Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2000р.
За позовом Виробничо-комерційної приватної фірми "ХХХ"
До Закритого акціонерного товариства "УУУ"
Про визнання розрахункового документу кредитору про безспірне
стягнення коштів з рахунку боржника таким, що не підлягає
виконанню
Представники:
від позивача Присутні
від відповідача Присутні
Обставини справи:
Про визнання розрахункового документу кредитору про безспірне
стягнення коштів з рахунку боржника, тобто платіжну вимогу за № 4
від ХХ.ХХ.99 р. таким, що не підлягає виконанню.
Відповідач заперечує проти вимог позивача із підстав, наведених у
відзиві на позовну заяву, але із існуванням основного боргу
погоджується.
Матеріалами справи та поясненнями представників сторін
встановлено:
ХХ.ХХ.99 р. Арбітражним судом Н-цької області було порушено справу
№ 000/0-00 за позовом ЗАТ "УУУ" до Виробничої комерційної
приватної фірми "ХХХ" про визнання банкрутом.
Позовні вимоги відповідача у вищевказаній справі базуються на
невиконанні позивачем платіжної вимоги за № 4 про безспірне
стягнення на користь відповідача з основного поточного рахунку
позивача 472551,24 грн. В свою чергу, платіжна вимога № 4 з боку
відповідача була виставлена на підставі відповіді за № 3 від
ХХ.ХХ.99 р. позивача на відповідну претензію. Із-за відсутності
коштів на поточному рахунку позивача вищевказана платіжна вимога
ХХ.ХХ.99 р. була вміщена банком позивача до картотеки № 000.
Розрахункові документи, несплачені в строк через відсутність
коштів у платників.
Правовідносини між позивачем та відповідачем базуються на Договорі
на проведення товарообмінних операцій по зустрічній поставці в
обмін на с/господарську продукцію паливно-змащувальних матеріалів,
машин, приладів та товарів народного споживання за № 0/000 від
ХХ.ХХ.97 р., який був укладений між позивачем і ТВФ "ААА" та
трьохсторонньому договорі про переуступку боргу за № 1 від
ХХ.ХХ.98 р., стороною якого вже був позивач.
Згідно умов договору про переуступку боргу за № 1 від ХХ.ХХ.98 р.
позивач повинен був сплатити на користь відповідача 620000 грн.
На протязі усього періоду позивач розраховувався з відповідачем
грошима та товаром, частина грошового зобов'язання була переведена
на ВАТ "БББ" по договору передачі боргу за № 00/00 від ХХ.ХХ.98 р.
Всі розрахунки підтверджуються відповідними документами.
Станом на ХХ.ХХ.99 р., nобто на дату подання заяви про визнання
банкрутом позивача, заборгованість позивача перед відповідачем
складала 17970,73 грн.
Цей факт підтверджується самим відповідачем у його заяві на адресу
Арбітражного суду Н-цької області за вих. № 000 від ХХ.ХХ.2000 р.,
де відповідач підтверджує суму основного боргу у розмірі 18093,51
грн., але ніяк не 139159,60 грн., як вказано у претензії за № 2
від ХХ.ХХ.99 р. та відповіді за № 3 від ХХ.ХХ.99 р.
Сума платіжної вимоги № 4 вміщує в себе 139159,60 грн. основного
боргу та 333391,64 грн. штрафних санкцій із розрахунку 0,3 % за
кожний календарний день прострочення платежу за період в
одинадцять місяців.
Проте, розрахунок штрафних санкцій зроблено з порушенням статті 72
ЦК України( 1540-06 ) (1540-06)
та ст.3 Закону України "Про відповідальність
за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в грошовому обороті
України". ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
ХХ.ХХ.2000 р. в судовому засіданні сторони були зобов'язані судом
надати розрахунок фактичного боргу та пені до наступного
засідання, тобто до 8-го грудня 2000 року. Сума основного боргу
становить 18093,51 грн. Це підтверджено первинними документами і
сторони погоджуються з такою сумою залишку боргу.
Щодо розрахунку пені, то дата, з якої починається 6-місячний
термін позовної давності по їх нарахуванню, сторонами визначена не
була.
Керуючись абз. 8 Роз'яснень ВАС України № 01-6/438 від 16.04.93 р.
"Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні
господарських спорів" ( v_438800-93 ) (v_438800-93)
, яким визначено, що вчинення
зобов'язаною стороною дій, що свідчать про визнання боргу, не
перериває перебігу строків позовної давності, розрахунок пені за 6
місяців, починаючи з ХХ.ХХ.2000 р., становить 5019,71 грн.
В зв'язку з вищенаведеним, розмір боргу з пенею становить 23113,22
грн.
За таких, встановлених судом фактичних обставин справи, суд
вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, відповідають чинному
законодавству і підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
СУД ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати платіжну вимогу № 4 від ХХ.ХХ.99 р. недійсною в частині
стягнення суми основного боргу в сумі 121066,09 грн. і недійсною в
частині стягнення пені у сумі 328371,93 грн.
3. Стягнути з п/рахунку ЗАТ "УУУ" на користь позивача суму у
розмірі 42,50 грн. судових витрат по сплаті державного мита.
4. Видати наказ.