позачергових зборів.
Визнавши що правовідносини які склались між сторонами потребували
взаємного врегулювання та прийняття зборами рішення, суд не
врахував, що у відповідності до Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
та статуту спільного підприємства у формі
товариства з обмеженою відповідальністю "ZZZ" прийняття рішення по
зазначеним питанням внесено до виключної компетенції загальних
зборів учасників і що відсутність цих рішень унеможливлювала
роботу вищого органу товариства.
Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого
арбітражного України вказані помилки суду першої інстанції не
усунула, крім того, в постанові від ХХ червня 2001 року №Х4
вирішила питання щодо власності майна переданого до статутного
фонду відкритого акціонерного товариства "GGG" та законності акту
№1 від 10.11.2000 року прийому - передачі частки в статутному
фонді спільного підприємства у формі товариства з обмеженою
відповідальністю "ZZZ", укладеного між Фондом державного майна
України та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України",
що предметом позову не було. При цьому не встановлено законних
прав позивача оспорювати розподіл установленими державними
органами майна, яке є власністю держави України.
Не усунула ці недоліки і касаційна інстанція Вищого господарського
суду України в своїй постанові від ХХ серпня 2001 року, відхиляючи
касаційне подання Генеральної прокуратури України.
За таких обставин, постановлені по справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи слід повно та всебічно встановити всі
обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку та постановити
законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 111-17, 111-19, 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
постановив:
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Вищого арбітражного суду України ( sp09/059-1 ) (sp09/059-1)
від ХХ
червня 2001 року №Х4, рішення цього ж суду від ХХ квітня 2001
року та постанову Вищого господарського суду України від ХХ
серпня 2001 року №Х6 - cкасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.