Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
N 21/25 20.01.2004 р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ"
До Державної податкової інспекції у С-ському районі м.Києва
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Суддя
Представники:
Від позивача присутні
Від відповідача присутні
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення ДПІ у С-ському районі м. Києва N 1 від
ХХ.09.03. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача,
викладені в акті перевірки від ХХ.09.03 на підставі якого прийняте
оспорюване податкове повідомлення-рішення, є необгрунтованими та
суперечать чинному законодавству України. Позивач вважає, що
оскільки при здійсненні букмекерської діяльності, а саме прийнятті
ставок на спортивні події в один день, а проведення виплат по ним
в інші дні, то на нього не розповсюджуються положення підпункту
10.2.2 п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та ним правомірно не утримано
30-відсотковий податок з виплачених сум виграшів, а тому
визначення йому податкового зобов'язання по податку на прибуток з
врахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 160028,50 грн.
на підставі вказаної норми закону вважає безпідставним.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що при
здійсненні виплат у зв'язку з виграшем осіб по ставкам на
спортивні події позивач в порушення вимог п.п. 10.2.2 п. 10.2 ст.
10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не
утримував та не вносив до бюджету 30% від суми прибутку такої
особи. У зв'язку з цим відповідачем позивачу визначені податкові
зобов'язання по податку на прибуток у сумі 160028,50 грн. Тому
спірне податкове повідомлення-рішення відповідач вважає
обгрунтованим і таким, що прийняте правомірно, та просить в позові
відмовити (відзив на позов).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у С-ському районі м. Києва N
1 від ХХ.09.03 за порушення п.п. 10.2.2 п. 10.2 ст. 10 Закону
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у
сумі 92927,00 грн. (донарахований основний платіж) та застосовані
штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 67101,50 грн., а всього на
загальну суму - 160028,50 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на
підставі акту про результати позапланової документальної перевірки
ТОВ "ХХХ" з питання дотримання вимог законодавства з оподаткування
виграшів за період з ХХ.10.2000 р. по ХХ.07.2003 р., N 9 від
ХХ.09.03.
Копії названих документів наявні в матеріалах справи.
Як вказано в акті перевірки від ХХ.09.03, при перевірці
відповідачем встановлено порушення позивачем п.п. 10.2.2 ст. 10
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Порушення полягало в наступному:
в ході перевірки діяльності ТОВ "ХХХ" встановлено, що за
перевіряємий період ХХ.10.2000 р. - ХХ.07.2003 р. підприємством
утримувалось та перераховувалось до бюджету 30% від суми прибутку
(виграшу), що визначалась як різниця між доходом та ставкою
(витратами) фізичної особи, пов'язаними з таким виграшем,
переважно, не за один робочий день. Ця операція підтверджується
картками гравців з зазначеними видами ставок на прогнозуєму
гравцем подію і збільшуючий коефіцієнт, касовими чеками на продаж
ставок та покупку (виграш або повернення).
До перевірки були надані журнали обліку розрахункових квитанцій, в
яких ведеться облік руху готівки на суму розрахунків за місяць на
підставі фіскальних звітних чеків. За перевіряємий період дані Z -
звітів зведені в таблиці (Додаток 2 до акту), де:
А - сума проданих ставок; Б - сума виплати виграшу та повернення
коштів; В - сума виграшу (як різниця між виграшем і ставкою); в -
сума податку 30% з виграшу, що перераховується до бюджету.
