Підготовлено за матеріалами судових справ. 
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
 
              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
 
                             РІШЕННЯ
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
13.05.2004 року
 
Справа N А-13/88-04 вх. 2876/1-13
 
Суддя Господарського суду Харківської області
при секретарі судового засідання
 
розглянувши у відкритому судовому  засіданні  у  місті  Харкові  у
приміщенні  господарського суду
за участю представників
позивача - присутні
відповідача - пристуні
 
справу за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації  "ХХХ",  м.
Харків
 
до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків м.
Харкова
 
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
 
                           ВСТАНОВИЛА:
 
Позивач, ВАТ  по  газопостачанню  та  газифікації  "ХХХ",  просить
визнати  недійсним  податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої
ДПІ по роботі  з  великими  платниками  податків  м.  Харкова  від
ХХ.03.04  р.  N 3 на суму 15611988,5 грн.  як таке,  що суперечать
чинному законодавству.
 
Відповідач позовні вимоги не  визнає,  посилаючись  на  результати
камеральної  перевірки та обставини,  пов'язані з розглядом справи
про визнання позивача банкрутом.
 
Для ознайомлення з  наданими  документами  та  підготовки  повного
тексту  рішення  в  судовому за сіданні оголошена перерва до 12-30
год. ХХ.05.04 р.
 
Надані документи свідчать,  що підставою для прийняття оскарженого
податкового  повідомлення-рішення  є  акт N 3 від ХХ.03.04 р.  про
результати проведення перевірки податкової декларації з податку на
прибуток (слід розуміти).
 
Суд вважає  необхідним  відзначити,  що  відповідно  положенням п.
4.2.2 ст.  4 Закону України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань
платників   податків   перед  бюджетами  та  державними  цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         контролюючий  орган  зобов'язаний  самостійно
визначити  суму  податкового зобов'язання платника податків у разі
якщо   внаслідок   проведення   камеральної   перевірки    виявляє
арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків
податковій декларації,  які призвели до  заниження  або  завищення
суми  податкового  зобов'язання.  При цьому камеральною вважається
перевірка,  яка  проводиться  контролюючим  органом  виключно   на
підставі   даних,   зазначених   у   податкових  деклараціях,  без
проведення будь-яких  інших  видів  перевірок  платника  податків.
Тобто,  в  розумінні наведеної норми метою камеральної перевірки є
встановлення   наявності   або   відсутності   арифметичних    або
методологічних помилок.
 
З наданого позивачем акту випливає, що перевірка була камеральною,
і це відповідачем  не  спростовано,  а  перевіряючими  використані
декларації   по   податку   на   прибуток   за   2003   р.,  копія
договору-доручення N 2 від ХХ.11.99 р.  та акт виконаних робіт від
ХХ.11.99 р., який є невід'ємною частиною вказаного договору. Тобто
фактично була проведена позапланова документальна  перевірка,  яка
передбачає  здійснення  певних  заходів,  які передують перевірці.
Зокрема,  згідно з Розпорядженням ДПА України N 89-р від  20.05.97
р.   "Про  посвідчення  на  перевірку"  ( v0089225-97  ) (v0089225-97)
          головам
державних   податкових   адміністрацій   в    областях    доручено
застосовувати  в  роботі  посвідчення  на  перевірку,  яке повинно
оформлюватися  на  кожного  працівника,  котрий  бере   участь   в
перевірках   суб'єктів   підприємницької  діяльності.  В  цьому  ж
документі  вказано,  що   працівники   без   належно   оформленого
посвідчення  на перевірку не мають права брати участь у перевірках
суб'єктів підприємницької діяльності.  Як записано в акті і це  не
спростовано відповідачем,  посвідчення працівникам СДПІ м. Харкова
для участі в даній перевірці  не  видавалися.  За  таких  обставин
відповідач  документально  не  довів  наявність  прав перевіряючих
здійснювати перевірку діяльності позивача.  Таким чином, у зв'язку
з відсутністю належно оформлених посвідчень, акт перевірки N 3 від
ХХ.03.04 р.  не може бути визнаний в якості  належного  доказу,  а
оскаржене  податкове  повідомлення-рішення  з  цих  підстав не має
юридичної сили.
 
В акті перевірки вказано, що в податковій декларації по податку на
прибуток за 2003 р. по рядку 1.6 не відображена сума кредиторської
заборгованості,  по якій минув строк позовної давності.  За даними
відповідача  дана  заборгованість  виникла  внаслідок того,  що за
договором  доручення  N  2  від  ХХ.11.99  р.  НАК  "ННН"  погасив
заборгованість  позивача перед Держкомрезервом України за спожитий
природний газ (Розпорядження КМУ N 130 від 20.02.96 р.  ( 130-96-р
),  N 771 від 02.12.96 р.  ( 771-96-р ) (771-96-р)
        ,  N 302 від 09.06.97 р.  (
302-97-р ), N 128 від 02.03.98 р. ( 128-98-р ) (128-98-р)
        , N 542 від 15.12.98
р.  ( 542-98-р  ) (542-98-р)
        та  доручення  КМУ N 1093/51 від 03.06.98 р.,  N
25890/53 від 15.12.98 р.)  в  розмірі  51476199,98  грн.,  про  що
складений акт виконання робіт від 31.12.99 р.  З моменту складання
акту  виконаних  робіт,  на  думку   відповідача,   розпочинається
відрахування  строку  позовної  давності  по зобов'язання позивача
повернути кошти повіреному,  який  закінчився  з  урахуванням  дії
мораторію  у  2003  р.  (дата,  на  яку припадає закінчення строку
позовної давності в акті перевірки не вказана).  З  посиланням  на
положення  п.  1.22  ст.  1,  п.  4.1.6  ст.  4  відповідач вважає
51476199,98 грн.  сумою  безповоротної  фінансової  допомоги,  яка
повинна бути включена до складу валового доходу.
 
Дані посилання  відповідача  не  враховують  того,  що  в  п.  9.1
договору сторони  обумовили,  що  даний  договір  діє  до  повного
виконання   сторонами  прийнятих  на  себе  зобов'язань.  Оскільки
позивач до теперішнього часу не повернув повіреному кошти (п.  2.1
договору),   договір  є  діючим  і  на  зобов'язання  позивача  не
розповсюджується строк позовної давності,  передбачений ст.  71 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
        (в редакції 1963 р.).
 
Таким чином   висновки  акту  перевірки  зроблені  без  врахування
фактичних   обставин,   без    додержання    порядку    проведення
документальних перевірок. Податкове повідомлення-рішення, прийняте
на підставі таких висновків, є незаконним.
 
Керуючись ст.  8 Конституції України,  ст.ст.  43, 49, 82 - 85 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд, -
                             ВИРІШИВ:
 
1. Позов     задовольнити.     Визнати     недійсним     податкове
повідомлення-рішення  Спеціалізованої  ДПІ  по  роботі  з великими
платниками податків м.  Харкова  від  ХХ.03.04  р.  N  3  на  суму
15611988,5 грн.
 
2. Стягнути  з Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками
податків м.  Харкова, розташованого за адресою: м. Харків, вул. К.
Маркса,  30,  код 26149001, з р/р 35213001000417 в УДК Харківської
області,  МФО  851011,  на  користь  ВАТ  по   газопостачанню   та
газифікації  "ХХХ",  державне  мито  в  сумі  85,0 грн.  та судові
витрати в розмірі 118,0 грн.
 
Наказ видати після набрання рішенням чинності.