640/27674/20 Про визнання протиправними дії Головного управління ДФС міста щодо відмови особі підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України міста оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення на відповідну дату; зобов'язання Головного управління ДФС міста підготувати та надати до ГУ Пенсійного фонду України міста нову довідку про розмір грошового забезпечення особи станом на зазначену дату - 20.03.2024 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2021 року (головуючий суддя Клименчук Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року (головуючий суддя Лічевецький І.О., судді: Оксеменко О.М., Ганечко О.М.) у справі № 640/27674/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання дій протиправними,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

06 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) , із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії;

зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) , із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) та не оформлення і не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 29.01.2020 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (704-2017-п) , а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020;

зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) та підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (704-2017-п) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 (704-2017-п) , а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2020.

Головне управління ДФС у м. Києві 16 вересня 2021 року звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із клопотанням про заміну сторони правонаступником, в якому просило замінити сторону - Головне управління ДФС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2021 року клопотання задоволено та замінено відповідача у справі № 640/27674/20 з Головного управління ДФС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про закриття провадження у справі задоволено частково. Закрито провадження в частині позовних вимог.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції про заміну відповідача на правонаступника, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до суду апеляційної інстанції із скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2021 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2021 року залишено без змін.

12 вересня 2022 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, надіслана 09 вересня 2022 року, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства (далі також КАС України (2747-15) ).

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи заяву про заміну сторони, судом першої інстанції встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" (1200-2018-п) , було утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Новостворена Державна податкова служба України відповідно до вказаної постанови Уряду від 18 грудня 2018 року № 1200 є правонаступником прав та обов`язків Державної фіскальної служби України у відповідних сферах.

Судами попередніх інстанцій зауважено, що за змістом розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р "Питання Державної податкової служби" (682-2019-р) , Уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення ДПС України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 "Про затвердження Положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (227-2019-п) функцій і повноважень ДФС України.

У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19 червня 2019 року № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", якою вирішено утворити Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як юридичну особу публічного права та територіальний орган Державної податкової служби України. Водночас Урядом вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Державної фіскальної служби України, шляхом їх приєднання до відповідних органів ДПС.

Зокрема, відповідно до пункту 4 Постанови від 19 червня 2019 року № 537, територіальні органи Державної податкової служби визначені правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

За позицією судів попередніх інстанцій, за змістом зазначеної Постанови Уряду новостворені органи ДПС визначені правонаступниками відповідних територіальних органів ДФС.

Додатково суд апеляційної інстанції встановив, що під час апеляційного розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2021 року до суду апеляційної інстанції 24 травня 2022 року (вх.№17044) від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначив, що при прийнятті ухвали суд першої інстанції не врахував, що спір у цій справі не стосується публічно-владних функцій. Таким чином, на думку відповідача, суд першої інстанції неправомірно зробив висновок, що ГУ ДФС ум. Києві відповідає ознакам вибулої сторони, що є підставою для її заміни.

Судом апеляційної інстанції зауважено, що Шостим апеляційним адміністративним судом у постанові від 26 травня 2022 року надано оцінку щодо процесуального правонаступництва у цій справі та зазначено, що судом попередньої інстанції замінено відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником Головним управлінням ДПС у м. Києві.

На думку суду апеляційної інстанції, у разі задоволення апеляційної скарги, судова колегія у зазначеній частині фактично здійснить перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, що виходить за межі компетенції суду апеляційної інстанції, оскільки відповідно до частини 1 статті 23 КАС України апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.

ІІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник покликається на неправильне застосування судами статті 52 КАС України, що призвело до порушення норм процесуального права, а також на порушення судом апеляційної інстанції статті 31 та 35 КАС України.

Скаржник стверджує, що судами попередніх інстанцій проігноровані доводи представників ГУ ДПС у м. Києві щодо відсутності правонаступництва від ГУ ДФС у м. Києві до ГУ ДПС у м. Києві.

Акцентує увагу на тому, що коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого.

