ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД м. КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
04.08.2004 N 3/302
За позовом Державного підприємства "Авіаційний
науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова"
До Міністерства освіти та науки України (далі
відповідач 1)
Міністерства фінансів України (далі
відповідач 2)
Міністерства економіки та з питань європейської
інтеграції України (далі відповідач 3)
Про визнання недійсним наказу N 278/250/128
( z0779-04 ) (z0779-04)
від 06.04.2004 р. "Про затвердження
максимальних граничних норм"
Суддя Хілінська В.В.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні 27.07.2004 р.
оголошувалась перерва.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги
Державного підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс
ім. О.К.Антонова" про визнання недійсним наказу Міністерства
освіти і науки України, Міністерства фінансів України та
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
N 278/250/128 ( z0779-04 ) (z0779-04)
від 06.04.2004 р. "Про затвердження
максимальних граничних норм" у зв'язку з невідповідністю чинному
законодавству, зокрема, ст. 6 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
ч. 1 ст. 6, ст. ст. 13, 18, 25, 44 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
, ст. ст. 1, 2 Закону України "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
та Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку ( z0027-00 ) (z0027-00)
16 "Витрати", ст. 8 Закону України "Про ціни і
ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
.
Відповідач 1 у письмовому відзиві на позовну заяву проти
позову заперечує, посилаючись на те, що підставою для видання
спірного наказу ( z0779-04 ) (z0779-04)
були доручення КМУ від 03.11.2002 р.
N 11204/46, від 16.12.2002 р. N 11204/46, від 26.12.2003 р.
N 82090, від 02.02.2004 р. N 82090, від 09.06.2004 р.
N 82090/9/1-03. Наказ пройшов правову експертизу і був
зареєстрований Міністерством юстиції України 23.06.2004 р.
N 779/9378. Зазначеним наказом затверджені максимальні граничні
норми накладних витрат і обсяг робіт сторонніх організацій при
визначенні кошторисної вартості наукових проектів, що виконуються
за рахунок бюджетних коштів за договорами. За кодами програмної
класифікації видатків Державного бюджету головним розпорядником
коштів затверджуються цільові кошти на виконання науково-дослідних
та дослідно-конструкторських робіт. Розпорядники та одержувачі
несуть відповідальність за нецільове та неефективне використання
бюджетних коштів згідно постанови КМУ від 04.02.2004 р.
N 112 ( 112-2004-п ) (112-2004-п)
"Про затвердження Порядку зменшення бюджетних
призначень головним розпорядникам бюджетних коштів у разі
нецільового використання бюджетних коштів у 2004 р.", наказ видано
в межах компетенції міністерства, відповідно вимогам чинного
законодавства. Дія наказу поширюється на головних розпорядників
бюджетних коштів. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач 2 письмовий відзив на позов не надав, в судове
засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про
порушення провадження у справі, не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи
до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його
проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими
про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення
провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в
позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду
України від 18.09.97 N 02-5/289 ( v_289800-97 ) (v_289800-97)
, із змінами,
"Про деякі питання практики застосування Господарського
процесуального кодексу України" ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного
представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про
відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідач 3 у письмовому відзиві на позовну заяву проти
позову заперечує, посилаючись на те, що спірний наказ ( z0779-04 ) (z0779-04)
визначає коло суб'єктів (головні розпорядники коштів), права і
обов'язки яких він породжує, тобто носить індивідуально визначений
характер. Зазначає, що наказ не породжує будь-яких правових
наслідків, та не має обов'язкового характеру для позивача,
оскільки позивач не є головним розпорядником бюджетних коштів. На
думку відповідача, наказ має індивідуально визначений характер та
застосовується головними розпорядниками бюджетних коштів при
визначенні та оцінці тендерних робіт, та не встановлює будь-яких
обмежень учасникам тендеру щодо калькулювання собівартості НДДНР.
