АБІТРАЖНИЙ СУД м.КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2000р.
За позовом ТОВ "ХХХ"
До Н-ської регіональної митниці
Про визнання недійсною картки у митному оформлені
Обставини справи:
Пред`явлені вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ" про визнання недійсною Картки відмови у митному оформленні від ХХ.ХХ.2000 року до Н-ської регіональної митниці. В позовній заяві та доповненнях до позовної заяви позивач просив арбітражний суд визнати недійсною Картку відмови в митному оформленні товару від ХХ.ХХ.2000 року, зобов'язати відповідача провести митне оформлення ТОВ "ХХХ" товару, заявленого в вантажномитній декларації №000 від ХХ.ХХ.2000 року.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що ні ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , ні ст.6 Указу Президента " Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва " (727/98) не передбачає звільнення таких підприємств від сплати податку на додану вартість.
Розглянувши позовну заяву ТОВ "ХХХ" та перевіривши матеріали справи арбітражний суд встановив, ТОВ "ХХХ" звернулось до Н-ської регіональної митниці з проханням здійснити митне оформлення належного їй на підставі бартерного зовнішньоекономічного договору від ХХ.ХХ.2000 року №2 товару - нетканого полотна. Н-ська регіональна митниця відмовила у здійсненні митного оформлення товару, вимагаючи сплати податку на додану вартість, в зв'язку з чим, ХХ.ХХ.2000 року Н-ська регіональна митниця виписала Картку відмови у митному оформленні товару.
ХХ.ХХ.2000 року Позивачем Відповідачеві була направлена претензія №1 від ХХ.ХХ.2000 року з вимогою, провести оформлення товару згідно вантажно-митної декларації. Позивач отримав відповідь на претензію №2 від ХХ.ХХ.2000 року, якою відмовлено в задоволенні вимог позивача.
ТОВ "ХХХ" на підставі Свідоцтва №0002 про право сплати податку суб'єктом підприємництва - юридичною особою від ХХ.ХХ.1999 року та відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва " (727/98) являється суб'єктом підприємницької діяльності, який перейшов на спрощену систему оподаткування за ставкою 10%. Відповідно до п.6 вказаного Указу (727/98) такі суб'єкти підприємницької діяльності не являються платниками, зокрема, такого виду податку як податок на додану вартість. Указ Президента України від 3 липня 1998 року №727 прийнятий відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (254к/96-ВР) .
Порядок сплати податку на додану вартість встановлений Законом України від 03 квітня 1997 року " Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , який розповсюджується, зокрема, і на сплату податку на додану вартість по зовнішньоекономічним операціям. Указ Президента від 3 липня 1998 року №727 (727/98) не встановлює будь-яких винятків стосовно звільнення від сплати податку на додану вартість, які б змушували сплачувати суб'єктів підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування зі ставкою 10%, податок на додану вартість. Виходячи з вищезазначеного, заперечення відповідача щодо того, що такі суб'єкти є платниками податку на додану вартість по операціям ввезення товарів на митну територію України з посиланням на Наказ ДМСУ від 24.05.2000 року №300, є безпідставними. Неправильно тлумачить відповідач і норми ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , яка визначає операції, що звільнені від оподаткування. Ця стаття звільняє від сплати податку на додану вартість по вказаним операціям суб'єктів підприємницької діяльності, які не перейшли на спрощену систему оподаткування, або перейшли зі ставкою 6%, оскільки суб'єкти зі ставкою оподаткування 10% звільненні від сплати ПДВ по всім операціям.
Своїм листом №01-8\46 від 29.06.1999 року ВАСУ зазначив, що Картка відмови у митному оформленні товарів та інших предметів має обов'язкову силу і породжує правові наслідки для власника товарів, а отже, є актом державного органу у розумінні згаданої ст. 12 Арбітражного кодексу України.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.82-84 АПК України(1798-12 ),суд -
ВИРІШИВ:
1. Визнати недійсною Картку відмови в митному оформленні товару ТОВ "ХХХ" від ХХ.ХХ.2000 року.
2. Зобов'язати Н-ську регіональну митницю здійснити митне оформлення товару, заявленого в вантажно-митній декларації №000 від ХХ.ХХ.2000 року.
Видати наказ.
3. Стягнути з р/рахунку Н-ської регіональної митниці на користь ТОВ "ХХХ" суму держмита у розмірі 170,0грн.