Водночас зазначає, що Постановою КМУ від 18 грудня 2018 року № 1200 (1200-2018-п) та розпорядженням КМУ від 21 серпня 2019 року № 682-р (682-2019-р) передбачено компетеційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС функцій ДФС у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску. Діяльність підрозділів податкової міліції не входить до сфери діяльності, в яких Державна податкова служба є правонаступником Державної фіскальної служби України.

Стверджує, що за відсутності компетеційного правонаступництва повноважень податкової міліції відповідно відсутні правові підстави для процесуального правонаступництва ДПС у справах за позовами працівників податкової міліції (поновлення на службі, відшкодування грошового утримання, нарахування та виплата різного виду матеріальних (грошових) допомог, видача довідок для призначення пенсій, тощо).

Також зазначає, що зв`язку з відсутністю у складі ДПС та її територіальних органів підрозділів податкової міліції та пов`язаного з цим бюджетного забезпечення у ДПС відсутній механізм реалізації прав та соціальних гарантій, встановлених державною для такої категорії осіб, як працівники податкової поліції, що зі свого боку унеможливлює виконання судових рішень та відновлення порушених прав та інтересів таких осіб у випадку визначення ДПС боржником у таких спірних правовідносинах.

Звертає увагу, що спір виник у відносинах публічної служби і стосується розміру грошового забезпечення за час проходження служби на посадах рядового та начальницького складу податкової міліції у ДПА у м. Києві; у ГУ ДПС у м. Києві відсутні фіскальні правоохоронні функції; ГУ ДФС у м. Києві не ліквідовано як юридичну особу та на зберіганні у останнього перебувають внутрішні відомчі документи, підзаконні нормативні акти, особова справа позивача, відомості про нарахування грошового забезпечення, особові рахунки, платіжні відомості та інші документи про нараховане та сплачене грошове забезпечення, документи, що стали підставою для виплати відповідного нарахування.

Скаржник покликається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18, від 14 квітня 2021 року у справі № 826/14904/18, від 03 червня 2021 року у справі № 640/19105/19, від 13 жовтня 2021 року у справі № 803/130/16, від 13 травня 2021 року у справі № 816/1231/15, від 19 квітня 2022 року у справі № 509/9169/18.

В обґрунтування порушення судом апеляційної інстанції статті 31 та 35 КАС України, зазначає, що рішення по справі № 640/27674/20 за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2021 року та рішення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2021 року у цій же справі прийнято різним складом суду.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 (1074-2011-п) затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок № 1074).

Згідно із пунктом 5, 6 вказаного Порядку № 1074, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

Підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єкту владних повноважень.

Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.

У межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення або припинення первісного суб`єкта - ДФС України або переходу його функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до ДПС України.

Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.

Зокрема, у постанові від 24 січня 2023 року у справі № 300/7605/21 Верховний Суд дійшов наступного висновку:

"Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" (1200-2018-п) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Установлено, що Державна фіскальна служба України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України Питання Державної податкової служби від 21 серпня 2019 року № 682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" (227-2019-п) функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до Наказу Державної податкової служби України "Про початок діяльності Державної податкової служби України" від 28 серпня 2019 року №36 розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальною службою України, що припиняється.

17 травня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено записи про державну реєстрацію Державної податкової служби України як юридичної особи, та про внесення рішення засновників (учасників) Державної фіскальної служби України щодо припинення такої як юридичної особи в результаті реорганізації.

Проте запис про припинення Державної фіскальної служби України у Реєстрі на момент вирішення судами попередніх інстанцій питання про заміну відповідача Державної фіскальної служби України його правонаступником Державної податкової служби України був відсутній.

Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 (1200-2018-п) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р (682-2019-р) свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво Державної податкової служби України, тобто про перехід до Державної податкової служби України функцій Державної фіскальної служби України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.

Однак суди попередніх інстанцій не врахували, що обов`язок відповідача оформити та подати до пенсійного органу документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років за результатами розгляду цієї справи не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані Державній податковій службі України розпорядчими документами.

З огляду на вказане, заміна відповідача може мати місце виключно у випадку фактичного вибуття Державної фіскальної служби України внаслідок припинення.