Вважає, що в позовній заяві не зазначено, які права та охоронювані
законом інтереси позивача було порушено в зв'язку з прийняттям
наказу. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
справа розглядається за наявними в ній
матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення
представників сторін, господарський суд міста Києва встановив:
06.04.2004 р. Міністерство освіти і науки України,
Міністерство фінансів України та Міністерство економіки та з
питань європейської інтеграції України, за дорученням Кабінету
Міністрів України від 26.12.2003 р. N 82090 прийняли спільний
наказ N 278/250/128 ( z0779-04 ) (z0779-04)
, яким затвердили максимальну
граничну норму накладних витрат при визначенні кошторисної
вартості наукових, науково-дослідних та дослідно-конструкторських
робіт, які виконуються за рахунок бюджетних коштів для установ,
організацій, підприємств сфери науково-технічної діяльності усіх
форм власності, в розмірі до 50% від обсягу витрат на оплату
праці основних виконавців проекту та граничну норму обсягів робіт
сторонніх організацій до 40% від кошторисної вартості наукового
проекту.
Міністерство освіти і науки України діє на підставі Положення
про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Указом
Президента України N 773/2000 ( 773/2000 ) (773/2000)
від 07.06.2000 р.
Міністерство фінансів України діє на підставі Положення про
Міністерство фінансів України, яке затверджене Указом Президента
України N 1081/99 ( 1081/99 ) (1081/99)
від 26.08.99 р.
Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції
діє згідно Положення про Міністерство економіки України,
затвердженого Указом Президента України N 1159/2000 ( 1159/2000 ) (1159/2000)
від 23.10.2000 р.
Положення про Міністерство освіти і науки України
( 773/2000 ) (773/2000)
, Положення про Міністерство економіки
України ( 1159/2000 ) (1159/2000)
та Положення про Міністерство фінансів
України ( 1081/99 ) (1081/99)
не надають вказаним міністерствам права
здійснювати пряме регулювання нормативів витрат або приймати
участь у такому регулюванні.
Посилання відповідача 3 на те, що ч. 2 п. 1 Положення про
Міністерство освіти і науки України ( 773/2000 ) (773/2000)
передбачено, що
"МОН України є головним (провідним) органом у системі центральних
органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної
політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної
діяльності та інтелектуальної власності" не може бути прийняте до
уваги, враховуючи, що вказаною нормою визначається загальний
статус відповідача 1, а не надаються йому конкретні повноваження.
Відповідно до статті 6 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої
повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно
до законів України.
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, законами України та
навіть і спеціальними актами Президента України профільним
міністерствам не надано повноважень стосовно встановлення
максимальних граничних норм накладних витрат при визначенні
кошторисної вартості наукових, науково-дослідних та
дослідно-конструкторських робіт, які виконуються за рахунок
бюджетних коштів для установ, організацій, підприємств сфери
науково-технічної діяльності усіх форм власності, та граничних
норм обсягів робіт сторонніх організацій.
Проти того, що законодавчими та підзаконними актами
Міністерствам не надані відповідні повноваження, представники
відповідачів в судовому засіданні не заперечують.
При цьому посилання відповідачів на те, що спільний наказ
( z0779-04 ) (z0779-04)
видано відповідачами згідно з повноваженнями,
наданими дорученням Кабінету Міністрів України N 82090 від
26.12.2003 р., не може бути прийняте до уваги, враховуючи
наступне.
Згідно ст. 117 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
Кабінет
Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови та
розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Доручення Кабінету Міністрів не є актом, яким можуть
надаватися додаткові повноваження Міністерствам.
Відповідно до частини 1 статті 6 Господарського кодексу в
Україні ( 436-15 ) (436-15)
діє принцип свободи підприємницької діяльності
у межах, визначених законом. Тобто свобода підприємництва може
бути обмежена лише Законом, а не іншим актом.
Згідно зі ст. 44 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
підприємництво здійснюється на основі: самостійного формування
підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і
споживачів продукції, що виробляється, залучення
матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів,
використання яких не обмежено законом, комерційного розрахунку та
власного комерційного ризику.
