ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
11.02.2004 Справа N 5/89
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить
зобов'язати ДПІ у м. Рівне видати ТОВ "І" свідоцтво про сплату
єдиного податку на 2004 рік.
Відповідач позов не визнав, мотивуючи тим, що ТОВ "І" не
підпадає під дію Указу Президента України "Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого
підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
у редакції Указу Президента від
28.06.99 р. N 746/99 ( 746/99 ) (746/99)
, оскільки обсяг виручки від
реалізації продукції (товарів, послуг) перевищує 1 млн. грн.
При розгляді матеріалів справи встановлено, що 16.12.2003 р.
позивач звернувся до ДПІ у м. Рівне про видачу свідоцтва про право
сплати єдиного податку на 2004 рік. Державна податкова інспекція у
м. Рівне листом від 30.12.2003 р. N 41862/15-106 відмовила ТОВ "І"
у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку у зв'язку з
тим, що, відповідно до ст. 1 Указу Президента України "Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
в редакції Указу Президента від
28.10.99 р. N 746/99 ( 746/99 ) (746/99)
, спрощена система оподаткування
запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва -
юридичних осіб, в яких за рік середньооблікова чисельність
працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації
продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.
У заяві позивача про видачу свідоцтва про право сплати єдиного
податку вказано, що обсяг виручки за 2003 рік становив
1373867 грн. Таким чином обсяг виручки від реалізації послуг
ТОВ "І" за 2003 рік перевищує 1 млн. грн., чим, на думку
податкової служби, порушено вимоги ст. 1 Указу Президента України
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" у редакції Указу Президента від 28.06.99 р.
N 746/99.
Позивач вважає відмову відповідача необгрунтованою, такою, що
суперечить чинному законодавству.
Оцінивши доводи та заперечення сторін в їх сукупності, суд
при вирішенні цього питання виходить із такого.
Згідно зі ст. 1, 5 Закону України від 19.10.2000 р.
N 2063-III ( 2063-14 ) (2063-14)
"Про державну підтримку малого
підприємництва", суб'єктам малого підприємництва, у яких
середньооблікова чисельність працюючих за звітний період
(календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового
доходу не перевищує 500000 євро, дозволено застосовувати спрощену
систему оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності.
Позивач, як свідчать матеріали справи, за середньообліковою
чисельністю працюючих та обсягом річного валового доходу належить
до суб'єктів малого підприємництва і підпадає під дію Закону
України від 19.10.2000 р. N 2063-III. Статтею 5 зазначеного Закону
для всіх суб'єктів малого підприємництва без винятку запроваджено
спрощену систему оподаткування.
Відповідно до ст. 11 Закону N 2063 ( 2063-14 ) (2063-14)
, спрощена
систему оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності
передбачає:
- заміну сплати встановлених законодавством податків і зборів
сплатою єдиного податку,
- застосування спрощеної форми бухгалтерського обліку та
звітності.
При цьому спрощена система оподаткування може застосовуватись
поряд з діючою загальною системою оподаткування, на вибір суб'єкта
малого підприємництва у порядку, встановленому законодавством
України, а порядок переходу на спрощену систему оподаткування та
порядок сплати єдиного податку запроваджено Указом.
Законом України від 19.10.2000 р. N 2063-III ( 2063-14 ) (2063-14)
встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти, введені в
дію до набрання чинності цим Законом, діють в частині, що не
суперечить цьому Закону.
За таких умов положення Указу ( 727/98 ) (727/98)
стосовно обсягу
виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) для переходу
суб'єктів малого підприємництва на спрощену систему оподаткування
не відповідають Закону України від 19.10.2000 р. N 2063
( 2063-14 ) (2063-14)
, у зв'язку з чим не можуть бути підставою для відмови
суб'єкту малого підприємництва у застосуванні спрощеної системи
оподаткування.
Доводи відповідача про те, що спрощену систему оподаткування
запроваджено не для всіх суб'єктів малого підприємництва, а лише
для тих, що зазначені в п. 1 Указу Президента України "Про
спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
, спростовуються ст. 5, 11 Закону
України від 19.10.2000 р. N 2063-III ( 2063-14 ) (2063-14)
і не відповідають
загальним принципам побудови системи оподаткування щодо рівності,
забезпечення однакового підходу при визначенні обов'язків зі
сплати податків та підстав для надання пільг, встановлених ст. 3
Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
.
Згідно зі ст. 14 Закону України "Про державну податкову
службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
, рішення, дії або бездіяльність
органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть
бути оскаржені у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у
державі.
Статтею 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
закріплено право
підприємств та організацій звертатись до господарського суду за
захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних
законом інтересів.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом
обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати по
справі покладаються на відповідача, з вини якого заявлено позов.
Керуючись ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити. Зобов'язати державну податкову інспекцію
у м. Рівне видати ТОВ "І" свідоцтво про право сплати єдиного
податку на 2004 рік.
Суддя