За правилами частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Враховуючи, що зобов`язання, яке випливає з рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 січня 2022 року, не стосувалося публічно-владних функцій, переданих Державній податковій службі України, і на момент вирішення судами питання про заміну відповідача до Реєстру не був унесений запис про припинення Державної фіскальної служби України, висновок судів попередніх інстанцій про вибуття відповідача і наявність підстав для його заміни є передчасним.".

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31 січня 2022 року у справі № 420/8922/20, від 14 вересня 2023 року у справі № 240/11567/21, від 25 вересня 2023 року у справі № 240/2765/22.

Колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цих правових висновків у справі, що розглядається.

Зазначена правова позиція є актуальною та застосовується Верховним Судом.

Станом на час вирішення судом першої інстанції питання про заміну сторони, Головне управління ДФС у м. Києві, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не припинене як юридична особа.

Суди попередніх інстанцій не врахували, що спір у цій справі виник у зв`язку з протиправними діями Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо відмови позивачу в підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії, а отже спір не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску чи інших функцій, що були передані Державній податковій службі України відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 (1200-2018-п) та від 30.09.2020 № 893 (893-2020-п) і розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р (682-2019-р) .

Верховний Суд наголошує, що оскільки предмет спору у цій справі не стосується публічно-владних функцій, переданих Головному управління ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС, і на момент вирішення судами питання про заміну відповідача у справі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не був унесений запис про припинення Головного управління ДФС у м. Києві, висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для заміни відповідача у справі правонаступником є помилковими.

Колегія суддів критично оцінює покликання суду апеляційної інстанції на надання Шостим апеляційний адміністративним судом оцінки доводам відповідача щодо процесуального правонаступництва в межах цієї справи під час розгляду справи по суті, оскільки судом апеляційної інстанції у постанові від 26 травня 2022 року зазначено лише, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2021 року замінено відповідача у справі Головне управління Державної фіскальної служби України його правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві.

Отже, Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 26 травня 2022 року обмежився констатацією факту правонаступництва вирішеного оскарженою ухвалою. Правової оцінки питанню заміни сторони не надавав, не встановлював обставин або будь-яких факів щодо цього питання, відповідно правила частини 4 статті 78 КАС України у цій ситуації не застосовуються.

За таких обставин доводи скаржника про неправильне застосуваннями судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

Водночас Верховний Суд зазначає про помилковість доводів касаційної скарги з приводу того, що спір у цій справі виник у відносинах публічної служби, через те, що спір у справі стосувався оскарження дій відповідача, пов`язаних із видачою довідки про розмір грошового забезпечення позивачу, який проходив службу в органі податкової міліції та на теперішній час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, тобто спір по суті заявлених вимог стосувався захисту соціальних прав позивача.

Також Верховний Суд критично оцінює доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції статей 31 та 35 КАС України з покликанням на визначення автоматизованої системою різного складі суду для розгляду апеляційної скарги ГУ ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2021 року та апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2021 року у цій же справі, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 1.4.9 пункту 1.4 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25 збори суддів відповідного суду мають визначені цим Положенням повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи.

Згідно із пунктом 3.4.2 п.3.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу у Шостому апеляційному адміністративному суді, які затверджені рішенням зборів суддів від 02 жовтня 2018 року, зі змінами, також Засади) раніше визначеному в судовій справі судді-доповідачу (колегію суддів) передаються також апеляційні скарги, які подані в рамках однієї справи, але на різні судові рішення, якщо такі апеляційні скарги надійшли до закінчення апеляційного провадження (за винятком надходження до суду відокремлених матеріалів).

Беручи до уваги, що на час надходження апеляційного скарги Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва (14 червня 2022 року) апеляційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 жовтня 2021 року було закінчене (постанова суду від 26 травня 2022 року) були відсутні підстави для передачі справи раніше визначеному складу (колегії) суддів.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 жовтня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2022 року у справі № 640/27674/20 з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на Головне управління Державної податкової служби у м.Києві.