СУДОВА ПАЛАТА У ГОСПОДАРСЬКИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
21.01.2002
Верховний Суд України, розглянувши за касаційною скаргою
Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області (далі
- Інспекція) справу за позовом Інспекції до Овідіопольського
районного споживчого товариства (далі - Товариство) про стягнення
1700 грн. фінансових санкцій, встановив:
справа розглядалася за позовом Інспекції про стягнення з
Товариства 1700 грн. фінансових санкцій, застосованих до нього на
підставі статті 17 Закону України "Про державне регулювання
виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим,
алкогольними напоями і тютюновими виробами" ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
(далі -
Закон про регулювання торгівлі тютюновими виробами) за порушення
правил торгівлі імпортними цигарками. Суть цього порушення, на
думку позивача, полягала в їх реалізації за цінами, нижчими за
мінімальні, які встановлені постановами Кабінету Міністрів України
від 24 січня 1997 р. N 62 ( 62-97-п ) (62-97-п)
"Про запровадження
мінімальних цін на імпортні тютюнові вироби" та від 18 січня 1999
р. N 50 ( 50-99-п ) (50-99-п)
"Про заходи щодо здійснення державного
контролю за реалізацією імпортних тютюнових виробів" (далі -
постанови КМУ N 62 і N 50),
Рішенням від 12 жовтня 2000 р. арбітражний суд Одеської
області в задоволенні позову відмовив, обгрунтувавши його
неправильною юридичною оцінкою з боку Інспекції факту реалізації
Товариством імпортних цигарок за цінами, нижчими за мінімальні.
Суд прийшов до висновку, що цей факт є порушенням правил торгівлі,
а не правил державної дисципліни цін, відповідальність за яке
передбачена статтею 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення"
( 507-12 ) (507-12)
(далі - Закон про ціни).
За заявами Інспекції, законність цього судового рішення
перевірялась в порядку нагляду і постановами від 12 лютого 2001 р.
арбітражного суду Одеської області та від 25 червня 2001 р. Вищого
арбітражного суду України ( n0015800-01 ) (n0015800-01)
воно залишене без змін.
Перелічені рішення арбітражних судів грунтуються на таких
фактичних обставинах справи.
11 квітня 2000 р. Інспекція провела вибіркову перевірку
правильності формування Товариством роздрібних цін в кафе на
цигарки імпортного виробництва "Бруклін", під час якої встановила,
що вони реалізовувалися за цінами, нижчими за мінімальні.
19 квітня 2000 р. на підставі акта перевірки вона прийняла
рішення N 183 "Про застосування фінансових санкцій за порушення
правил оптової та роздрібної торгівлі в частині додержання
державної дисципліни цін" (далі - рішення Інспекції N 183). На
підставі цього рішення у Товариства підлягало вилученню в доход
Державного бюджету України і бюджету Овідіопольського району по
807 грн. 50 коп. і 85 грн. на рахунок Інспекції.
Касаційну скаргу Інспекція обгрунтовує неправильним
застосуванням арбітражними судами норм матеріального права
(законів та інших нормативно-правових актів) в аналогічних
справах. Якщо в даній справі суди прийшли до висновку, що
Товариство неправомірно притягнуто до відповідальності на підставі
статті 17 Закону про регулювання торгівлі тютюновими виробами
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
, то постанова Вищого арбітражного суду України від
27 лютого 2001 р. містить протилежний висновок, який полягає в
тому що за таке правопорушення має застосовуватися
відповідальність, передбачена вказаною нормою цього Закону.
Товариство представників в судове засідання не направило,
відзив на касаційну скаргу не подало, що не є перешкодою для
розгляду справи в касаційному порядку Верховним Судом України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника
Інспекції, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши
матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній
фактичних обставин правильність застосування Вищим арбітражним
судом України при прийнятті оскаржуваної постанови норм
матеріального права, Верховний Суд України касаційну скаргу
Інспекції задовольняє на таких підставах.
Оскаржувана постанова грунтується на неправильному
застосуванні Вищим арбітражним судом України положень Законів
України про ціни ( 507-12 ) (507-12)
і про регулювання торгівлі тютюновими
виробами ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
стосовно юридичної відповідальності
суб'єктів підприємництва за реалізацію тютюнових виробів за
цінами, нижчими за мінімальні.
Відповідно до статті 17 Закону про регулювання торгівлі
тютюновими виробами ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
до суб'єктів підприємницької
діяльності за порушення норм цього Закону застосовуються фінансові
санкції у вигляді штрафів, зокрема за порушення правил торгівлі
тютюновими виробами, у розмірі 200 відсотків вартості отриманої
партії товару, але не менше 100 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян.
Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами затвердило
Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України
наказом від 3 серпня 1996 р. N 503 ( z0432-96 ) (z0432-96)
(далі - Правила
торгівлі тютюновими виробами) на підставі постанови Кабінету
Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 108 ( 108-95-п ) (108-95-п)
"Про
порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного
обслуговування населення" (далі - постанова КМУ N 108). Вказані
Правила торгівлі тютюновими виробами зареєстровані в Міністерстві
юстиції України 8 серпня 1996 р. за N 432/1457.
