Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД М.КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2000 р.
За позовом ТОВ "ХХХ"
До Н-ська регіональна митниця
Про повернення ПДВ в сумі 20873 грн. 57 коп.
Представники:
Від позивача присутні
Від відповідача присутні
Рішення винесене ХХ.ХХ.2000 р. після оголошеної перерви (ст. 77
АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Обставини справи:
На розгляд Арбітражного суду передані вимоги позивача про
зобов'язання відповідача повернути ПДВ в сумі 20873 грн. 57 коп.
(за уточненим розрахунком позивача).
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що Указом
Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
, а також
Законом "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не
передбачено звільнення від ПДВ при ввезенні товарів на митну
територію України для підприємств, які перейшли на спрощену
систему оподаткування.
Матеріалами справи встановлено:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ХХХ" з ХХ.ХХ. 2000 року
перейшло на спрощену систему оподаткування за ставкою 10%, що
підтверджується Свідоцтвом № 0 від ХХ.ХХ. 2000 року, виданого
Н-ською районною податковою інспекцією м. Києва.
Відповідно до п. 2.2 ст. 2 та п. 3.1.2 ст. З Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платниками податку є
особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України
або отримує від нерезидента роботи (послуги) для їх використання
або споживання на митній території України, а об'єктом
оподаткування є ввезення (пересилання) товарів на митну територію
України.
Таким чином, є безспірним той факт, що позивач повинен сплачувати
податок на додану вартість, та про відсутність у нього пільг щодо
звільнення від оподаткування ПДВ.
Як передбачає п. 10.2 ст. 10 вищеназваною закону, контроль за
нарахуванням і внесенням податку до бюджету здійснюють податкові
органи, а за справлянням і перерахуванням податку до бюджету під
час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України -
митні органи. З цього слід зробити висновок, що, як для податкової
інспекції, так і для митних органів при контролі за сплатою ПДВ
норми податкового законодавства є єдині.
За таких обставин дія Указу Президента України від 03.07.98 №
727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності
суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ) (727/98)
розповсюджується і на
взаємовідносини між позивачем і відповідачем.
Відповідно до свідоцтва № 0, виданого Н-ською ДПІ м. Києва,
позивач є платником єдиного податку.
Згідно Указу Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99
"Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998
року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 746/99 ) (746/99)
ст. 6 даного
Указу передбачено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує
єдиний податок у розмірі 10 відсотків не є платником ряду
податків, в тому числі податку на додану вартість.
Ця мотивація закону говорить про те, що в склад єдиного податку
входить і сплата ПДВ при митному оформленні товарів, за
виключенням мита та митних зборів.
ХХ.ХХ. 2000 року ТОВ "ХХХ" внаслідок відмови розмитнити ввезені
товари задекларовані за вантажною митною декларацією № 7 і № 8,
перерахувала на рахунок № 00000 в АППБ "ТТТ" м. Києва суми ПДВ
10435 грн. 63 коп. і 10500 грн. Вказані суми перераховані
платіжними дорученнями № 1 від ХХ.ХХ.2000 р. і № 3 від ХХ.ХХ.2000
р.
Враховуючи, що ці суми перераховані позивачем безпідставно (в
частині ПДВ на імпорт) позов обгрунтований і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Зобов'язати Н-ську регіональну митницю повернути ТОВ "ХХХ" ПДВ в
сумі 20873 грн. 57 коп.
Стягнути з рахунку Н-ської регіональної митниці на користь ТОВ
"ХХХ" 208 грн. 74 коп. держмита.
Видати наказ.