Враховуючи, що наказ N 278/250/128 ( z0779-04 ) (z0779-04)
не є
законодавчим актом, він, встановлюючи нормативи граничних розмірів
накладних витрат на оплату праці та для сторонніх організацій,
порушує принцип свободи підприємницької діяльності, неправомірно
обмежує можливості отримання позитивного економічного результату
шляхом вільного розпорядження коштами та конкуренцію в сфері
виконання науково-дослідних робіт, тобто прямо суперечить
Господарському кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Крім того, спільний наказ Міністерства освіти і науки
України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та
з питань європейської інтеграції від 06.04.2004 р. за
N 278/250/128 ( z0779-04 ) (z0779-04)
"Про затвердження максимальних
граничних норм" суперечить положенням Закону України "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( 996-14 ) (996-14)
та Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку ( z0027-00 ) (z0027-00)
16 "Витрати".
Згідно п. 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16
"Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від
31.12.99 р. за N 318 ( z0027-00 ) (z0027-00)
та зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248,
собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з
виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була
реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних
загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. За
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати"
перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості
продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
Таким чином питання калькулювання виробничої собівартості
продукції (робіт, послуг) вирішуються підприємством самостійно.
При цьому суд не приймає до уваги посилання сторін на
постанову Кабінету Міністрів N 830 ( 830-96-п ) (830-96-п)
від 20.07.96 р.,
якою затверджене Типове положення з планування, обліку і
калькулювання собівартості науково-дослідних та
дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), враховуючи, що постанова
є актом підзаконним, тому Положення в частині встановлення
обмежень в отриманні прибутку (зноска додатка 2), суперечить
чинному законодавству.
Суд також не приймає до уваги посилання відповідача 1 на
відсутність порушення прав позивача спірним наказом ( z0779-04 ) (z0779-04)
,
враховуючи наступне.
Позивач є виконавцем НДДКР, в т. ч., наприклад, основним
виконавцем Загальнодержавної програми створення
військово-транспортного літака Ан-70 та його закупівлі за
державним оборонним замовленням (затверджена Законом України від
5 лютого 2004 року N 1462-IV ( 1462-15 ) (1462-15)
).
Таким чином, не приймається до уваги зауваження відповідача 1
про те, що наказ є обов'язковим лише для головних розпорядників
коштів державного бюджету (п. 2 оскаржуваного наказу ( z0779-04 ) (z0779-04)
).
Суд також не приймає до уваги позицію відповідача 1 про
законність наказу з посиланням на те, що ним обмежується
використання тільки бюджетних коштів.
Згідно вимог чинного законодавства (стаття 13 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, Закон України "Про поставки продукції
для державних потреб" від 22.12.95 р. за N 493/95
( 493/95-ВР ) (493/95-ВР)
; Закон України "Про закупівлю товарів, робіт і
послуг за державні кошти" від 22 лютого 2000 року за
N 1490-III ( 1490-14 ) (1490-14)
; Закон України "Про державне оборонне
замовлення" від 3 березня 1999 року за N 464-XIV ( 464-14 ) (464-14)
виконання замовлення за бюджетні кошти здійснюється на підставі
укладеного контракту державного замовлення, що передбачає
встановлення між сторонами договірних відносин.
Отже кошти державного бюджету надходять до підприємства
внаслідок здійснення господарської діяльності, яка оподатковується
податком на прибуток на загальних підставах.
Так відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
платники податку з числа резидентів - це суб'єкти господарської
діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та
організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання
прибутку як на території України, так і за її межами.
Згаданим Законом ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не звільняються від
оподаткування податком на прибуток операції з виконання контрактів
державного замовлення за кошти, що надходять з бюджетів усіх
рівнів.
Зокрема в листі Державної податкової адміністрації України
N 816/3/15-1211 ( v0816225-00 ) (v0816225-00)
від 21.09.2000 р. "Про порядок
оподаткування коштів бюджетних установ і організацій у 2000 році"
зазначено: "оскільки Законом України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначено доходи, що звільняються від
оподаткування у бюджетних установ, які зареєстровані як
неприбуткові установи й організації, то інші власні надходження
таких установ уважаються доходом від проведення госпрозрахункової
діяльності й оподатковуються в загальновстановленому порядку".
