Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2000р.
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ"
До ДПІ у Н-ому районі м. Києва
Про визнання рішення недійсним
Представники
Від позивача: Присутні
Від відповідача: Присутні
Обставини справи:
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним рішення ДПІ у
Н-ому районі м. Києва № 8 від ХХ.ХХ.2000р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відніс до валових витрат
суму ПДВ, яка сплачені продавцю, на підставі податкової накладної
відповідно до п. 7.4.5 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, а тому підстав для застосування
фінансових санкцій до позивача немає. Позивач не несе
відповідальність за розрахунки з бюджетом його контрагентів.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач
сплатив вартість товару та ПДВ ТОВ "УУУ", яке зареєстроване на
втрачений та неіснуючий паспорти, тому первинні документи складені
неуповноваженими особами, а тому видані ТОВ "УУУ" накладні та
податкові накладні є недійсними, а тому на підставі п. 2.4
Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському
обліку ( z0168-95 ) (z0168-95)
первинні документи, не підписані
відповідальними особами, не мають юридичної та доказової сили; у
відповідності до п. 5 Порядку заповнення податкової накладної вона
є недійсною у разі заповнення особою, яка не зареєстрована як
платник ПДВ або у разі порушення зареєстрованим платником податку
вимог зазначеного Порядку заповнення податкової накладної
( z0233-97 ) (z0233-97)
чи її невідповідності фактичним податковим
зобов'язанням, заявленим продавцем; згідно п. 7.4.5 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється
включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті
податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними
деклараціями.
Рішення виноситься зазначеною датою, оскільки ХХ.ХХ.00 розгляд
справи було відкладено у зв'язку з необхідністю витребування від
позивача додаткових доказів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
Рішенням ДПІ у Н-ому районі м. Києва № 8 від ХХ.ХХ.2000р. позивачу
донараховано ПДВ у розмірі 2 370,60 грн. та застосовані фінансові
санкції по ПДВ в розмірі 100% на суму 2 370,60 грн. за порушення
п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Рішення прийняте на підставі акту № 2 від ХХ.ХХ.2000р.
документальної зустрічної перевірки з питань проведення
взаєморозрахунків ТОВ "ХХХ" та ТОВ "УУУ" у IV кварталі 1998 року,
в якому зокрема зазначено, що на підставі накладних позивач
отримав від ТОВ "УУУ" товар , оплата якого здійснена позивачем
повністю платіжними дорученнями. Зазначена господарська операція
була відображена в бухгалтерському та податковому обліку, звітних
документах. ТОВ "УУУ" зареєстровано на втрачений та неіснуючий
паспорти, дозвіл на виготовлення печатки та штампів не видавався.
Печатка, накладні та супроводжуючі їх податкові накладні є
недійсними, тому податкові накладні є недійсними вони підписані
невідомою особою, яка не могла бути уповноваженою на здійснення
господарських операцій і складання первинних документів.
Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення
записів в бухгалтерському обліку ( z0168-95 ) (z0168-95)
первинні документи,
не підписані особами, відповідальними за здійснення господарських
операцій, не мають юридичної сили та доказовості та відповідно до
п. 2.16 цього ж Положення ( z0168-95 ) (z0168-95)
забороняється приймати до
виконання первинні документи на операції, що суперечать
законодавчим та нормативним актам. У відповідності до п. 5 Порядку
заповнення податкової накладної ( z0233-97 ) (z0233-97)
визначено, що
податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення
особою, яка не зареєстрована як платник ПДВ або у разі порушення
зареєстрованим платником податку вимог зазначеного порядку
заповнення податкової накладної чи її невідповідності фактичним
податковим зобов'язанням, заявленим продавцем. Згідно п. 7.4.5
Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не
дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по
сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи
митними деклараціями, а тому позивач безпідставно включив до
податкового кредиту у листопаді 1998р. 2 370,60 грн. Відповідно до
п. 5.3.9 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств "
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не належать до складу валових витрат будь-які
витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими,
платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і
зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку,
а тому сума валових витрат позивача відповідно до декларації по
прибутку за 1998р. зменшується на 2370,60 грн.
Позивачем надані копії накладних та податкових накладних, виданих
ТОВ "УУУ" на виконання договору, платіжних доручень про оплату
отриманого товару, виписку банку про перерахування коштів на
оплату, витяг з книги реєстрації придбання товарів.
Факт реєстрації ТОВ "УУУ" як платника ПДВ відповідачем не
оспорюється, доказів на підтвердження іншого відповідачем не
надано.
Згідно з п. 7.4.1 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит
звітного періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) . Пункт 7.5 зазначеного
Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визнає датою виникнення права платника
податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних
подій:
а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в
оплату товарів (робіт, послуг)
б) дата отримання податкової накладної.
Поряд із тим в п.7.4.5 вищезгаданого Закону України зазначається,
що "...не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких
витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими
накладними..." ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. Таким чином Закон України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначає лише один
випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по
сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав
для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті
податку зазначений Закон України ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не передбачає.
Відповідно до п. 7.4.5 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не дозволяється включення до податкового
кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені
податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті
робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським
документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості
таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника
податку податковим органом суми податку, попередньо включені до
складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими
зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе
відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених
законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту,
непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Законом України від 25.06.91 року № 1251-12 "Про систему
оподаткування" ( 1251-12 ) (1251-12)
для платника податку не передбачено
обов'язку (ст.9) та не надано права (ст.10) вимагати від іншого
платника податку будь-яких відомостей (в т.ч. і щодо реєстрації в
якості платника податку, ведення останнім будь-яких бухгалтерських
книг, журналів тощо). Закон України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не передбачає обов'язку
або права одного платника податку контролювати показники
податкової звітності по податку на додану вартість іншого платника
податку.
В частині першій п.7.4.5. Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, зазначено, що не дозволяється включення
до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, не
підтверджених податковими накладними, а так як позивач правомірно
включив в податковий кредит в листопаді 1998р. 2 370,60 грн.,
оскільки має податкові накладні на зазначену суму витрат по ПДВ,
то до нього не можуть бути застосовані положення даної статті.
Відповідно до п. 5.3.9 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
не належать до складу валових витрат
будь-які витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими,
платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і
зберігання яких передбачена правилами введення податкового обліку.
Оскільки позивач мав відповідні розрахункові та платіжні
документи, порушень позивачем пвимог наведеного вище пункту
допущено не було.
Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача щодо реєстрації
ТОВ "УУУ" з порушенням чинного законодавства, оскільки факти
викладені в акті перевірки щодо реєстрації останнього не доведені
судом.
За таких обставин суд вважає, що позивачем не було допущено
порушення податкового законодавства, а тому оспорюване рішення є
необгрунтованим та прийнятим без достатніх підстав, і позовні
вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 33, 49, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Н-ому
районі м. Києва № 8 від ХХ.ХХ.2000р.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Н-ому районі м. Києва
на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ" 85 грн.
державного мита.
Видати наказ.