Згідно з п.п. 10.2.2 "незалежно від положень підпункту 10.2.1
цього пункту будь-яка особа, яка здійснює виплату особі у зв'язку
із виграшем у казіно, бінго, інші ігри у гральних місцях (домах),
зобов'язана утримувати та вносити до бюджету 30% від суми прибутку
такої особи, який визначається як різниця між її доходами,
отриманими у вигляді виграшів за відповідний робочий день, та
витратами понесеними такою фізичною особою протягом такого
робочого дня, пов'язаними з таким виграшем, але не більше суми
такого виграшу. Отже, в результаті перевірки відповідачем зроблено
висновок, що можливість зменшення доходу переможця гри передбачена
тільки для тих випадків, коли здійснення витрат на гру і одержання
виграшу учасником будуть подіями одного робочого дня. Якщо
витрати, понесені учасником гри в будь-якому з попередніх днів
гри, вони не враховуються у зменшення отриманих ним доходів від
гри в наступні дні.
Таким чином, за результатами перевірки ТОВ "ХХХ" встановлено
заниження суми податку 30% від суми виграшу фізичної особи, що
повинна вноситись до бюджету за період ХХ.01.02 - ХХ.07.03. в сумі
92927 грн.
З доводами відповідача та висновками, викладеними у акті перевірки
від 15.09.03 щодо порушення позивачем п.п. 10.2.2 п. 10.2 ст. 10
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, суд не погоджується, виходячи з наступного.
Оподаткування доходів від грального бізнесу проводиться у
відповідності до п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Згідно з п.п. 10.2.1 п. 10.2 ст. 10 названого Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
платник податку, який здійснює виплату виграшів у латорею або інші
види ігор чи розиграшів, які передбачають придбання особою права
на участь у таких іграх чи розіграшах до їх проведення,
зобов'язаний утримувати та вносити до бюджету 30 відсотків від
суми такий виграшів.
Підпунктом 10.2.2 п. 10.2 ст. 10 названого Закону ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
передбачено, що незалежно від положень підпункту 10.2.2 цього
пункту будь-яка особа, яка здійснює виплату особі у зв'язку з
виграшем у казино, бінго, інші ігри у гральних місцях (домах),
зобов'язана утримувати та вносити до бюджету 30% суми прибутку
такої особи, який визначається як різниця між її доходами,
отриманими у вигляді виграшів за відповідний робочий день, та
витратами, понесеними такою фізичною особою протягом такого
робочого дня, пов'язаними з таким виграшем, але не більше суми
такого виграшу.
Таким чином, законодавець встановив умови зменшення доходу
переможця гри при його виплаті такій особі тільки в тих випадках,
коли здійснення витрат на гру та одержання виграшу гравцем є
подіями одного робочого дня. В інших випадках (коли здійснення
витрат на гру та одержання виграшу не є подіями одного робочого
дня) оподаткування доходів від грального бізнесу має проводиться у
відповідності до п.п. 10.2.1 п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Як встановлено актом перевірки та вбачається з матеріалів справи,
позивач приймав від гравців ставки на спортивні події в одні дні,
а виплати сум виграшів відбувались в іншій робочий день.
Відповідачем цей факт не заперечується.
За таких обставин виконання позивачем вимог п.п. 10.2.2 п. 10.2
ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
є неможливим, а тому висновки відповідача про
порушення позивачем п.п. 10.2.2 п. 10.2 ст. 10 названого закону є
невірними.
Вищенаведене свідчить про те, що висновки та мотивація відповідача
є безпідставними та такими, що не випливають з норм права.
Оскільки суд з висновками акту перевірки не погоджується підстав
для визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на
прибуток не має, а тому оспорюване податкове повідомлення-рішення
ДПІ у С-ському районі м. Києва N 1 від ХХ.09.03 підлягає визнанню
недійсним.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті
обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і
заперечень.
Відповідач не довів суду обставини, на які посилається як на
підставу своїх позовних вимог.
У відповідності до ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові витрати
покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82 - 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної
податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва N 1 від
ХХ.09.2003 р.
3. Стягнути з ДПІ у С-ському районі м. Києва на користь Товариства
з обмеженою відповідальністю "ХХХ" судові витрати в сумі 203
(двісті три) грн.
4. Рішення може бути оскаржено в 10-денний строк в установленому
законом порядку.
5. Видати наказ.