СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
04.03.2002
Верховний Суд України, розглянувши справу за позовом
приватного підприємця до державної податкової інспекції в м. Ялта
про визнання недійсним рішення за касаційною скаргою державної
податкової інспекції в м. Ялта на постанову Вищого арбітражного
суду України від 17 квітня 2001 р. N 04-4/2-16/308,
встановив:
14 травня 1999 р. приватним підприємцем пред'явлено в
арбітражному суді позов до державної податкової інспекції в м.
Ялта про визнання недійсним рішення про застосування фінансових
санкцій.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що виданий йому
спеціальний торговий патент на право здійснення діяльності у сфері
роздрібної торгівлі, по обліку готівкових валютних цінностей та
надання послуг у сфері грального бізнесу надавав право здійснювати
ідприємницьку діяльність за безготівковою формою розрахунків.
Державна податкова адміністрація в м. Ялта позов не визнала з
тих мотивів, що спеціальний торговий патент надає право
здійснювати підприємницьку діяльність тільки за готівковою формою
розрахунків.
Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від
31 січня - 14 лютого 2000 р., залишеним без змін постановою
арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 19-25 вересня
2000 р. та постановою Вищого арбітражного суду України від
17 квітня 2001 р., позов задоволено з тих мотивів, що судом не
було встановлено порушень законодавства про оподаткування
з боку приватного підприємця.
3 січня 2002 р. Верховним Судом України за касаційною скаргою
державної податкової адміністрації в м. Ялта порушено касаційне
провадження з перегляду постанови Вищого арбітражного суду України
від 17 квітня 2001р. Скарга мотивується різним застосуванням Вищим
арбітражним судом України положень одного й того ж закону при
розгляді аналогічних справ.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
державної податкової інспекції в м. Ялта, приватного підприємця,
дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи
і рішення, які приймались судами при її розгляді, Верховний Суд
України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких
підставах.
Залишаючи без змін ухвалені по справі рішення, Вищий
арбітражний суд України виходив з того, що Закон України "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
не містить жодних обмежень щодо можливості застосування суб'єктом
підприємницької діяльності - власником спеціального торгового
патенту безготівкової форми розрахунків.
Проте з такими висновками не можна погодитись.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна
діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм
розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з
обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з
готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та
з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у
сфері грального бізнесу та побутових послуг.
Поняття торговельної діяльності, що підлягає патентуванню,
визначено у пункті 2 статті 3 Закону України "Про патентування
деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ) (98/96-ВР)
, де чітко
вказано, що торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти
роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій
(громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові
платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Тобто законодавець, давши таке поняття торговельної
діяльності, тим самим встановив, що спеціальний патент
застосовується тільки при готівковій формі розрахунків.
Встановивши, що приватний підприємець здійснює свою
підприємницьку діяльність, застосовуючи спеціальний торговий
патент, суди на вказані вимоги закону уваги не звернули.
За таких обставин постановлені у справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи слід повно та всебічно перевірити
всі обставини по справі, дати їм належну правову оцінку та
постановити законне і обгрунтоване рішення.
Керуючись статтями 111-17, 111-19, 111-20 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
,
суд П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Вищого арбітражного суду України від 17 квітня 2001
р., постанову арбітражного суду Автономної Республіки Крим
від 19-25 вересня 2000 р. та рішення цього ж суду від 31 січня
- 14 лютого 2000 р. - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в
іншому складі суду.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
"Постанови Верховного Суду України та Вищого господарського
суду України у господарських справах", випуск 1, 2003 р.