Тобто в розумінні фінансового законодавства України (в тому
числі податкового) діяльність підприємств по виконанню робіт за
кошти бюджету на підставі контрактів державного замовлення є
госпрозрахунковою діяльністю, яка передбачає отримання прибутку,
що оподатковується на загальних підставах, а тому вказане
підтверджує те, що кошти, які надходять з бюджету до державного
підприємства, вже є госпрозрахунковими, а не бюджетними коштами.
Таким чином кошти є бюджетними, поки вони перебувають на
рахунках бюджетів та розпорядників таких коштів. Коли ж кошти
підлягають сплаті підприємству за товари (роботи, послуги), такі
кошти втрачають статус бюджетних, і є госпрозрахунковими коштами.
Обґрунтованість вище сформульованого твердження випливає і із
змісту спеціального акта законодавства, яким визначаються засади
бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади
функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин
та відповідальність за порушення бюджетного законодавства, а саме:
Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
.
У пункті 201 статті 2 Бюджетного кодексу
України ( 2542-14 ) (2542-14)
міститься визначення терміну "залишок
бюджетних коштів", під яким розуміють обсяг коштів на рахунках
відповідного бюджету та розпорядників коштів цього бюджету на
кінець дня.
Тобто до залишків бюджетних коштів не відносять кошти, які
отримані підприємством на виконання, наприклад, державного
замовлення, і, навпаки, до бюджетних коштів належать виключно
кошти на рахунках відповідного бюджету та розпорядників коштів
цього бюджету.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про ціни і
ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
державне регулювання цін і тарифів
здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін
(тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень
від державних фіксованих цін і тарифів. Законом у вигляді
виключного переліку передбачені певні методи цінового регулювання,
і до цих методів не відноситься опосередкований вплив на ціни
шляхом встановлення максимальних граничних норм накладних витрат
та норм обсягів робіт сторонніх організацій.
Наказом ( z0779-04 ) (z0779-04)
фактично здійснюється регулювання цін на
науково-дослідні дослідження через непрямі методи регулювання, а
саме: встановлення обмежень щодо можливості встановлення
реально-об'єктивних цін на виконання робіт, що суперечить Закону
України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ) (507-12)
.
Враховуючи викладене, суд вважає, що спільний наказ
Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів
України, Міністерства економіки та з питань європейської
інтеграції від 06.04.2004 р. за N 278/250/128 ( z0779-04 ) (z0779-04)
"Про
затвердження максимальних граничних норм" виданий органами
виконавчої влади з перевищенням повноважень та не відповідає
чинному законодавству України, а тому підлягає визнанню недійсним.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачі доказів на спростування обставин, повідомлених
позивачем, не надали.
Враховуючи викладене, позовні вимоги обґрунтовані та
підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають
стягненню з відповідачів на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
- В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним з моменту прийняття наказ Міністерства
освіти і науки України, Міністерства фінансів України та
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України
N 278/250/128 ( z0779-04 ) (z0779-04)
від 06.04.2004 р. "Про затвердження
максимальних граничних норм".
Стягнути з Міністерства науки і освіти України (01135,
м. Київ, просп. Перемоги, 10, код) на користь Державного
підприємства "Авіаційний науково-технічний комплекс
ім. О.К.Антонова" (03062, м. Київ, вул. Туполєва, 1, код ЄДРПОУ
14307529) 28,33 грн. витрат по сплаті державного мита та
39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Стягнути з Міністерства фінансів України (01008, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2) на користь Державного підприємства
"Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова" (03062,
м. Київ, вул. Туполєва, 1, код ЄДРПОУ 14307529) 28,33 грн. витрат
по сплаті державного мита та 39,33 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Міністерства економіки та з питань європейської
інтеграції України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код
ЄДРПОУ 00014769) на користь Державного підприємства "Авіаційний
науково-технічний комплекс ім. О.К.Антонова" (03062, м. Київ,
вул. Туполєва, 1, код ЄДРПОУ 14307529) 28,33 грн. витрат по сплаті
державного мита та 39,33 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Суддя В.В.Хілінська