Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.2003 р.
За позовом С-ського судоремонтного заводу Чорноморського Флоту
Російської Федерації
до Закритого акціонерного товариства "УУУ" та
про визнання недійсним протоколу від ХХ.06.97р. та визнання такою,
що не підлягає виконанню визнану претензію № 3 від ХХ.01.99 р.
Представники:
Від позивача присутні
Від першого відповідача присутні
У справі оголошувалась перерва з ХХ.12.02 р. до ХХ.12.02 р. та з
ХХ.12.02 р. до ХХ.01.03 р. у відповідності до ст. 77 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсним
протоколу про проведення взаємозаліку між ДП "ААА", С-ською
міською держадміністрацією, ГКП "ВВВ", ГП "ССС", С-ським
судоремонтним заводом, ЗАТ "УУУ" та НПП "МММ", який був підписаний
ХХ червня 1997 року; та визнання такою що не підлягає виконанню
визнану претензію № 3 від ХХ.01.1999р.
У засідання суду ХХ.12.2002 р. представник відповідача - ЗАТ "УУУ"
не з'явився.
Представник ДК "ААА" НАК "ННН" в засідання суду з'явився, проти
позовних вимог заперечує у зв'язку з їх безпідставністю.
ХХ.12.2002 р. позивач, у відповідності до ст. 22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, надав заяву № 1 про зміну предмету позову. Згідно з
вказаною заявою позивач відмовився від позовних вимог до ДК "ААА"
про визнання недійсним протоколу про проведення взаємозаліку між
ДП "ААА", С-ською міською держадміністрацією, ГКП "ВВВ", ГП "ССС",
С-ським судоремонтним заводом, ЗАТ "УУУ" та НПП "ММММ" від
ХХ.06.97р.
Керуючись п. 4 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд прийняв відмову
позивача від позовних вимог до ДК "ААА" НАК "ННН", у зв'язку з чим
провадження у справі в даній частині припинив.
Щодо вимог до ЗАТ "УУУ" позивач їх підтримує. В заяві № 1 від
ХХ.12.2002 р. просить визнати такою, що не підлягає виконанню
визнану претензію № 3 від ХХ січня 1999 року, а також визнати дії
ЗАТ "ХХХ" по пред'явленню до виконання вказаної претензії такими,
що суперечать закону. Позивач наполягає, що претензія визнана
помилково, а претензійні вимоги ЗАТ "УУУ" не підтверджені
первинною документацією, яка б свідчила про вчинення їм дій на
користь позивача, вказаних у претензії.
У засідання суду ХХ.01.2003 р. представник відповідача - ЗАТ "УУУ"
з'явився, відзив на позов надав. Просить відмовити позивачу в
задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю.
Дослідивши матеріали справи, та, заслухавши пояснення
представників сторін, Господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
ХХ січня 1999 року відповідач - ЗАТ "УУУ" заявило до позивача -
С-ського судоремонтного заводу Чорноморського Флоту Російської
Федерації претензію № 3 на суму 1 546 852,49 гривень. У якості
претензійних вимог ЗАТ "ХХХ" вказало: проведення їм заліку з метою
погашення податкової заборгованості С-ського судоремонтного заводу
перед бюджетом на суму еквівалентну 415000 доларів США та поставку
позивачу товарів згідно договору переводу боргу № 7 від ХХ.09.97
р. на суму еквівалентну 36372,19 доларів США. Всього за вказаною
претензією ЗАТ "УУУ" вимагало від С-ського судоремонтного заводу
суму еквівалентну 451372,19 доларів США, що на день пред'явлення
претензії - ХХ.01.99 р. складало 1 546 852,49 гривень.
Позивач - С-ський судоремонтний завод у відповіді № 3 від
ХХ.02.1999 р. на претензію ЗАТ "УУУ" претензійні вимоги визнав.
Але вважає їх такими, що визнані помилково, у зв'язку з чим заявив
дійсний позов.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд зобов'язав сторони надати документальне
підтвердження своїх позовних вимог та заперечень.
Після вивчення наданих сторонами документів суд дійшов висновку,
що вимоги ЗАТ "УУУ" до С-ського судоремонтного заводу, викладені в
претензії № 3 від ХХ.01.99 р. про стягнення 1 546 852,49 гривень,
безпідставні та не підтверджені первинною документацією.
Позивач надав до матеріалів справи протокол № 3 від ХХ.07.97 р. та
протокол № 9 від ХХ.07.97 р. про проведення взаєморозрахунків між
розпорядником коштів та платником податків. Вказані документи
підтверджують, що погашення податкової заборгованості С-ського
судоремонтного заводу, відбулося за рахунок двох заліків, в яких
ЗАТ "УУУ" участі не приймало. Сума податкової заборгованості
позивача, погашеної за рахунок вказаних заліків, склала 722000,00
гривень, що на день розрахунків становило 415000,00 доларів США.
Таким чином, С-ський судоремонтний завод не має заборгованості
перед ЗАТ "УУУ", погашення якої останній вимагав у претензії № 3
від ХХ.01.99 р. Більш за це, існування чи наявність такої
заборгованості Позивача перед Відповідачем із врахування характеру
правовідносин, на які посилається Відповідач (протокол
взаємозаліку), як на обґрунтування претензійних вимог, взагалі не
можливе, оскільки відповідач не був учасником таких правовідносин.
Вимоги ЗАТ "УУУ", викладені в претензії № 3 від ХХ.01.99 р. щодо
поставки С-ському судоремонтному заводу товарів на суму
еквівалентну 36372.19 доларів США також безпідставні за наступних
підстав. Підставою поставки товарів в претензії вказано договір №
7 та накладну № 1. Як вбачається із матеріалів справи договір № 7
від ХХ.09.97 р. є договором переводу боргу. Згідно із ст. 201 ЦК
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
за договором переводу боргу боржник, за згодою
кредитора, переводить свій борг на іншу особу (нового боржника).
Договір переводу боргу не може передбачати передачу (поставку)
товарів, або інших матеріальних цінностей, так як це суперечить
його правовій суті. Також, відповідач не надав у матеріали справи
накладну № 1, та будь-які інші документи, що свідчать про факт
передачі товарів С-ському судоремонтному заводу.
Разом з цим, ст. 71 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
встановлено загальний строк позовної давності, тобто строк на
протязі якого особа, право якої порушено, має право на захист
свого порушеного права. Цей строк три роки. Згідно із ст. 76
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
перебіг строку позовної
давності починається з дати, в яку особа дізналася, або мала
дізнатися про порушення свого права.
Як вбачається із матеріалів справи претензія № 3 від ХХ.01.99 р.
була визнана С-ським судоремонтним заводом ХХ.02.99 р. про що
свідчить відповідь на претензію № 3, тобто строк позовної давності
закінчився ХХ.02.2002 р.
Щодо правовідносин, на підставі, яких відповідач заявив
претензійні вимоги (договір № 1 від ХХ.04.97 р. про уступку права
вимоги; протокол від ХХ.06.98 p.; договір № 7 від ХХ.09.97 р.
переводу боргу; протокол № 3 від ХХ.07.97 p.; протокол б/н від
ХХ.07.97 p.), та за ними також закінчився строк позовної давності.
Згідно ст. 74 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
суд повинен прийняти та
розглянути вимоги позивача незалежно від закінчення строку
позовної давності.
Таким чином, позивач заявив дійсний позов поза межами строку
позовної давності і на підставі саме цієї обставини позов не
підлягає задоволенню, згідно до ст. 80 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 33, 82-85
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного
строку з дня його прийняття.