ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2014 року
м. Київ
     Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного 
Суду України у складі:
головуючого                       Кривенка В.В.,
суддів:                           Гусака М.Б., Коротких О.А., 
                                  Кривенди О.В., Маринченка В.Л., 
                                  Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., 
                                  Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 22 червня 2007 року № 0001721720/0 на суму 40 986 грн 81 коп., 7 вересня 2007 року № 0001721720/1 на суму 38 290 грн 30 коп.
На обґрунтування позову зазначила, що подана нею декларація та відображення в ній сум доходів, отриманих від продажу майнових прав, відповідають положенням підпункту "б" підпункту 9.6.8 пункту 9.6 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 889-IV (889-15) ), якими передбачено, що не підлягає оподаткуванню та не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадках, визначених підпунктами 4.3.3 та 4.3.18 пункту 4.3 статті 4 цього Закону (889-15) .
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 19 серпня 2008 року позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ від 22 червня 2007 року № 0001721720/0 та 7 вересня 2007 року № 0001721720/1 у частині визначення суми податкового зобов'язання ОСОБА_1 з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3410 грн 7 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 10 листопада 2009 року скасував постанову суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 березня 2012 року скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі постанову окружного адміністративного суду.
Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - звернувся із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2012 року та прийняти нове рішення.
На обґрунтування заяви ОСОБА_2 додав копію постанови Вищого адміністративного суду України від 6 серпня 2013 року, яка, на його думку, підтверджує неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Ухвалою від 24 грудня 2013 року Вищий адміністративний суд України допустив зазначену справу до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали касаційного суду від 22 березня 2012 року.
Суддя Верховного Суду України ухвалою від 8 січня 2014 року відкрив провадження у справі, а ухвалою від 29 січня 2014 року призначив справу до розгляду Верховним Судом України.
Під час розгляду справи колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України з'ясувала, що заява про перегляд судових рішень подана з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 238 КАС.
Відповідно до вимог частини першої статті 238 КАС заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу (2747-15) , якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення рішення, про перегляд якого подається заява.
Заява про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2012 року зареєстрована в суді касаційної інстанції 23 грудня 2013 року. Постанова, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, прийнята 6 серпня 2013 року, тобто у термін понад один рік після ухвалення рішення, про перегляд якого подається заява.
Таким чином, заява про перегляд судових рішень подана з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 238 КАС.
Недодержання умови щодо зазначеного річного строку, який є обмежувальним і не підлягає поновленню, є підставою для залишення заяви представника ОСОБА_1 без розгляду та закриття провадження про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2012 року.
Керуючись статтями 101, 103, частиною першою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без розгляду.
Закрити провадження про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий
В.В. Кривенко
Судді:
М.Б. Гусак
О.В. Кривенда
П.В. Панталієнко
О.О. Терлецький
О.А. Коротких
В.Л. Маринченко
О.Б. Прокопенко
Ю.Г. Тітов