Відповідно до статті 15 Закону про регулювання торгівлі
тютюновими виробами ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
та Правил торгівлі тютюновими
виробами до правил торгівлі ( z0432-96 ) (z0432-96)
ними належать: наявність
ліцензії; їх продаж кінцевим споживачам для їх особистого
некомерційного використання через спеціалізовані підприємства, що
відповідають технічним, санітарно-гігієнічним, технологічним та
протипожежним нормам і правилам, та за графіком роботи, погодженим
з місцевими органами виконавчої влади; наявність на тютюнових
виробах марок акцизного збору встановленого зразка; наявність
супровідних документів на тютюнові вироби і документів, що
підтверджують належну якість виробів, а на імпортні вироби -
гігієнічного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи;
наявність маркувальної інформації на тютюнових виробах; наявність
приміщення для зберігання тютюнових виробів і дотримання умов їх
зберігання; наявність інформації про роздрібні ціни на тютюнові
вироби; наявність електронного контрольно-касового апарату для
розрахунків з споживачами.
Реалізація тютюнових виробів за цінами нижчими, ніж
мінімальні, розцінюється як порушення правил торгівлі ними на
підставі пункту 43 Порядку заняття торговельною діяльністю і
правил торговельного обслуговування населення (затверджені
постановою КМУ N 108 ( 108-95-п ) (108-95-п)
), згідно з яким продаж товарів
господарюючими суб'єктами здійснюється за цінами, що
встановлюються відповідно до чинного законодавства.
В Україні на тютюнові вироби здійснюється державне
регулювання цін.
Відповідно до статті 8 Закону про ціни ( 507-12 ) (507-12)
таке
регулювання здійснюється, зокрема, встановленням граничних рівнів
цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін
і тарифів.
До повноважень Кабінету Міністрів України відповідно до
статті 116 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, статті 4 Закону про
ціни ( 507-12 ) (507-12)
та статті 11 Закону про регулювання торгівлі
тютюновими виробами ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
віднесено забезпечення
проведення цінової політики, визначення переліку продукції,
товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи
на які затверджуються відповідними органами державного управління,
а також повноважень цих органів в галузі встановлення і
застосування цін (тарифів) та контролю за цінами (тарифами).
Постановою N 62 ( 62-97-п ) (62-97-п)
, яка мала чинність на дату
прийняття Інспекцією рішення N 183, Кабінет Міністрів України
запровадив з 1 березня 1997 р. для підприємств роздрібної торгівлі
незалежно від форм власності мінімальні ціни на тютюнові вироби,
що імпортуються на митну територію та реалізуються в Україні, і
доручив органам державної виконавчої влади встановити контроль за
дотриманням державної дисципліни цін у сфері реалізації (продажу)
імпортних тютюнових виробів. При цьому слід враховувати, що
повноваження органів виконавчої влади щодо регулювання цін
(тарифів) передбачені постановою КМУ від 25 грудня 1996 р. N 1548
( 1548-96-п ) (1548-96-п)
.
Метою Закону про регулювання торгівлі тютюновими виробами
( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
є визначення основних засад державної політики щодо
регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної
торгівлі тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та
захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним
їх виробництвом та обігом на території України. А Закон про ціни
( 507-12 ) (507-12)
визначає основні принципи встановлення і застосування
цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на
території України.
З цілей названих Законів ( 481/95-ВР, 507-12 ) (481/95-ВР, 507-12)
і змісту
законодавства, що регулює правовідносини стосовно реалізації
(продажу) в Україні імпортних тютюнових виробів, випливає, що
реалізація тютюнових виробів за цінами нижчими, ніж мінімальні, є
одночасно порушенням державної дисципліни цін і правил торгівлі
тютюновими виробами.
За своїм правовим статусом, визначеним постановою Кабінету
Міністрів України від 9 грудня 1991 р. N 353 ( 353-91-п ) (353-91-п)
"Питання
Державної інспекції України по контролю за цінами", Інспекція має
право проводити у будь-яких суб'єктах підприємництва перевірки
додержання визначеного чинним законодавством порядку встановлення
та застосування цін і застосовувати до них за порушення цього
порядку передбачені законом економічні та фінансові санкції.
Порядок застосування ними цих санкцій був передбачений в
Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових
санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженій
наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів
України від 7 липня 1998 р. N 93/141 ( z0463-98 ) (z0463-98)
.
Арбітражні суди при розгляді справи і вирішенні спору по суті
не врахували наведене і внаслідок неправильного застосування норм
матеріального права постановили рішення, які не грунтуються на
фактичних обставинах справи.
Тому постановлені у справі судові рішення підлягають
скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд суду першої
інстанції. Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене
та вирішити спір відповідно до закону.
Виходячи з викладеного, на підставі статей 6, 19, 124, 129
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, статей 39, 40, 49 Закону
України "Про судоустрій" ( 2022-10 ) (2022-10)
, керуючись статтями 111-17,
111-18, 111-19, 111-20 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, Верховний Суд України
П О С Т А Н О В И В:
касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в
Одеській області задовольнити.
Постанову Вищого арбітражного суду України від 25 червня 2001
р. ( n0015800-01 ) (n0015800-01)
, постанову від 12 лютого 2001 р. і рішення від
12 жовтня 2001 р. арбітражного суду Одеської області в даній
справі скасувати.
Справу направити на новий розгляд господарського суду
Одеської області по першій інстанції в іншому складі суддів.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
"Постанови Верховного Суду України та Вищого господарського суду
України у господарських справах", випуск 1, 2003 р.